6.2. Нагромадження капіталу і фактори, які визначають розміри нагромадження

Метою товарного виробництва є отримання все більшої маси додаткової вартості. Перетворення частки додаткової вартості у функціонуючий капітал називається нагромадженням капіталу. Для того, щоб воно відбувалося, треба частину додаткової вартості перетворювати у капітал. При даній масі додаткової вартості розміри нагромадження визначає пропорція, в якій відбувається її поділ на капітал і доход. Якщо ця пропорція постійна, розміри нагромадження залежать від маси додаткової вартості. Ось чому всі фактори, які впливають на масу додаткової вартості, одночасно є факторами, які обумовлюють розміри нагромадження капіталу.

Відсоткове відношення частини додаткової вартості, що нагромаджується, до всієї маси додаткової вартості характеризує норму нагромадження.

У нашому прикладі вона складає 50%. З розвитком капіталізму абсолютні розміри обох частин додаткової вартості, як правило, збільшуються, але в різній мірі. Частина, яка споживається підприємцем, зростає в менший мірі, ніж частина, яка нагромаджується. Ось чому норма нагромадження має тенденцію до зростання.

Для того щоб підприємець мав можливість здійснювати розширене відтворення, необхідна наявність таких умов:

• підприємець повинен мати змогу знайти на ринку необхідні йому додаткові засоби виробництва: машини, механізми, обладнання, сировину тощо;

• на рину праці повинна існувати незайнята робоча сила, щоб підприємець зміг найняти необхідну йому кількість додаткових робітників;

• на ринку товарів та послуг є достатня кількість предметів особистого споживання для залучення додаткових робітників.

На розміри нагромадження капіталу впливають такі фактори:

1. норма додаткової вартості;

2. рівень продуктивності суспільної праці;

3. зростання відмінності між застосовуваним капіталом і капіталом споживаним;

4. величина авансованого капіталу.

По-перше, розміри нагромадження капіталу залежать від норми і маси додаткової вартості. Чим вони вище, тим значніше за інших рівних умов фонд нагромадження. Виробники посилюють використання робітників шляхом подовження робочого дня, а також зростання інтенсивності і продуктивності праці. Збільшення тривалості робочого дня і посилення інтенсивності праці прискорюють нагромадження капіталу також і тим, що дають можливість економити на постійному капіталі. Як при подовженні робочого дня, так і при посиленні інтенсивності праці витрати на сировину, допоміжні матеріали тощо зростають пропорційно збільшенню виробітку робітників, тоді як витрати на машини та інші засоби праці, якщо і збільшуються, то меншою мірою, ніж підвищується виробіток робітників.

Припустимо, що у нашому прикладі норма додаткової вартості зросте до 200%. Вартість виробленої продукції складе:

1600С + 400V +800m = 2800 (дол.)

На розширення виробництва піде 400m: 320 дол. – на купівлю додаткових засобів виробництва, 80 дол. – на купівлю додаткової робочої сили. Виробництво в новому році складе:

1920С + 480V +960m = 3360 (дол.)

Норма додаткової вартості може впливати на нагромадження і через примусове зниження заробітної плати нижче вартості робочої сили, яке фактично перетворює необхідний фонд споживання робітника у фонд нагромадження капіталу. А прискоренню самозростання вже існуючого капіталу сприяє подовжування робочого дня, зростання інтенсивності праці.

По-друге, розмір нагромадження капіталу залежить від продуктивної сили праці. Насамперед зі зростанням продуктивності праці збільшується додаткова вартість і відповідно збільшується та її частина, яка капіталізується.

З іншого боку, зростання продуктивності праці відбивається у зростанні продукції, виробленої робітниками за одиницю часу. При цьому зростають як засоби виробництва, так і предмети споживання. Реальна заробітна плата, якщо і зростає, але не в тій мірі, в якій зростають засоби виробництва і предмети споживання. Внаслідок цього виникають додаткові засоби виробництва і предмети споживання для робітників, необхідні для виробництва нової додаткової вартості та нового капіталу.

З ростом продуктивності праці збільшується маса продуктів, в яких втілена одна і та ж вартість, внаслідок чого вартість одиниці товару знижується. Це дає підприємцям додаткові можливості розширення свого особистого споживання без зменшення фонду нагромадження. Але із зростанням продуктивності праці відносна величина нагромадження може збільшуватися за рахунок фонду споживання, і тим не менш, внаслідок здешевлення товарів підприємець буде споживати ту саму чи навіть більшу кількість продуктів.

Збільшення продуктивності праці сприяє нагромадженню капіталу також завдяки здешевленню елементів постійного капіталу. Розвиток науки і техніки підвищує ефективність використання вже наявних засобів виробництва і дає можливість застосовувати нові, більш вигідні види сировини, матеріалів та обладнання. З підвищенням продуктивності праці засоби виробництва відтворюються в більш продуктивній формі. Це дозволяє виробникам задарма привласнювати результати зростаючої суспільної продуктивної сили праці. Таким чином, прогрес науки і техніки надає функціонуючому капіталу здатність до розширення незалежно від його величини.

У результаті підвищення продуктивності праці перенесення вартості засобів виробництва на продукт прискорюється. Ця здатність праці, як і в цілому весь прогрес суспільної продуктивної сили праці, виступає як властивість капіталу, а привласнення результатів зростаючої продуктивності праці стає формою самозростання капіталу. Всі сили праці виявляються, таким чином, як сили капіталу.

Нарешті, зростання продуктивної сили праці супроводжується ефективним використанням засобів праці, переробкою більшої кількості сировини, що відкриває нові можливості для нагромадження капіталу.

По-третє, розміри нагромадження залежать від зростання відмінності між застосовуваним і споживаним капіталом. Засоби праці функціонують у процесі виробництва протягом більш-менш тривалого періоду в повному своєму обсязі. Тоді як зношуються вони поступово і частинами переносять свою вартість на продукт. Споживаний капітал і є та частина застосовуваного капіталу, яка зношується у процесі виробництва. Оскільки засоби праці застосовуються цілком, а споживаються частинами, то вони подібно до сил природи роблять дарові послуги. У цій специфічній особливості засобів праці і закладена можливість нагромадження капіталу.

Припустимо, що у виробництві функціонують 20 верстатів протягом 10 років. Щорічно десята частина їх вартості переноситься на продукт. Через 5 років підприємець зможе придбати ще 10 верстатів. До того ж 20 верстатів продовжують функціонувати у процесі виробництва. Чим більш значна різниця між застосовуваним та споживаним капіталом, тим більше є можливостей для зростання розмірів нагромадження капіталу. Бо гроші, в яких втілена вартість зношеної частини машин і верстатів, до настання терміну заміни діючого устаткування новим, можуть бути використані саме для нагромадження капіталу, завдяки чому прискорюється розширення виробництва.

По-четверте, на розміри нагромадження капіталу впливає величина авансованого капіталу. При даній нормі додаткової вартості і однаковому співвідношенні постійного і змінного капіталу маса додаткової вартості буде визначатися розмірами капіталу. Чим більше зростає капітал завдяки нагромадженню, тим більше зростає сума додаткової вартості, тим більше і фонд нагромадження. Якщо авансований капітал збільшиться у 10 разів і складе 20000 дол. (1600С + 4000V), додаткова вартість складе 4000 дол., а фонд нагромадження – 2000 дол.

Ще одним джерелом нагромадження є амортизаційні відрахування. Припустимо, що з 1600 доларів, які авансовано на засоби виробництва, 1500 доларів витрачено на придбання 10 верстатів. Кожен верстат повинен функціонувати протягом 10 років, за 10 років їхня вартість конкретною працею виробників буде перенесена на вартість товару. Отже, через рік буде відшкодовано 1/10 вартості всіх верстатів, тобто – вартість одного верстата. Підприємець може відкласти ці гроші на майбутнє, у фонд амортизаційних відрахувань, а може вже зараз придбати на них ще один верстат і на другий рік він буде застосовувати 11, а не 10 верстатів. Те ж саме він може зробити через два роки, і тоді він буде використовувати 12 верстатів. Використовуючи таким чином фонд амортизаційних відрахувань, підприємець може здійснювати розширене відтворення.

У ході розвитку капіталізму відбувається зростання норми додаткової вартості, підвищується продуктивність праці, зростає різниця між застосовуваним і споживаним капіталом, а також збільшується абсолютна величина капіталу. Це вказує на розширення можливостей збільшення нагромадження капіталу.