4. Правові основи організації та діяльності податкової міліції

Загальні правові основи організації та діяльності податкової міліції визначено в Законах України «Про державну податкову службу в Україні», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про боротьбу з корупцією», Кримінально-процесу­альному Кодексі України.

Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, здійснює контроль за додержанням податкового законодавства та виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну й охоронну функції.

Організаційна структура податкової міліції включає:

• Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА України;

• управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

• відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.

У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції — Перший заступник Голови ДПА України.

Податкову міліцію в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють начальники управлінь податкової міліції — перші заступники голів відповідних державних податкових адміністрацій.

Завданнями податкової міліції є:

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їхнє розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

• розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

• запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

• забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних із виконанням службових обов’язків.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державну податкову службу», податкова міліція уповноважується на здійснення ряду видів діяльності. За прийнятою в науці термінологією вони є скоріше функціями. Отже, податкова міліція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює такі дії, визначені в законі як повноваження:

1. приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформа­цію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

2. здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяль­ність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;

3. виявляє причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів щодо їхнього усунення;

4. забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їхній захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків;

5. запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

6. збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

Особа начальницького складу податкової міліції незалежно від займаної нею посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до неї громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинна вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затри­мання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.

Права податкової міліції, тобто саме ті дії, які відповідні посадові особи можуть і повинні вчиняти для виконання покладених на них завдань (і які, за загальноприйнятою термінологією, відносять до повноважень) визначено в ст. 22 Закону України «Про державну податкову службу» посиланням на відповідні права посадових осіб податкових органів та органів міліції. Окрім цього, права податкової міліції визначаються у Законах України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про боротьбу з корупцією», «Про банки і банківську діяльність», а кримінально-процесуальні права — у Кримінально-процесуальному кодексі України.

Загальні умови відповідальності посадових і службових осіб податкової міліції визначено в ст. 25 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законодавством відповідальність.

При порушенні посадовою чи службовою особою податкової міліції прав і законних інтересів громадянина відповідний орган державної податкової служби зобов’язаний вжити заходів щодо поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збит­ків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

Посадова чи службова особа податкової міліції, яка виконує свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень та в межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.

Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов’язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Дії або рішення податкової міліції, її посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи прокуратури.