Тема 9. Організація державного податкового контролю

1. Поняття та види податкового контролю.

2. Суб’єкти державного податкового контролю.

3. Поняття, види та порядок проведення податкових перевірок.

1. Методичні вказівки

1. Поняття та види податкового контролю

Засади державного податкового контролю визначені Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове соціальне страхування», Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» та рядом підзаконних актів.

Податковий контроль можна визначити як встановлену законодавством діяльність наділених відповідними повноважен- нями компетентних органів, яка визначається сукупністю відповідних способів і методів та спрямована на забезпечення дотримання податкового законодавства, правильності обчислення, пов­ноти і своєчасності сплати податків (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Зміст податкового контролю характеризується складовими видами діяльності, до числа яких можуть бути включені, зокрема:

• спостереження за підконтрольними об’єктами;

• прогнозування, планування, облік та аналіз тенденцій у податковій сфері;

• застосування заходів щодо запобігання та припинення податкових порушень;

• виявлення винних і притягнення їх до відповідальності.

Види податкового контролю можуть бути визначені за декіль­кома підставами. З точки зору часу проведення контролю щодо звітного періоду виділяють оперативний і періодичний податковий контроль. Оперативний контроль здійснюється у межах звіт­ного періоду після закінчення контрольованої операції. Джерелами інформації при цьому є планові, оперативно-технічні, бухгалтерські та статистичні дані. Періодичний контроль здійснюється за підсумками певного звітного періоду з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності й пов­ноти сплати податків, а також виявлення порушень і застосування заходів щодо їхнього усунення. Інформаційними джерелами при цьому є дані планів, кошторисів, первинних документів, облікових регістрів тощо.

За характером джерел вирізняють документальний і фактичний податковий контроль. Документальний податковий контроль — це перевірка відповідності підконтрольного об’єкта встановленим нормативам на підставі первинних та похідних до­кументів. Фактичний податковий контроль — це перевірка, при якій стан підконтрольного об’єкта виявляється на підставі огляду, обмірювання, перерахунку, контрольної закупівлі тощо.

2. Суб’єкти державного податкового контролю

Суб’єктами державного податкового контролю є органи, що спеціально уповноважені на здійснення податкового контролю законами України. До таких суб’єктів відносяться так звані контролюючі органи, які фактично утворюють систему органів податкового контролю.

Поняття контролюючого органу визначене Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181. Контролюючий орган — це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Вичерпний перелік контролюючих органів включає (із вказівкою на сферу контролю):

• митні органи — стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

• установи Пенсійного фонду України — стосовно внесків до Пенсійного фонду України;

• установи Фонду соціального страхування України — стосовно внесків до Фонду соціального страхування України;

• податкові органи — стосовно податків і зборів (обов’яз­кових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених вище.

До компетенції контролюючих органів належить право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов’яз­кових платежів), які віднесені до сфери їхнього контролю. При цьому порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Контролюючі органи мають виключні повноваження щодо податкових перевірок, оскільки інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.

Окремою категорією є орган стягнення — державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу в межах компетенції, встановленої законами.

Серед контролюючих органів органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, тобто органами стяг­нення, є виключно податкові органи. Статус органів стягнення мають також державні виконавці у межах їхньої компетенції.