5.2. Категорії нормативних документів з стандартизації

Нормативні документи із стандартизації поділяються на:

- державні стандарти України;

- галузеві стандарти;

- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок;

- технічні умови;

- стандарти підприємств.

До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.

Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти (ГОСТи), передбачені Угодою про проведення погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, що підписано у Москві 13 березня 1992 року.

Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до укладених міжнародних договорів.

Державні стандарти України (ДСТУ) підрозділяються на організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, а саме:

- організація проведення робіт із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;

- вироби загальномашинобудівельного застосування (підшипники, інструмент, деталі кріплення тощо);

- складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення

(банківсько-фінансова система, транспорт, будівництво, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо);

- продукцію міжгалузевого призначення;

- продукцію для населення та народного господарства;

- методи випробувань.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. Наприклад, до обов'язкових належать вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо це передбачено чинними актами законодавства; ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції.

Державні стандарти України затверджуються Держкомспоживстандартом України, а державні стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів — Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Державні стандарти України підлягають державній реєстрації в Держкомспоживстандарті України і публікуються українською мовою з аналогічним текстом російською мовою.

Майнова частина авторського права на державні стандарти України належить державі незалежно від джерел фінансування їх розроблення.

Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів України чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, установами і організаціями, що входять до сфери управління органу, який їх затвердив.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляються у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Ці стандарти можуть використовуватися на основі добровільної згоди користувачів.

Вони не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів України і підлягають державній реєстрації в Держкомспоживстандарті України. Порядок розроблення, затвердження та використання цих стандартів установлюється статутними органами науково-технічних та інженерних товариств і спілок, до компетенції яких належать питання організації робіт із стандартизації.

Технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготівником) і споживачем (замовником) продукції.

Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках галузевих стандартів, технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними.

За державну реєстрацію технічних умов і змін до них справляється реєстраційний збір, розмір якого встановлює Держкомспоживстандарт України за погодженням з Міністерством економіки України.

Стандарти підприємств розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві.

До основних нормативних документів у будівництві відносяться наступні

нормативні документи (НД), які поділяються на:

- державні стандарти України – ДСТУ;

- державні будівельні норми – ДБН;

- відомчі будівельні норми – ВБН;

- регіональні будівельні норми – РБН;

- технічні умови – ТУ.

ДСТ України встановлюють организаційно-методичні та загально-технічні вимоги до об’єктів будівництва і промислової продукції будівельного призначення, вони забезпечують їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання).

ДБН України розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, територіальна діяльність, зведення, реконструкція і реставрація об’єктів будівництва, планування і забудова населених пунктів і територій), а також у галузі організації, технології, управління і економіки будівництва.

ВБН України розробляються при відсутності ДБН або при необхідності встановлення вимог, що перевищують (доповнюють) вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.

РБН України містять регіональні правила забудови населених пунктів і територій.

ТУ встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного призначення, її виготовлення, упакування, маркування, приймання, контролю та випробувань, транспортування та зберігання.

Крім основних норм і правил, будівельники ще користуються міждержавними будівельними нормами (СНіП), стандартами (ГОСТ) та технічними умовами (ТУ) колишнього СРСР. Також використовуються – єдина система конструкторської документації – ЄСКД (комплекс стандартів, що містять правила щодо розробки, оформленню та обігу конструкторської документації); науково-технічна документація – звіти по науково-дослідницькій роботі (НДР); конструкторська документація – типові проекти будівель і споруд, будівельні креслення виробів та конструкцій.

Усі ці зазначені документи необхідні для виконання будівельних процесів, але недостатні для їх правильної організації і організації будівельного майданчика під час створення будівельної продукції.