10.3.1. Комплексне управління якістю продукції

За висловленням японського фахівця у сфері якості К. Ісікави «комплексне управління якістю – це колективна діяльність, котра не може виконуватися окремими людьми. Вона потребує сумісних зусиль. Комплексне управління якістю буде ефективним, якщо в ньому будуть приймати участь всі працівники фірми, починаючи від президента і закінчуючи виробничими робітниками і відділом збуту».

Основні принципи комплексного управління якістю викладено в книзі Р.Шонбергера «Японські методи управління виробництвом»:

- контроль виробничого процесу;

- наочність результатів вимірювання показників якості;

- дотримання вимог до якості;

- зупинка виробничих ліній;

- самостійне виправлення помилок;

- перевірка 100% виробів;

- поетапне їх удосконалення.

К. Ісікава в книзі «Японські методи управління якістю» вважає, що перебудова свідомості в сфері управління повинна бути спрямована на наступні цілі:

- якість – понад усе, а не короткостроковий прибуток;

- головне – споживач, тобто перебудова свідомості на точку зору іншої сторони;

- наступний етап виробничого процесу – споживач твоєї продукції;

- інформаційне забезпечення та застосування економіко-математичних методів;

- людина в системі управління – включення всіх в процес управління якістю;

- функціональне управління.

10.4. Стратегія маркетингу в вирішенні проблем якості продукції

Маркетинг включає аналіз і прогнозування кон’юнктури ринку, проведення досліджень, створення необхідних служб в системі управління підприємством, збутову діяльність, рекламу тощо.

Коло питань, якими займається маркетинг при управлінні якістю продукції, є широким і має ряд особливостей:

- орієнтацію на ринок збуту. Тут основними об’єктами виступають споживачі (замовники), їх попит, конкуренти, кон’юнктура самого ринку і характеристики продукції;

- ситуаційне управління в залежності від складаючої кон’юнктури на ринку будівельної продукції. Рішення повинні прийматися не у встановлені планові періоди, а з виявленням потенційних проблем ринку збуту;

- відроблену систему збуту і обробки інформації, де повинні бути передбачені обсяг, структура, способи ефективного пошуку і збору інформації, якісна її передача, обробка і зберігання;

- підприємницьку ініціативу з розробкою заходів, що спрямовані на швидкий збут нової будівельної продукції;

- орієнтацію на досягнення довгострокового комерційного успіху, тобто стабільну і довгострокову перевагу на ринку.

«Петля якості» передбачає маркетингові дослідження на початковій стадії створення продукції, але К. Ісікава вважає, що управління якістю починається з маркетингу і ним закінчується, і таким чином створюється «петля якості».

Значення маркетингу в забезпеченні якості будівельної продукції проглядається на наступних етапах:

- до реалізації продукції;

- в процесі реалізації продукції;

- після реалізації продукції.

Основою управління якістю є виробництво потрібної споживачу (замовнику) будівельної продукції та її реалізація. Тому підприємство повинно постійно намагатися виробляти продукцію, що реалізується. Для цього відділ маркетингу до реалізації продукції повинен виконувати наступні дії:

- постійно вивчати попит споживачів діючого і нового ринків будівельної продукції;

• аналізувати потреби споживачів (поточні та такі, що можуть появитися), займатися розробкою планів впровадження досягнень НТП;

• представляти власні пропозиції щодо впровадження в будівельне виробництво нових конструктивних рішень, матеріалів, виробів;

• передбачати в плані перспективні показники якості продукції та визначати можливі вигідні райони її реалізації;

• приймати участь у вирішенні проблем, пов’язаних з технічним обслуговуванням готової будівельної продукції в процесі її експлуатації;

• надавати свої пропозиції щодо методів забезпечення якості будівельної продукції, проведення дослідницьких робіт і приймати в них участь;

• керуватися у своїй діяльності перспективним планом розвитку будівельної галузі;

• організовувати навчання і підготовку виробничого персоналу до реалізації нової будівельної продукції;

• зустрічатися з учасниками будівельних організацій в питаннях підвищення попиту споживачів.

Для забезпечення якості в процесі реалізації продукції відділ маркетингу повинен виконувати наступні функції:

• знати свою продукцію ліпше споживачів, пропонувати споживачам потрібну їм продукцію та не орієнтуватися на одержання короткострокових прибутків;

• знати причини, що спонукують споживачів до придбання конкретної будівельної продукції, і методи її експлуатації;

• приймати участь у підготовці документів по вводу об’єктів в експлуатацію, виконанню робіт та послуг;

• аналізувати техніко-економічні показники виконаних БМР по введеним в експлуатацію об’єктам ;

• дотримуватися строків виконання контрактів і не допускати їхнього зриву;

• визначати в процесі реалізації будівельної продукції її відповідності гарантійним строкам відповідно до законодавчих і нормативних актів;

• вирішувати питання з замовниками, які пов’язані з технічним обслуговуванням устаткування.

Для забезпечення якості після реалізації продукції відділ маркетингу повинен виконувати наступні функції:

• контролювати рекламну діяльність будівельної продукції та аналізувати одержану про неї інформацію;

• аналізувати бажані гарантійні строки, часові терміни забезпечення якості та безоплатного ремонту виробів;

• організацію робіт по управлінню якістю будівельної продукції в процесі технічного обслуговування;

• визначати частку ринку будівельної продукції фірми на внутрішньому ринку;

• визначати ємність ринку будівельної продукції та структуру замовників;

• постійно аналізувати ступінь задоволеності споживачів, причини скарг та інше.

За думкою К. Ісікави функції маркетингу в управлінні якістю складаються в наступному:

• навчання та підготовка кадрів в сфері комплексного управління якістю;

• забезпечення діяльності кружків якості;

• контроль кількості одержаних замовлень та товарообігу з урахуванням обсягу в грошовому обчисленні;

• контроль по розрахункам з дебіторами, попередження безнадійних боргів;

• урахування прибутків і контроль збитків, що спричинені падінням попиту на продукцію;

• управління запасами і строками постачання матеріальних ресурсів;

• здійснення регістрації випадків, пов’язаних з труднощами вводу об’єктів в експлуатацію.

Для кожного конкретного підприємства будівельного комплексу функціональні обов’язки відділу маркетингу будуть різними. Вони залежать від конкретної діяльності організації, переліку продукції, що виготовляється, прийнятої політики в сфері якості тощо. Але повинна бути створена система управління з орієнтацією на споживача, яка буде координувати діяльність інших підрозділів підприємства.