- •Гавриленко о.Г. Конспект лекцій з дисципліни «Управління якістю в будівництві»
- •Управління якістю в будівництві
- •Заліковий модуль I
- •1.2. Особливості галузі «Будівництво» в створенні якісної продукції
- •1.3. Організаційні структури управління якістю будівельних організацій
- •1.4. Наукові основи управління якістю і його сутність
- •1.5. Еволюція систем якості
- •1.6. Основні завдання будівельних організацій в області якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 2 якість. Якість продукції і її характеристики
- •2.1. Поняття про якість і якість продукції
- •2.2. Взаємозв'язок між якістю і кількістю продукції
- •2.3. «Петля якості», елементи формування і управління
- •2.4. Основні категорії характеризуючі якість продукції
- •2.4.1. Властивості продукції
- •2.4.2. Показники якості продукції
- •2.4.3. Класифікація показників
- •2.4.4. Технічний рівень і рівень якості продукції. Базовий зразок продукції
- •2.5. Фактори, що впливають на якість продукції
- •2.5.1. Людський фактор в основі якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 3 управління і забезпечення якості в будівництві
- •3.1. Принципи, методи і функції управління і забезпечення якості
- •3.1.1. Основополагаючі принципи якості продукції
- •3.1.2. Методи забезпечення якості
- •3.1.3. Функції управління якістю
- •3.2. Основні етапи управління і забезпечення якості у будівництві
- •3.2.1. Формування якості продукції на передбудівельній стадії
- •3.2.2. Якість в процесі проектно-конструкторських робіт
- •3.2.3. Якість інженерної підготовки будівельного виробництва
- •3.2.4. Управління якістю в процесі виробництва будівельно-монтажних робіт
- •3.2.5. Управління якістю в процесі здачі об’єкта в експлуатацію
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль II
- •Законодавча та нормативна база. Документування системи управління якістю
- •Змістовий модуль 4
- •Правове забезпечення управління якістю продукцією
- •4.1. Основні законодавчі акти
- •4.2. Закон України «Про захист прав споживачів»
- •4.3. Законодавчі акти у сфері стандартизації, метрології і сертифікації
- •4.3.1. Декрет кму «Про стандартизацію і сертифікацію»
- •4.3.2. Закон України «Про стандартизацію»
- •4.3.3. Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»
- •4.3.4. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності»
- •4.4. Указ Президента України «Про Положення про Державний Комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики»
- •4.5. Законодавчі акти з питань якості в області будівництва
- •4.5.1. Закон України «Про відповідальність підприємств, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування»
- •4.5.2. Положення «Про державний архітектурно-будівельний контроль»
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 5 стандартизація як елемент системи управління якістю
- •5.1. Основні поняття і характеристики стандартизації та стандартів. Види стандартів
- •5.2. Категорії нормативних документів з стандартизації
- •5.3. Система стандартизації в будівництві. Основні цілі і задачі
- •5.4. Організація робіт по стандартизації
- •5.4.1. Порядок і стадії розробки стандартів підприємств
- •5.5. Міжнародна система та організація робіт по стандартизації
- •5.5.1. Міжнародна організація з стандартизації iso
- •5.5.2. Діяльність Європейської спільноти (єс) по стандартизації
- •5.5.3. Стандартизація в рамках співдружності незалежних держав (снд)
- •5.6. Гармонізація стандартів
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 6 сертифікація – шлях до цивілізованої ринкової економіки
- •6.1. Сутність сертифікації, її цілі, задачі та основні характеристики
- •6.2. Принципи та методи сертифікації. Види сертифікації
- •6.3. Система й органи з сертифікації продукції в галузі будівництва
- •6.4. Порядок сертифікації продукції у будівництві
- •6.5. Міжнародна сертифiкацiя
- •6.5.1. Сертифiкацiя в єс
- •6.5.2. Сертифiкацiя в снд
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 7 розробка і документування системи управління якістю у будівництві
- •7.1. Основні положення по створенню системи
- •7.2. Організація робіт із створення системи
- •7.2.1. Організація і проведення технічного навчання
- •7.2.2. Організація і проведення аналізу стану справ з якості
- •7.2.3. Завдання керівництва в області політики якості
- •7.2.4. Визначення видів діяльності (елементів-функцій) системи якості відповідно до вимог дсту iso 9001:2001
- •7.2.5. Розробка структурної і функціональної схеми системи якості
- •7.3. Документування системи управління якістю
- •7.3.1. Склад «Настанови з якості»
- •7.3.2. Створення внутрішньофірмових документів суя
- •7.4. Впровадження і коректування суя за результатами перевірки
- •7.5. Функціонування системи якості
- •7.6. Аудит системи якості
- •7.7. Сертифікація систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль III
- •Управлінські аспекти якості в україні і за кордоном
- •Змістовий модуль 8
- •Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •8.1. Контроль якості, види контролю і їхня класифікація
- •8.2. Самоконтроль якості
- •8.3. Вхідний, операційний, геодезичний, приймальний і лабораторний контролі
- •8.4. Статистичний приймальний контроль і статистичне регулювання
- •8.4.1. Контрольні картки
- •8.4.2. Лінійні графіки (часовий ряд)
- •8.4.3. Діаграма Парето
- •8.4.4. Діаграма Ісікави (причино-наслідкова діаграма)
- •8.5. Технічний контроль
- •8.6. Органи і служби контролю якості продукції
- •8.6.1. Ліцензія на право здійснення будівельно-монтажних робіт
- •2. Кваліфікаційних:
- •3. Технологічних:
- •8.7. Оцінка якості. Принципи і методи оцінки технічного рівня якості продукції
- •8.8. Атестація продукції
- •8.9. Оцінка якості робіт у будівництві
- •8.10. Зарубіжний досвід оцінки систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 9 людський фактор в забезпеченні функціонування систем якості
- •9.1. Обов’язки вищого керівництва щодо питань якості
- •9.2. Керівництво середньої ланки та його роль в управлінні якістю
- •9.3. Колективне управління та груповий підхід до удосконалення якості продукції
- •9.3.1. Кружки якості, принципи їх організації та оцінка
- •9.3.2. Групи вдосконалення процесів
- •9.3.3. Управління по функціям та функціональні комітети
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 10 досвід управління якістю будівництвом в закордонних країнах
- •10.1. Європейський досвід управління якістю
- •10.2. Досвід управління якістю в сша
- •10.2.1. Система заслуг
- •10.3. Досвід управління якістю в Японії
- •10.3.1. Комплексне управління якістю продукції
- •10.4. Стратегія маркетингу в вирішенні проблем якості продукції
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 11 економічні аспекти якості
- •11.1. Види витрат на якість
- •11.2. Класифікація витрат на якість в будівництві і їх склад
- •11.3. Методи аналізу витрат на якість продукції в будівництві
- •11.3.1. Функціонально-вартісний метод
- •11.3.2. Індексний метод
- •Вартість плит перекриття для житлового будинку
- •11.3.3. Метод бальної оцінки
- •11.4. Аналіз браку і втрат від браку
- •11.5 Економічна ефективність нових проектів
- •11.6. Економічна ефективність системи управління якістю
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Література
10.3. Досвід управління якістю в Японії
Система управління виробництвом і якістю продукції, розроблена японцями, визначена особливими умовами, що склалися в Японії та сприятливо відобразилися на створенні та застосуванні ефективних систем і технологій. Такими умовами були: мала територія, відсутність в необхідній кількості сировини і енергоресурсів, перенаселеність та головне – розуміння усіма японцями цих умов.
Японську систему управління поділяють на дві основні групи. До першої групи відносяться методи, що пов’язані з проблемами ефективності виробництва; до другої – з проблемами якості. Кожна група або система складається з простих методів і прийомів.
Та частина японської системи, що спрямована на підвищення ефективності виробництва, відома під назвою «точно вчасно», прямо пов’язана з матеріальними витратами, рівнем продуктивності праці та ефективності виробництва.
Існують в Японії ще ряд інших методів і прийомів, що використовуються для підвищення якості продукції. Вони об’єднані під загальною назвою «комплексне управління якістю продукції» і впливають на підвищення ефективності шляхом викоренення браку тощо.
Принцип управління якістю продукції в Японії суттєво відрізняється від тих, що використовуються в Європі та США.
Так, контроль якості здійснюється на трьох рівнях:
- загальний фірмовий контроль якості, що складається в управлінні якістю всією виробничою діяльністю, включаючи регулювання якості продукції, її собівартість, обсяг виробництва і збуту, розмір запасів тощо;
- контроль якості з участю всіх робочих, інженерно-технічних робітників та службовців;
- повний контроль якості.
Термін «якість» поширюється не тільки на продукцію, але й на обслуговування, працю, інформацію, технологічний процес, якість роботи робітників.
Гарантію якості розуміють не як проведення суворого контролю та строку придатності, а щоб споживач купував продукцію з бажанням і користувався нею на протязі тривалого часу.
Найбільш передовим методом, що почав застосовуватися більше 40 років тому в японській суднобудівельній та автомобільній промисловості, є виробництво продукції методом «точно вчасно».
Ідея методу складається в наступному:
- виробляти і постачати готові вузли саме до моменту збирання готового виробу;
- окремі деталі – до моменту збирання вузлів;
- матеріали – до моменту виготовлення деталей.
Метод виробництва «точно вчасно» був заснований на виробництві продукції малими партіями. Чому саме так? Річ у тому, що, якщо замовляти матеріали і комплектуючі крупними партіями, - треба мати великі запаси, що підвищує витрати виробництва. Якщо замовляти їх малими партіями – такі витрати знижуються. Але більш частіші замовлення призводять до додаткових витрат на налагодження устаткування. Для виходу з цієї ситуації визначають оптимальний розмір замовлення. Він дорівнює сумі витрат на зберігання запасів і витрат від налагодження обладнання (див. рис. 10.2).
Формула і цей графік для обчислення оптимального розміру замовлення були виведені в 1915р. двома авторами – Ф. Харрісом і Р.Х. Уілсоном, та були підґрунтям теорії управління виробничими запасами до 70-х років. Японські фахівці пропонують оптимальний розмір замовлення визначати наступним чином:
Витрати Загальні витрати
за період
часуВитрати на утримання
запасів
Витрати на виконання замовлення та налагодження обладнання
0 оптимальний розмір кількість
замовлення (розмір партії)
Рис. 10.2. Визначення оптимального розміру замовлення
1. Витрати по запасам і налагодженню обладнання найбільш суттєві, але, окрім цих, існують ще інші, які залежать від розміру партії, що випускається (це витрати на якість, продуктивність, інтерес до праці робітників тощо).
2. Якщо більша частина витрат є практично постійною величиною, то можна добитися скорочення витрат з налагодження обладнання.
Концепція оптимального розміру замовлення використовується не тільки при визначенні розмірів партії продукції, що випускається, але й при
знаходженні оптимальної величини замовлення на постачання матеріалів
і комплектуючих для підприємства.
В цьому випадку криву з налагодження обладнання треба уявити як криву витрат, що зв’язані з організацією замовлення на постачання матеріалів і комплектуючих для підприємства.
З урахуванням постійних витрат виробництва (витрати на технічну підготовку виробництва і матеріальні ресурси) оптимальний розмір партії буде дорівнювати одиниці (див. рис. 10.3).
Витрати Витрати на виконання замовлення
на період та налагодження обладнання
часу
Витрати на утримання запасів
Постійні витрати (витрати на технічну підготовку
1 виробництва і управління матер. ресурсами)
0 Оптимальній розмір Кількість
замовлення (розмір партії)
Рис. 10.3. Поштучне виробництво
Перевагами від застосування методу «точно вчасно» є зацікавленість робітників, скорочення браку і підвищення якості продукції, зростання відповідальності працівників.
Кроком вперед для розвитку методу «точно вчасно» є застосування системи «канбан» в компанії «Тойота». Її впровадження пов’язано з спеціальною карткою в якості сигнальної інформації. Картка вказувала на необхідність постачання додаткової кількості деталей або була замовленням для виготовлення додаткової кількості деталей.
Якщо картку трактувати як замовлення для постачання, то система
«канбан», виявляється, існує давно і практично на всіх підприємствах. В промисловості та в будівництві давно склалася традиція оформлювати замовлення якою-небудь карткою (наряд, наряд – замовлення, маршрутна картка тощо). Але ці картки не мають нічого спільного з системою «канбан», тому що вони використовуються в системі, де розподіл замовлень та контроль за їхнім використанням здійснюється за принципом «виштовхування», а особливості системи «канбан» ґрунтуються на принципу «витягування».
Система «виштовхування» ґрунтується на графіку виробництва продукції, робіт. Для цієї мети розробляється довгостроковий план випуску продукції у відповідності до прогнозу попиту. На його основі детально розробляються графіки виробництва вузлів і деталей, а також плани постачання. Це називається системою «виштовхування», тому що графік випуску ніби штовхає людей на те, щоб виробляти продукцію, а потім «виштовхує» деталі на інші ділянки виробництва. Ця система відома як планування потреби в матеріалах.
В минулі часи система «витягування» діяла стихійно. Покупець розташовував замовлення, але виявлялося, що виробник виконати в повному обсязі його не зможе. Тоді деталі «витягували», або, інакше кажучи, діставали.
Система «канбан» забезпечує виробництво деталей у міру необхідності в них і не потребує здогадок відносно майбутнього попиту, а тому не потребує створення надмірного запасу. Але ця система ефективна тільки в умовах виробництва з використанням методу «точно вчасно», особливо в умовах скорочення часу на переналагодження обладнання та зменшення розміру партії. Система «канбан» працює за принципом прямого поповнення запасу, але при малих партіях.
Переваги системи «канбан»:
1. Скорочуються складські витрати, число контейнерів при переміщенні від одного робочого місця до іншого.
2. Підвищується продуктивність праці внаслідок скорочення браку тощо.
Межі її застосування наступні:
- працює тільки в комплексі з системою «точно вчасно»;
- деталі, постачання яких у виробництво здійснюється на основі системи «канбан», повинні використовуватися щоденно;
- вона не застосовується у виробництві деталей крупних розмірів.