- •Гавриленко о.Г. Конспект лекцій з дисципліни «Управління якістю в будівництві»
- •Управління якістю в будівництві
- •Заліковий модуль I
- •1.2. Особливості галузі «Будівництво» в створенні якісної продукції
- •1.3. Організаційні структури управління якістю будівельних організацій
- •1.4. Наукові основи управління якістю і його сутність
- •1.5. Еволюція систем якості
- •1.6. Основні завдання будівельних організацій в області якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 2 якість. Якість продукції і її характеристики
- •2.1. Поняття про якість і якість продукції
- •2.2. Взаємозв'язок між якістю і кількістю продукції
- •2.3. «Петля якості», елементи формування і управління
- •2.4. Основні категорії характеризуючі якість продукції
- •2.4.1. Властивості продукції
- •2.4.2. Показники якості продукції
- •2.4.3. Класифікація показників
- •2.4.4. Технічний рівень і рівень якості продукції. Базовий зразок продукції
- •2.5. Фактори, що впливають на якість продукції
- •2.5.1. Людський фактор в основі якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 3 управління і забезпечення якості в будівництві
- •3.1. Принципи, методи і функції управління і забезпечення якості
- •3.1.1. Основополагаючі принципи якості продукції
- •3.1.2. Методи забезпечення якості
- •3.1.3. Функції управління якістю
- •3.2. Основні етапи управління і забезпечення якості у будівництві
- •3.2.1. Формування якості продукції на передбудівельній стадії
- •3.2.2. Якість в процесі проектно-конструкторських робіт
- •3.2.3. Якість інженерної підготовки будівельного виробництва
- •3.2.4. Управління якістю в процесі виробництва будівельно-монтажних робіт
- •3.2.5. Управління якістю в процесі здачі об’єкта в експлуатацію
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль II
- •Законодавча та нормативна база. Документування системи управління якістю
- •Змістовий модуль 4
- •Правове забезпечення управління якістю продукцією
- •4.1. Основні законодавчі акти
- •4.2. Закон України «Про захист прав споживачів»
- •4.3. Законодавчі акти у сфері стандартизації, метрології і сертифікації
- •4.3.1. Декрет кму «Про стандартизацію і сертифікацію»
- •4.3.2. Закон України «Про стандартизацію»
- •4.3.3. Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»
- •4.3.4. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності»
- •4.4. Указ Президента України «Про Положення про Державний Комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики»
- •4.5. Законодавчі акти з питань якості в області будівництва
- •4.5.1. Закон України «Про відповідальність підприємств, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування»
- •4.5.2. Положення «Про державний архітектурно-будівельний контроль»
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 5 стандартизація як елемент системи управління якістю
- •5.1. Основні поняття і характеристики стандартизації та стандартів. Види стандартів
- •5.2. Категорії нормативних документів з стандартизації
- •5.3. Система стандартизації в будівництві. Основні цілі і задачі
- •5.4. Організація робіт по стандартизації
- •5.4.1. Порядок і стадії розробки стандартів підприємств
- •5.5. Міжнародна система та організація робіт по стандартизації
- •5.5.1. Міжнародна організація з стандартизації iso
- •5.5.2. Діяльність Європейської спільноти (єс) по стандартизації
- •5.5.3. Стандартизація в рамках співдружності незалежних держав (снд)
- •5.6. Гармонізація стандартів
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 6 сертифікація – шлях до цивілізованої ринкової економіки
- •6.1. Сутність сертифікації, її цілі, задачі та основні характеристики
- •6.2. Принципи та методи сертифікації. Види сертифікації
- •6.3. Система й органи з сертифікації продукції в галузі будівництва
- •6.4. Порядок сертифікації продукції у будівництві
- •6.5. Міжнародна сертифiкацiя
- •6.5.1. Сертифiкацiя в єс
- •6.5.2. Сертифiкацiя в снд
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 7 розробка і документування системи управління якістю у будівництві
- •7.1. Основні положення по створенню системи
- •7.2. Організація робіт із створення системи
- •7.2.1. Організація і проведення технічного навчання
- •7.2.2. Організація і проведення аналізу стану справ з якості
- •7.2.3. Завдання керівництва в області політики якості
- •7.2.4. Визначення видів діяльності (елементів-функцій) системи якості відповідно до вимог дсту iso 9001:2001
- •7.2.5. Розробка структурної і функціональної схеми системи якості
- •7.3. Документування системи управління якістю
- •7.3.1. Склад «Настанови з якості»
- •7.3.2. Створення внутрішньофірмових документів суя
- •7.4. Впровадження і коректування суя за результатами перевірки
- •7.5. Функціонування системи якості
- •7.6. Аудит системи якості
- •7.7. Сертифікація систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Заліковий модуль III
- •Управлінські аспекти якості в україні і за кордоном
- •Змістовий модуль 8
- •Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •8.1. Контроль якості, види контролю і їхня класифікація
- •8.2. Самоконтроль якості
- •8.3. Вхідний, операційний, геодезичний, приймальний і лабораторний контролі
- •8.4. Статистичний приймальний контроль і статистичне регулювання
- •8.4.1. Контрольні картки
- •8.4.2. Лінійні графіки (часовий ряд)
- •8.4.3. Діаграма Парето
- •8.4.4. Діаграма Ісікави (причино-наслідкова діаграма)
- •8.5. Технічний контроль
- •8.6. Органи і служби контролю якості продукції
- •8.6.1. Ліцензія на право здійснення будівельно-монтажних робіт
- •2. Кваліфікаційних:
- •3. Технологічних:
- •8.7. Оцінка якості. Принципи і методи оцінки технічного рівня якості продукції
- •8.8. Атестація продукції
- •8.9. Оцінка якості робіт у будівництві
- •8.10. Зарубіжний досвід оцінки систем якості
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 9 людський фактор в забезпеченні функціонування систем якості
- •9.1. Обов’язки вищого керівництва щодо питань якості
- •9.2. Керівництво середньої ланки та його роль в управлінні якістю
- •9.3. Колективне управління та груповий підхід до удосконалення якості продукції
- •9.3.1. Кружки якості, принципи їх організації та оцінка
- •9.3.2. Групи вдосконалення процесів
- •9.3.3. Управління по функціям та функціональні комітети
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 10 досвід управління якістю будівництвом в закордонних країнах
- •10.1. Європейський досвід управління якістю
- •10.2. Досвід управління якістю в сша
- •10.2.1. Система заслуг
- •10.3. Досвід управління якістю в Японії
- •10.3.1. Комплексне управління якістю продукції
- •10.4. Стратегія маркетингу в вирішенні проблем якості продукції
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Змістовий модуль 11 економічні аспекти якості
- •11.1. Види витрат на якість
- •11.2. Класифікація витрат на якість в будівництві і їх склад
- •11.3. Методи аналізу витрат на якість продукції в будівництві
- •11.3.1. Функціонально-вартісний метод
- •11.3.2. Індексний метод
- •Вартість плит перекриття для житлового будинку
- •11.3.3. Метод бальної оцінки
- •11.4. Аналіз браку і втрат від браку
- •11.5 Економічна ефективність нових проектів
- •11.6. Економічна ефективність системи управління якістю
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки знань
- •Література
5.5.3. Стандартизація в рамках співдружності незалежних держав (снд)
Стандартизація, сертифікація та метрологія в межах СНД здійснюється у відповідальності із "Угодою о проведенні домовленної політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації", яка є міжурядовою і набрала чинності з 1992 року. Створена Міждержавна Рада країн–членів СНД (МДР), в якій представлені всі національні організації з стандартизації. Крім галузі будівництва, яка входить до компетенції Міждержавної науково–технічної комісії по стандартизації і технічному нормуванню в будівництві (МНТК), МДР приймає міждержавні стандарти. В 1995 році Рада ISO визнала МДР регіональною організацією по стандартизації у країнах СНД.
Робота з стандартизації виконується у відповідності із програмами, які МДР та МНТК складають на підставах пропозицій, що надходять з національних органів по стандартизації. Перероблено та прийнято близько 3000 нових міждержавних стандартів.
В сфері метрології реалізуються програми спільних робіт з наступних
напрямків:
- передача розмірів одиниць фізичних величин;
- розробка та перегляд основних міждержавних нормативних документів з метрології;
- створення та використання стандартних зразків складу та властивостей речовин та матеріалів;
- методи незруйнованого контролю.
Серед першочергових перспективних задач можна відзначити: розвиток співробітництва із ISO, СЄН, іншими міжнародними та регіональними організаціями по стандартизації, сертифікаціїї та метрології; створення Євро-Азиатської регіональної організації з акредитації випробувальних лабораторії; рішення проблем, пов’язаних із уніфікацією навчальних дисциплін, що викладаються майбутнім спеціалістам з сертифікації, стандартизації та метрології із урахуванням їх діяльності в "спільному просторі" по цим видам робіт.
На порядку денному також стає питання о спроможності участі в роботі МДР та МНТК національних організацій з стандартизації тих країн, що не є членами СНД.
5.6. Гармонізація стандартів
Гармонізація стандартів – це приведення його зміста у відповідність із іншим стандартом для забезпечення взаємозміни продукції (послуг), взаємного розуміння результатів випробувань та інформації, що міститься в стандартах. Такою ж мірою гармонізація може бути віднесена і до технічних регламентів. Гармонізовані стандарти можуть вміщувати деякі відміни: за формою, в пояснювальних примітках, в окремих спеціальних вказівках тощо. Розділяють наступні терміни: ідентичні стандарти та уніфіковіні стандарти.
Ідентичні стандарти – це гармонізовані стандарти, що повністю ідентичні за змістом та за формою. Часто це точний переклад стандарта (міжнародного, регіонального), що прийнят у національній системі стандартизації. Ці стандарти можуть відрізнятись тільки позначенням (шифром,
кодом).
Уніфіковані стандарти – це гармонізовані стандарти, які не відрізняються за змістом, але різні за формою надання.
В залежності від нормативного документа, по відношенню до якого гармонізується стандарт, відрізняють наступні рівні гармонізації:
- стандарти, що гармонізовані на міжнародному рівні, на регіональному рівні, гармонізовані у рамках двосторонніх або багатосторонніх угод;
- погоджені стандарти (стандарт, що погоджен однією стороною), що погоджені із іншими, таким чином, щоб вимоги одного відповідали вимогам іншого, а не навпаки;
- порівнювальні стандарти – нормативні документи на однакову продукцію (товари, послуги), що затверджені різними органами з стандартизації. Вони містять різні вимоги, але відносяться до однакових характеристик (властивостей) об’єкта стандартизації, які оцінюються за допомогою однакових методів.
Гармонізація стандартів має важливе значення для поширення взаємовигідного обміну товарами (послугами), укладання угод з сертифікації, розвитку та поглибшення промислового співробітництва, спільного рішення науково-технічних проблем, підвищення та забезпечення якості продукції, оптимізації витрат матеріальних ресурсів, підвищення мір щодо безпеки праці та захисту навколишнього середовища.
Європейська економічна комісія ООН вказує на наступні принципові моменти щодо ефективністі процеса гармонізації та необхідності: чітко пов’язувати діяльність по гармонізації із міжнародним економічним та науково-технічним співробітництвом, що необхідно враховувати при складанні планів роботи відповідних органів з сертифікації.
Факторами, що впливають на ступень гармонізації національних стандартів є рівень орієнтації економіки країни на зовнішню торгівлю та
ємність внутрішнього ринка.
За останні роки акценти гармонізації все більше міщуються в бік
національних систем стандартизації, метрології та сертифікації. Створення єдиного Європейського ринка, перехід економіки України до ринкової, укладання угод про вільну торгівлю, інші події, призводять до глобалізації міжнародної торгівлі: великі маси товарів переміщуються по всіх країнах і континентах, що ще більшою мірою пригортає увагу світової спільноти на порушення технічних перешкод в торгівлі. Визначну роль в цьому напрямку грає Єдина Економічна Комісія ООН, що визначає галузі співробітництва з стандартизації і сертифікації товарів, які сприяли би вільній світовій торгівлі.