103. Порушення обміну жовчних пігментів при різних видах жовтяниць: вміст білірубіну та його фракцій, уробіліногену і стеркобеліну у крові та сечі.

Гемолітична (надпечінкова) жовтяниця.

а) збільшення вмісту непрямого білірубіну в крові; б) збільшення вмісту стеркобіліногену в калі (гіперхолічний кал); в) збільшення вмісту стеркобіліногену в сечі; г) поява в сечі уробіліногену (у зв'язку з тим, що печінка не в змозі окислити великі кількості цієї речовини, яка надходить із кишок).

Паренхіматозна (печінкова) жовтяниця.

а) збільшення вмісту непрямого білірубіну в крові; б) збільшення вмісту стеркобіліногену в калі (гіперхолічний кал); в) збільшення вмісту стеркобіліногену в сечі; г) поява в сечі уробіліногену (у зв'язку з тим, що печінка не в змозі окислити великі кількості цієї речовини, яка надходить із кишок).

Механічна (обтураційна, або підпечінкова) жовтяниця.

а) збільшується вміст у крові прямого білірубіну (гіпербілірубінемія); б) у крові з'являються жовчні кислоти (холалемія); в) збільшується вміст у крові холестеролу (гіперхолестеролемія). З'являються моди- j фіковані ліпопротеїди (ліпопротеїд X), що мають атерогенні властивості; г) у сечі з'являється білірубін (білірубінурія), унаслідок чого вона набуває темного забарвлення ("колір пива"), крім того в ній виявляють жовчні кислоти (холалурія). Із сечі зникає стеркобіліноген; ґ) у калі нема стеркобіліногену (безбарвний кал). Зазначені зміни пігментного обміну зумовлюють розвиток двох важливих клінічних синдромів, характерних для механічної жовтяниці: холемічного і ахолічного.

104. Дія жовчних кислот на організм. Холемічний та ахолічний синдроми при різних видах жовтяниць. Етіопатогенез фізіологічної жовтяниці новонароджених

Холємічний синдром (синдром холестазу) обумовлений надходженням компонентів жовчі (жовчних кислот, прямого білірубіну, холестеролу) у кров у зв'язку з порушенням формування і відтоку жовчі. Він закономірно виникає при механічній жовтяниці, а також деяких формах печінкової жовтяниці (печінково-клітинній, печінковій жовтяниці, обумовленій порушеннями екскреції жовчі).

Ахолічним називають синдром, обумовлений ненадходженням жовчі в кишки у зв'язку з порушеннями її формування і відтоку. Внаслідок відсутності в кишках жовчних кислот не активується ліпаза, не емульгуються жири, не утворюються розчинні комплекси жовчних кислот із жирними кислотами, у зв’язку з чим 60-70 % жирів не перетравлюються, не всмоктуються і видаляються з організму разом із калом (стеаторея). При ахолії знижується ферментативна дія трипсину й амілази, погіршується перетравлювання білків і вуглеводів, знижується тонус і перистальтика кишок – з’являються закрепи. Кал знебарвлений – відсутність стеркобіліну, який не утворюється в кишках через припинення екскреції глюкуронідів білірубіну, отже, не міститься й у сечі.

Етіопатогенез фізіологічної жовтяниці новонароджених. Жовтяниця виникає через посилене відкладання в шкірі білірубіну, продукту розпаду гемоглобіну(механізми зв’язування і виведення білірубіну дозрівають через дві неділі після народження). Майже у кожного новонародженого розвивається транзиторна помірна некон’югаційна гіпербілірубінемія(фізіологічна жовтяниця). Відкладання, як правило, досягає максимуму на п'яту добу життя, після чого поступово зменшується.