44. Класифікація імунних реакцій за механізмами пошкодження клітин або їх дисфункції (за Кумбсом і Джелом).

Комплекс порушень, які виникають в організмі внаслідок гуморальних і клітинних імунних реакцій. Класифікація: - за Кумбсом та Джеллом (анафілактичні, реакцій цитолізу, реакції типу феномена Артюса, реакція гіперчутливості сповільненого типу, стимулювальні та гальмівні алергічні реакції); - за часом розвитку: - негайного типу (імуноглобуліни поширюються в організмі, виходять у тканини і секрети, і у випадку повторного введення антигену негайно вступають у реакцію антиген-антитіло); - сповільненого типу (розвивається після повторного надходження антигена в тканини, коли утворюються переважно Т-лімфоцити.

Алергічні реакції 1 типу за Кумбсом та Джелом (анафілактичні).

Тип I — реагіновий (анафілактичний). Антитіла сорбовані на клітині, а антигени поступають ззовні. Комплекси антиген—антитіло утворюються на клітинах, що несуть антитіла. У патогенезі реакцій істотною є взаємодія антигена з IgE і IgG, (реагинамі), сорбованими на тканинних базофілах, і подальша дегрануляція цих клітин. Система комплементу при цьому не активується.медіатори:а)гістамін,б)гепарин,в)повільно реагуюча субстанція анафілаксії,г)фактор еміграції еозинофілів,д)фактор еміграції нейтрофілів,е)фактор активації тромбоцитів,ж)ферменти(нейтральні і кислі протеази)

До цього типу реакцій відносять анафілаксію загальну і місцеву. Загальна анафілаксія буває при анафілактичному шоці. Місцева анафілаксія підрозділяється на: анафілаксію в шкірі (кропив'янка, феномен Овері) і анафілаксію в інших органах (бронхіальна астма, сінна лихоманка).

Алергічні реакції 2 типу за Кумбсом та Джелом. Характеристика стадій.

Антигени знаходяться на поверхні клітин,антитіла в вільному стані.Реакція антиген+антитіло виникає на поверхні клітини.З метою виконати алергічні реакції 2-го типу використовують цитотоксичні сироватки,яка містить антитіла проти антигенів тої чи іншої тканини.Такі сироватки отримуються шляхом імунізації тварин тканиними антигенами.Цитотоксичні реакції проявляються в наступних клінічних формах:ауто алергічні реакції,гематранфузний шок,що виникає при переливанні крові несумісної по групам АВО чи резус-фактор крові,гемолітична хвороба новонароджених,алергія на ліки.

Антигени,що приймають участь в цитотоксичних реакціях:а)компоненти мембран власних клітин(незміні і змінені під дією різних факторів),б)вторино фіксовані на клітиних мембранах антигени(НП лікарські печовини),в)неклітині компоненти тканин(колаген,мієлін)Антитіла:Ig G.По походженю вони можуть бути природні(ізоантитіла),та імуні(утв.при контакті з антигеном).

Для розвитку цитотоксичних реакцій маюь значення наступні властивості антитіл:1)Властивість зв’язувати комплемент,2)ефект опсонізації,3)здатність проникати в тканини.

Виділяють наступні механізми цитоліза:1)Комплемент залежний цитоліз.Після того як антитіла зв’язуються з антигеном на поверхні клітин,виникає фіксація комплемента до Fc-фрагмента імуноглобулінів.В результаті активації комплемента мембрана антигененесучої клітини перфорується і клітина пошкоджується,а потім гине.2)Антитіло залежний фагоцитоз.звязані з антигеном антитіла викликають ефект опсонізації,тобто полегшують фагоцитоз антигеннесучої клітини макрофагами.3)Антитілозалезна клітина цитотоксичність.Знищення антигеннесучої клітини,зв’язаної з антитілами.виконується Т-кілерами.Для патохімічної стадії характерно:

1)Активація комплемента і утворення проміжних (С3b)і побічних (С3а,С5а) продуктів його активації,2)Генерація вільнихрадикалів і пероксидівактивованими макрофагами і Т-кілерами,3)Звільнення макрофагами лізосомальних ферментів.

Патофізіологічна стадія:активований комплемент,вільні радикали,пероксиди і лізосомальні ферменти пошкоджують клітину і викликають її загибель, це призводить до запалення.Якщо кількість антитіл,що реагує з антигеном невелике і являє недостатнім для пошкодження,то виникає ефект стимуляції функціональної активності клітин.

Алергічніреакції 3 типу за Кумбсом та Джелом.

Антиген і антитіло знаходяться у вільному стані.Їх взаємодія знаходиться в крові і тканиній речовині.Імунокомплексні механізми мають значення в патогенезі наступних груп захворювань: 1)Захворюванні обумовлені екзогенними антигенами(сироваткова хвороба,деякі форми алергії на ліки,алергічний альвеолі),2)аутоалергічні хвороби(системна червона вовчанка,ревматоїдний артрит,вузликовий пери артеріїт,тиреоїдит Хашимото),3)Інфекційні захворювання(гепатит В,стрептококова інфекція).Антигени, що викликають розвиток імунокомплексних реакцій повині бути розчиними. Антитіла-Ig G.M.

Пат.властивості циркулюючих імуних комплексів :а)Структурні і функціональні властивості комплексів «антиген-антитіло»,а сааме розміри комплексів і структура їх сітки.,б)тривалість циркуляції імуних комплексів в організмі, в)місцем утворення комплексів.

Патохімічна стадія:1)активаціябіохімічних систем плазмикрові:а)системикомплемента,б)калікреїн-кініновоїсистеми,в)системизгортаннякрові.активація двух останіхпов'язана з пошкодженнямімуними комплексами судиноїстінки,щопризводить до активації фактора Хагемана.2)вивільненняактивованимимакрофагами:а)лізосомальнихферментів,б)основнихкатіоновихбілків,в)вільнихрадикалів і пероксидів.

Патофізіологічна стадія:1)Місцевізміни.Імунікомплексивідкладуються на поверхніендотелія,набазальних мембранах судин,втканинах.Врезультатіактивації комплемента і діїпродуктів ,якідекретують макрофаги виникаєпошкодженняклітин і розвиваєтьсязапалення(глумеролонефрит,альвеолі,васкуліт)Крім того утвореннямікроциркуляції і розвитокнекротичнихзмін в тканинах.2)Загальніпрояви.Активаціябіохімічних систем кровіможе бути причиною ДВС-синдрома.Крім того прикріпленняімунихкомплексів через Fc-рецептори до поверхніформенихелементівкрові,викликаєпоглинання і руйнуванняїхмакровагами.Як результат цитопенія.

Тип III — реакції типу феномену Артюсаабоімуннихкомплексів. Ні антиген, ніантитіло при цьому не є компонентами клітин, і утворення комплексу антиген—антитіловідбувається в крові і міжклітиннійрідині. В даний час налічуєтьсябільше 30 препаратів, якіможутьвикликатисироваткову хворобу, цей синдром схожий з істинноюсироватковою хворобою, щовикликаєтьсягетеролітичноюабогомологічноюсироваткою, виділяютьлегку, важку і анафілактичнуформисироватковоїхвороби. Розвиткугостроїреакціїпередуєінкубаційнийперіод 7-10 дібвід моменту введеннялікарського препарату. Продромальнийперіодхарактеризуєтьсягіперемією, гиперестезієюшкіри, висипаннями в місцяхвведеннялікарськихпрепаратів.

Гострийперіод.Характеризуєтьсяпідвищеннямтемператури до 39-40, поліартралгією, висипом, що сильно зудить. Висипможеноситиерітематозний, папулезний, папуловезикульозний, геммарогічний характер, з'являєтьсяполіартрит, набряк Квінке, нерідкодіагностуєтьсяміокардит, поліневрит, дифузнийгломерулонефрит, гепатит. Гострийперіодпродовжується 5-7 діб, при важкомуперебігу до 2-3 тижнів.

Алергічніреакції 4 типу за Кумбсом та Джелом.

Тип IV — реакціїсповільненоїгіперчутливості (ГЗТ). Головна особливістьреакційсповільненого типу полягає в тому, що з антигеном взаємодіють Т-лімфоцити. Реакціясповільненоїгіперчутливості не меншспецифічна по відношенню до антигена, чимреакція з імуноглобулінами, завдякинаявності у Т-лімфоцитіврецепторів, здатнихспецифічновзаємодіяти з антигеном. Цими рецепторами є, ймовірно, IgM, укорочені і вбудова