130.Гіпо- та гіпервітамінози: види, причини і механізми розвитку. Патогенез основних клінічних проявів. Принципи корекції вітамінної недостатності.

Гіпервітаміноз- вид патології, що виникає при надмірному надходженні вітамінів до організму.

◇Підвищена потреба у вітамінах:

1. Особливі фізіологічні стани організму (інтенсивний ріст, вагітність, лактація).

2. Особливі кліматичні умови.

3. Інтенсивне фізичне навантаження.

4. Інтенсивне нервово-психічне навантаження, стрес.

3. Інфекційні стани та інтоксикації.

6. Дія шкідливих виробничих факторів.

7. Захворювання внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції.

8. Підвищена екскреція вітамінів.

◇Патогенез клінічних проявів:

-розлади обміну речиновин, травлення та недокрів'я( при гіпервітамінозі ретинолу (А));

-порушення жирового обміну, втрата маси тіла, підвищується вміст Са і Р в крові та надлишкове відкладення їх у кістках, нирках, кровоносних судинах, серці( віт. D3);

-алергійні реакції у вигляді висипів на шкірі, безсоння, кровотечі через підвищення ламкості капілярів( віт. С).

Гіповітаміноз- патологічний стан, який розвивається внаслідок зменшення вмісту певного вітаміну(або вітамінів ) в організмі.

 Вітамінна недостатність супроводжується розладами біохімічних та фізіологічних процесів і виникненням специфічної патології.

◇Основні причини і класифікація:

1)зменшення надходження певного вітаміну в організм у складі продуктів харчування — екзогенні/ аліментарні гіповітамінози.

2) порушення засвоєння певних вітамінів клітинами організму (внаслідок розладів їх всмоктування у травному тракті або нездатності біохімічних систем організму включати вітамін в обмінні процеси, зокрема внаслідок наявності їх структурних конкурентів — антивітамінів) — ендогенні гіповітамінози.

3) збільшене виведення вітаміну з організму або підвищена його утилізація в біохімічних та фізіологічних процесах (в період годування грудьми, вагітності, виснажливій фізичній праці, екстремальних температурних умовах, тяжких інфекційних хворобах тощо).

◇Патогенез клінічних проявів при гіповітамінозі:

-порушення репродуктивної системи, підвищення проникності і ламкості капілярів( гіповітаміноз вітаміна Е);

-ураження нервової системи, серцево-судинної системи с розвитком аритмій( гіповітаміноз В1);

-кровоточивість ясен, випадіння зубів, зниження імунітету( гіповітаміноз С);

-розвиток мегалобластної анемії, оніміння нижніх кінцівок, слабкість, випадіння волосся, діарея і анорексія ( гіповітаміноз В12).

◇Принципи корекції вітамінної недостатності:

Профілактика та лікування вітамінної недостатності – гіпо- та авітамінозів полягає у сприянні збільшення їх кількості в організмі ентеральним шляхом з їжею і призначенням вітамінних препаратів.

Для корекції вітамінного балансу використовують лікувальну і профілактичну тактики.

•Лікувальну тактику використовують,коли доведений дефіцит якогось певного вітаміну. Вона здійснюється під контролем лікаря високими лікувальними дозами необхідних вітамінів певними курсами фармакотерапії, як правило одним препаратом (вітаміном).

•Профілактичне спрямування корекції балансу вітамінів здійснюється нижчими дозами, ближчими до добової потреби. Для попередження дефіциту вітамінів розроблені вітамінні й вітамінно-мінеральні комплекси, які призначаються курсами раз у рік по 2-6 тижнів.