76. Гарячка: стадії розвитку, зміни терморегуляції, обміну речовин та фізіологічних функцій. Захисне значення та патологічні прояви гарячки. Принципи жарознижувальної терапії. Поняття про піротерапію.

Гарячка — це захисно-пристосовна реакція організму, що виникає у відповідь на дію патогенних подразників і характеризується перебудовою процесів терморегуляції, що призводять до підвищення температури тіла і стимулює природну реактивність організму. Біологічне значення гарячки полягає в активізації імунологічного захисту

Виділяють три стадії гарячки :

1.Підвищення (st. incrementi),

2.Високогостояння (st. fastigi)

3.Зниженнятемператури (st. decrementi).

Упершійстадіїтемпературатілапідвищується, удругій— утримуєтьсяякийсьчаснапідвищеномурівні, утретій —знижуєтьсядовихідногорівня.

Стадіяпідйомутемператури - Stadiumincrementi.

В цю стадію процес теплоутворення переважає над тепловіддачею. Периферічні судини шкіри звужені, потовиділення зижене. В цю стадію нерідко у тварин спостерігається «озноб» - відчуття холоду, що пояснюється звуженням судин шкіри, дією на температурні рецептори шкіри, а також зниженням порогу чутливості центру терморегуляції до холодового подразнення.

Стадія стояння високої температури - Stadium factigii. Характеризується тим, що висока температура тіла з певними добовими коливаннями утримується. В цю стадію спостерігається посилене утворення тепла в організмі і збільшення тепловіддачі – підтримується відносний нестійкий баланс між посиленим теплоутворенням і посиленою тепловіддаче

Стадія зниження температури – Stadium decrementi. В цю стадію процес тепловіддачі посилюється і температура тіла знижується.

Зниження температури тіла може бути повільним – лізис, або швидким – криза.

Захисно-пристосувальне значення гарячки: При гарячці в організмі створюються несприятливі умови для розвитку збудників інфекційних хвороб і підвищується активність механізмів неспецифічної і специфічної резистентності організму.

Зокрема: -пригнічується розмноження багатьох вірусів, посилюється утворення інтерферонів.

-збільшується фагоцитарна активність макрофагів і нейтрофілів.

-підвищується інтенсивність синтезу антитіл.

-зростає чутливість багатьох інфекційних збудників до дії ЛЗ.

Власне патологічні прояві гарячки: залежать від рівня температури тіла( що вища температура тіла,тим вищі негативні прояви):

-гарячка завдає страждань хворому: порушується загальний стан хворого, стають характерним нездужання, головний біль, відчуття ознобу, жар тощо.

-значних змін зазнає обмін речовин в організмі. Збільшується основний обмін ( на 10-12%) це викликає збільшення споживання кисню і поживних речовин.

- зростає потреба у воді - розвівається зневоднення.

- гіпокапнія, газвовий алкалоз.

Принципи жарознижувальної терапії: основним патогенетичним принципом є зниження “установної точки” центру терморегуляції, що досягається пригніченням утворення простагландину Е2, за допомогою інгібіторів циклооксигенази або інгібіторів фосфоліпазі А2.

Піротерапія – піротерапією називають метод лікування за допомогою штучного підвищення температури тіла. У даний час піротерапію застосовують з метою прискорення репаративних процесів для усунення наслідків травматичних і запальних процесів у ЦНС, травматичних пошкоджень спинного мозку і периферичних нервів, опіків очей, для розсмоктування рубців, спайок, із метою підвищення проникності ГЕБ для поліпшення доступу лікарських препаратів, антитіл в головний мозок, що має особливо важливе значення при лікуванні сифілісу на пізніх стадіях хвороби.