1. Номенклатура витрат обертання та її характеристика

Згідно із Постановою Кабінету міністрів від 18 березня 1996 р. № 334 затверджено "Типове положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності". Це Положення пе- редбачає єдину облікову номенклатуру статей витрат обігу та порядок їх планування і розподілу у підприємствах незалежно від форм власності й організаційних форм, які займаються торгівельною діяльністю. До скла- ду витрат обігу включають витрати підприємств торгівлі (опту, роздрібу, громадського харчування), що виникають у процесі руху товарів до спо- живача.

В обліку, аналізі й плануванні витрат обігу використовують таку но- менклатуру за економічними елементами і статтями витрат та видами діяльності.

Для більш глибокого вивчення суті витрат і забезпечення можливості їх регулювання розроблена система номенклатури статей. Вона, в першу чергу, базується на групуванні затрат за елементами, які визначені Типо- вим положенням про склад витрат обігу (матеріальні, на оплату праці,

Фінансово-економічні результати діяльності торгових підприємств 321

відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нема- теріальних активів, інші витрати). Це дозволяє безперервно контролю- вати і аналізувати витрати за їх різновидами, слідкувати з їх динамікою, виявляти зміни, тенденції з метою подальшого управління ними.

Єдина для всіх сфер обігу номенклатура статей витрат включає 15 різновидів.

Стаття 1. Витрати на перевезення. У більшості підручників вона на- звана як транспортні розходи. На мою думку, друга назва ширша, більш обгрунтована. В цю статтю включають витрати на перевезення продуктів, сировини всіма видами транспорту. Сюди відносять витрати транспор- тування як залученими, так і власними засобами. В цю статтю, крім ви- трат з перевезення включають різні оплати, збори за подачу вагонів, їх обладнання, фрахт суден, а також оплату послуг за завантаження, роз- вантаження, перевезення, супроводження вантажів. Окремо виділяють вартість матеріалів, що використовуються для переобладнання вагонів, нарощення кузовів. В цю статтю включають також плату за тимчасове зберігання вантажів на станціях, пристанях, аеропортах, але в межах нормативного часу. Окремо виділяють витрати з виявлення й аналізу якості продукції, яку перевозять. Сюди включають витрати, що пов'я- зані зі зміною колії. Не відносяться до цієї статті фактична собівартість послуг, які вже один раз включені, штрафи, сплачені за простій транс- портних засобів, та інші порушення умов при перевезенні, транспортні витрати на подальше переадресування товарів.

За своїм економічним змістом транспортні розходи представляють собою оплату послуг інших галузей народного господарства.

Стаття 2. Витрати на оплату праці. До цієї статті відносять витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати як штатним, так і позаштатним працівникам. До фонду основної заробітної плати відно- сять:

1. Заробітну плату, нараховану за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окла- дами.

2. Вартість санспецодягу, який відповідно до законодавства надаєть- ся безкоштовно працівникам підприємств торгівлі та залишається в осо- бистому постійному користуванні.

21—5-996

322

Розділ IV

3. Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у роз- мірах, передбачених законодавством.

4. Оплату щорічних і додаткових відпусток відповідно до законодав- ства; надання грошових компенсацій за невикористані відпустки (крім оплати відпустки у відповідній частині заробітної плати, яка виплачується за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства).

5. Оплату спеціальних перерв у роботі у випадках, передбачених за- конодавством.

6. Оплату за роботу у вихідні і святкові (неробочі дні) в понаднормо- вий час за розцінками, встановленими законодавчими актами.

7. Оплату робочого часу працівників, які залучаються до виконання громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час відповідно до законодавства.

3. Доплати за шкідливі умови праці, роботу в нічний час.

3. Оплату днів відпочинку працівників, що надаються їм у зв'язку з роботою у понадробочий час.

10. Інші доплати.

Не включаються в цю статтю, а відносяться за рахунок прибутків ви- трати, що пов'язані з виплатою винагороди за підсумками роботи за рік, одноразові заохочення окремих працівників, оплата щорічних відпусток у тій частині, що відповідає частці витрат на оплату праці.

Стаття 3. Витрати на оренду та утримання основних фондів. У цій статті відображається плата за оперативну оренду окремих об'єктів ос- новних виробничих фондів, плата за взяті в оренду приміщення нежит- лового призначення для забезпечення основної діяльності. Якщо це орен- довані основні засоби, то на цю статтю відноситься тільки сума, яка на- лежить орендодавцю і в розмірах, що відповідають величині амортизації. Орендну плату орендар вносить орендодавцю згідно з укладеною між ними угодою. До угоди можуть бути включені витрати на опалення, освіт- лення, водопостачання, каналізацію та інші комунальні послуги. Сюди відносять також витрати на утримання чистоти приміщень, прибирання прилеглої території, утилізацію та вивіз сміття, вартість предметів, за- собів за доглядом за приміщеннями, вартість електроенергії, використа- ної для приведення в дію ліфтів, холодильників, витрати на дотримання протипожежних заходів. Сюди відносять витрати на устаткування, утри- мання, ремонт, експлуатацію сигналізації, плату за охорону об'єкта за

фінансово-економічні результати діяльності торгових підприємств 323

договорами, укладеними з окремими товариствами, погашення затрат на закінчення капітальних ремонтів, орендованих основних засобів, якщо це передбачено договором. У цю статтю відносять всі витрати з експлу- атації та обслуговування легкового автотранспорту, витрати, які раніше включались у фонд соціального розвитку. Це витрати на транспортуван- ня працівників до місця роботи і назад, у напрямах, що не обслуговують- ся пасажирським транспортом загального користування. В цю статтю не включають витрати з надання пільг працівникам для оплати їх проїзду до місця роботи транспортом загального користування, включаючи при- міський електротранспорт.

Стаття 4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основ- них фондів і нематеріальних активів. Ця стаття передбачає відшкодування коштів на повне відновлення власних основних фондів (крім інвентаря, тари та тарообладнання). капітальних затрат на оренду будівель, при- міщень, що підлягають відновленню у відповідний період згідно з дого- вором оренди.

Розмір амортизації розраховується, виходячи з норм амортизаційних відрахувань та середньорічної вартості основних фондів і нематеріаль- них активів. Середньорічна вартість основних фондів, які вводитимуть- ся в дію протягом періоду, на який визначаються витрати, розраховуєть- ся шляхом ділення їх вартості на 12 і множенням отриманого результату на кількість повних місяців, протягом яких вони експлуатуються. Серед- ньорічна вартість основних фондів, які вибудуть, розраховується шля- хом ділення їх вартості на 12 і множенням на кількість повних місяців, які залишилися до кінця року з часу їх вибуття.

Середньорічна вартість основних фондів визначається з урахуванням введення в експлуатацію новопридбаних, з урахуванням ліквідованих і тих, які стали непридатними для використання, або проданих (переда- них) основних фондів. Для розрахунку середньоквартальної вартості основних фондів, вартість введених і тих, які вибули, враховується за показниками третього місяця кварталу, який передує тому, на який роб- ляться розрахунки.

Стаття 5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і ви- трати на поточний ремонт основних фондів. Ця стаття включає аморти- заційні відрахування на капітальний ремонт і розраховується, виходячи ^{3 Н0}рм та середньорічної вартості основних фондів. Розрахунки витрат

21»

324

Розділ IV

на поточний ремонт проводяться відповідно до потреб на ремонт окре- мих приміщень, обладнання, інвентаря шляхом визначення вартості ма- теріалів і їх доставки до місця проведення ремонту, заробітної плати осіб, що залучаються для виконання ремонтних робіт тощо. Зазначені витра- ти зараховуються до витрат обігу згідно з кошторисом і графіком ремонт- них робіт.

Стаття 6. Знос та утримання малоцінних та швидкозношуваних пред- метів. На цю статтю відносять зношення предметів у процесі їх експлу- атації, крім власного інвентаря та тари обладнання, витрати від биття посуду, пошкодження приладів, але в межах норм, плату ремонтним май- страм за ремонт столової білизни, санітарного одягу, спецодягу, спец- взуття, санітарних приналежностей, вартість матеріалів (мила, миючих засобів, голок), витрачених на ремонт, послуги прання, хімчистки, пра- сування, крохмалення, витрати господарського інвентаря. Витрати, по- в'язані зі зношенням санітарного і спеціального одягу, взуття, білизни, посуду, наборів, а також килимів, доріжок розраховують, виходячи з по- треби в них, вартості одиниці та терміну служби. Витрати, пов'язані зі зношенням предметів, інструментів, інвентаря, визначаються, виходячи з вартості одиниці термінів служби. Вони плануються з урахуванням фізичного зношування малоцінних предметів, які є в наявності на поча- ток планового періоду їх надходження і вибуття.

Стаття 7. Витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб. Ця стаття має місце переважно на підприємствах громадського харчування, виробничих підприємствах. У торгівлі її немає.

Стаття 8. Витрати на зберігання, підсортування, оброблення, паку- вання і передпродажну підготовку товарів. На цю статтю відносять фак- тичну вартість матеріалів (паперу, пакетів, конвертів, шпагату тощо), що використовують при доробці, переробці, пакуванні, зберіганні товарів. Сюди включають плату за послуги фасувальникам, витрати на утриман- ня обладнання, а також оплату послуг стороннім організаціям за техніч- не обслуговування холодильного обладнання, собівартість води, льоду, фреону, аміаку для заправки холодильних установок. Сюди включають плату за час зберігання товарів на складах інших організацій, а також відносять витрати, пов'язані з дотриманням відповідних санітарно- гігієнічних умов.

Фінансово-економічні результати діяльності торгових підприємств

325

Стаття 9. Витрати на рекламу. В цю статтю включають вартість оформ- лення вітрин, вивісок, зразків, вартість розробки і друкування реклам- них видань, ілюстрованих проспектів, альбомів, прейскурантів, етике- ток, фірмових пакетів, вартість рекламних оголошень у пресі, на радіо, телебаченні, вартість розробки та демонстрації окремих моделей, дегус- тації продукції, виготовлення муляжів, рекламних щитів, втрати товарів за морального старіння (частково). Не відносяться на витрати обігу ви- трати підприємства на проведення реклами в разі визнання її недобросо- вісною відповідно до законодавства.

Стаття 10. Проценти (відсотки) за користування кредитом. Ця стат- тя відображає проценти, зняті закладами банків за користування корот- костроковими кредитами, крім відсотків за прострочені й відстрочені позики, а також позички, отримані на поповнення забраклих власних оборотних коштів. Сюди відносять проценти, сплачені з суми боргових зобов'язань за векселями, виданими постачальником іншим контраген- там. Сюди також відносять проценти, оплачені за надання постачальни- ками й іншими контрагентами позик без оформлення договірних зобов'я- зань векселями, а також проценти, утримані банком при обліку векселів (дисконто). У зменшенні витрат з цієї статті відображають суму процентів, отриманих від покупців за продаж товарів у кредит. Отже, до цієї статті відносять витрати на сплату відсотків за користування кредитами, одер- жаними для поповнення власних оборотних коштів, а також для прид- бання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточ- ної діяльності, незалежно від терміну кредитування.

Стаття 11. Втрати товарів у межах норм природного збитку під час перевезення, зберігання та реалізації. Ця стаття частково дублює ст. 8 "Витрати на зберігання, підсортування, оброблення, пакування і пере- продажну підготовку товарів". На цю статтю відносять витрати товарів і продуктів при залізничних, водних, автотранспортних, гужевих пере- везеннях і при зберіганні їх у пунктах перевезення. До втрат товарів і про- дуктів у межах норм природних втрат відносять: втрати з перевезення, зберігання; втрати, пов'язані з усушкою, вивітрюванням, розпилом, роз- ливом при продажу, втрати від биття при перевезенні, зберіганні скляно- го посуду, фаянсу, фарфору, скляної тари. На цю статтю відносять втрати металевих приборів в їдальнях. Для списання цих втрат встановлюють

326 Розділ IV

норми природних втрат. Таке списання здійснюється у випадку, коли при інвентаризації встановлено факт нестачі.

Стаття 12. Витрати на тару. Сюди відносять амортизацію власної інвентарної тари і тари-обладнання, витрати на ремонт власної інвен- тарної тари, тари-обладнання, витрати на перевезення, навантаження та розвантаження порожньої тари у разі повернення її постачальникам або здачі підприємствам, які займаються збиранням тари, витрати на чищен- ня, промивання тари, вартість тари, списаної внаслідок зношування, за вирахуванням вартості утилю та брухту. Отже, в цю статтю включають- ся безпосередньо всі витрати, пов'язані з тарою.

Стаття 13. Відшкодування на соціальні заходи. Це стаття, в яку відно- сять відрахування на обов'язкове соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування; відрахування на обо- в'язкове пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування; відрахування до Фон- ду сприяння зайнятості населення, а також Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального за- хисту населення. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування та Фонд сприяння зайнятості населення здійснюється за встановленими законодавством нормами. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування й обов'язкове пенсійне страхуван- ня не нараховується на доходи громадян від володіння корпоративними правами. Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов'язко- ве медичне страхування з віднесенням до витрат обігу здійснюється згідно з законодавством.

Стаття 14. Витрати на обов'язкове страхування майна. До складу цієї статті відносять платежі з обов'язкового страхування майна підприєм- ства торгівлі, передбачені законодавством.

Стаття 15. Інші витрати. На цю статтю відносять: витрати, пов'язані з забезпеченням нормальних умов праці й дотриманням правил техніки безпеки праці, поточні витрати на обладнання й утримання вентиляцій- них систем, кип'ятильників, баків і установок для газування води; відра- хування до фондів охорони праці згідно з законодавством, виплати на відшкодування збитків, завданих працівникові у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, витрати,

фінансово-економічні результати діяльності торгових підприємств 327

пов'язані з управлінням торговельною діяльністю, оплата послуг пошто- вого, телефонного, телеграфного та інших видів зв'язку; витрати на придбання, виготовлення бланків документів, пов'язаних із фінансово- господарською діяльністю підприємства, придбання канцелярського при- ладдя; витрати на передплату спеціальної преси, придбання прейску- рантів, каталогів, інструктивних та інших службових матеріалів, витра- ти на службові відрядження в межах норм, передбачених законодавством; представницькі витрати (організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів) згідно з чинними нормами, оплата послуг комерцій- них банків та інших кредитно-фінансових установ; витрати на експерти- зу, лабораторний аналіз товарів; витрати на перевезення працівників підприємства торгівлі до місця роботи і назад у напрямах, що не обслу- говуються пасажирським транспортом загального користування; витра- ти, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством тощо. Така єдина для всіх сфер обігу номенклатура статей витрат обігу дає змогу більш детально і глибоко пізнати суть витрат, виявити резерви їх зниження, які пов'язані з придбанням, доставкою, зберіганням товарів і реалізацією їх споживачам.