2. Роль місцевих ринків у суспільному відтворенні й товарообороті країни

Місцеві ринки представляють собою одну з форм торгівлі. її особли- вістю є те, що тут відбувається реалізація надлишків товарної сільсько- господарської продукції, виготовленої на присадибних ділянках, і про- дукції, виготовленої окремими виробниками (підсобними господарствами, іншими виробниками). Значна частина товарної продукції сільськогос- подарських виробників реалізується через систему закупівель сільсько- господарської продукції за заздалегідь обумовленими цінами.

На місцевих ринках в якості продавців виступають колективні сільськогосподарські підприємства, фермери, індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції, включаючи власників дачних ділянок, робітників і службовців. В якості покупців виступають безпосередньо споживачі цієї продукції. Це робітники і службовці, частково дитячі за- клади, окремі підприємства громадського харчування.

На місцевих ринках переважає продаж продукції самими виробника- ми безпосередньо споживачам. Однак продаж може здійснюватися з до- помогою посередників. Тут вагоме місце має споживча кооперація. Це здійснюється у формі прийняття сільськогосподарської продукції на комі- сійних засадах. Заготівельні підприємства споживчої кооперації також ску- повують продукцію безпосередніх виробників і реалізують її за цінами, які складаються на місцевих ринках.

Об'єктивна потреба існування місцевих ринків випливає з умов рин- кових відносин і обумовлена формами їх прояву в сільській місцевості.

Виділення частини продукції в натуральному виразі веде до створен- ня відповідної частини товарних ресурсів. Для реалізації цих ресурсів повинен існувати ринок. Значна частина товарних ресурсів концентруєть- ся у фермерських господарствах. Наявність такого ринку підвищує матеріальну зацікавленість сільськогосподарського виробника в розши- ренні виробництва, підвищенні продуктивності праці й збільшенні то- варності господарства.

Місцеві ринки, таким чином, стимулюють розвиток виробництва, є додатковим каналом збуту товарної продукції сільського господарства.

12 — 5-996

178

Розділ II

Водночас місцеві ринки є важливим джерелом забезпечення міського на- селення багатьма продовольчими товарами, що сприяє покращенню за- безпечення міського населення.

Наявність місцевих ринків призводить до існування двох рівнів цін, а саме, цін, які пропонує виробник, і цін, які згідний заплатити споживач (покупець). У цьому процесі держава не може безпосередньо включати- ся у взаємовідносини між продавцем і покупцем. Регулювання може здійснюватися тільки шляхом зміни пропорцій між попитом і пропози- цією. Таким чином, на місцевих ринках відкрито проявляються дії зако- ну попиту і пропозиції. Від співвідношення між попитом і пропозицією на ринку залежить рівень цін і характер розвитку ринкових взаємовідно- син. В умовах переходу до ринку головним чином виграють ті виробни- ки, продукція яких більше конкурентоздатна. Це висока товарність, низька собівартість і відповідно низька ціна.

На місцевих ринках відповідну нішу займають також посередники. Зараз вони контролюють на місцевих ринках близько 1/3 обігу сільсько- господарської продукції.

Суттєві зміни в обороті продукції місцевих ринків відбулися за ос- танні два роки. Споживча кооперація нарощує свої темпи реалізаціїв рай- центрах, селищах міського типу, містах. На підставі розрахунків місцеві ринки у 2003 р. реалізували близько 68 % картоплі, 72 % овочів, 84 % фруктів та ягід від загальної кількості закупленої продукції.

Місцеві ринки є також барометром роботи промислових підприємств. Вони чітко реагують на випуск продукції і виплату заробітної плати. Коли місцеві підприємства почали виплачувати частину заробітної плати го- товою продукцією підприємства, тоді місцеві ринки стали основним джерелом перетворення її у грошовий вираз. Місцеві ринки стали реа- лізовувати продукцію за асортиментом, який раніше був їм неприта- манний.

Окремо заслуговують на увагу спеціалізовані місцеві ринки (автори- нок, ринок вживаних товарів, ринок, що реалізує товари, присвячені якійсь даті, періоду). Всі заходи з організації роботи місцевих ринків повинні бути спрямовані на повніше задоволення потреб споживачів.

Організаційно-економічні основи функціонування підприємств 179