Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств споживчої кооперації

Підтема 1. Прибуток і рентабельність від торгової діяльності

1. Економічний зміст прибутку торгового підприємства та джерела його утворення

В умовах ринкової економіки основним показником господарської діяльності торгового підприємства є прибуток. Це пов'язано з тим, що для підприємства, яке несе повну матеріальну відповідальність за ре- зультати своєї торгово-господарської діяльності, основною метою є не забезпечення найбільшого обсягу товарообороту, а отримання макси- мально можливих прибутків. Прибуток представляє собою різницю між сукупними доходами і сукупними витратами торгового підприємства, або між ціною реалізації та собівартості продукції, товарів, послуг.

348 Розділ IV

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торгового підпри- ємства.

Найбільш повно економічна суть прибутку торгового підприємства проявляється через виконання конкретних функцій:

1. Оціночна функція. Прибуток підприємства використовується як по- казник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Викорис- тання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової еко- номіки, яка передбачає свободу встановлення цін, вибору постачальни- ка і покупця. Прибуток — це головна мета підприємницької.діяльності і фактор підвищення матеріальної зацікавленості працівників.

2. Розподільча функіа'я. її зміст полягає в тому, що прибуток викорис- товується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на части- ни, що акумулюється в бюджетах різних рівнів та залишається у розпо- рядженні підприємства.

3. Стимулююча функція полягає в тому, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (заохочення, виробничого та соціального розвитку, виплати дивідендів, пайового тощо).

Прибуток як економічний показник дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства як господарюючого суб'єкта, працівників і власника підприємства. Вирішення цього завдання, перш за все, пов'я- зане з пропорціями розподілу та використання прибутку.

Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка ви- плачується у вигляді податків та обов'язкових платежів.

Економічний інтерес підприємства як товаровиробника знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціаль- них завдань його розвитку.

Економічний інтерес працівників підприємства пов'язаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, со- ціальні виплати та соціальний розвиток. Власника підприємства ціка- вить в першу чергу розмір фонду виплати дивідендів, а, отже, та частина прибутку, яка пов'язана з виробничим розвитком, і відповідно, прирос- том капіталу підприємства.

У зв'язку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економіч- них інтересів усіх перелічених сторін, жодна з них не може мати пріори-

Фінансово-економічні результати діяльності торгових підприємств 349

тетів в задоволенні, оскільки це призведе до обмеження інтересів інших сторін. Наприклад, надмірний податок з прибутку підприємства знижує економічну зацікавленість підприємства у його збільшенні, що призво- дить до зменшення надходжень до бюджету.

Прибуток є якісним показником, оскільки в його розмірі відображаєть- ся зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використан- ня ресурсів, величини витрат обертання. Таким чином, прибуток синте- зує всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому. Для розкриття економічного змісту прибутку використовують різні класифікації.

1. Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток, ви- діляють:

• прибуток від реалізації товарів та платних торгових послуг, тобто прибуток від торгової діяльності;

• прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності (виробни- чої, транспортної, посередницької тощо);

• прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства (ос- новних фондів, нематеріальних активів);

• прибуток від проведення позареалізаційних операцій, у складі якого виділяють: прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від оренд- них операцій, прибуток від інших позареалізаційних операцій.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на її проведення.

2. Залежно від порядку визначення розрізняють:

• балансовий прибуток, який характеризує кінцевий результат про- ведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків). Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відображається на рахунку 80 "Прибутки та збитки";

• оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства-платника по- датку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Роз- міри валових витрат та доходів з метою їх оподаткування визначаються шляхом організації спеціального податкового обліку на основі первин- них облікових документів. Визначений таким чином обсяг прибутку, що оподатковується, фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка

350 Розділ IV

подається в податкові органи та є підставою для визначення суми подат- кових зобов'язань підприємства.

— чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що залишаєть- ся в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов'язкових платежів та зборів, що сплачуються за ра- хунок прибутку. Отриманий чистий прибуток є власністю підприємства, розподіляється та використовується на його розсуд. Права окремих керів- ників щодо використання отриманого чистого прибутку фіксуються в ста- туті підприємства.

3. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реаль- ний прибуток.

Номінальний прибуток характеризує фактично отриману величину прибутку.

Реальний прибуток — це номінальний прибуток, перерахований з урахуванням інфляції. Він характеризує реальну купівельну спро- можність чистого доходу, отриманого підприємством.

4. Залежно від мети визначення розрізняють бухгалтерський та еко- номічний прибутки. Бухгалтерський прибуток відповідає обсягу ба- лансового прибутку. Економічний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей. Витрати втрачених можливостей (або альтернативні) прийнято ще характеризувати витратами на споживання якогось ресурсу, які вимірені з позиції вигоди, що "втрачена" через неви- користання цього ресурсу найкращим альтернативним шляхом.

Альтернативні витрати підприємства відповідають розміру втраче- ної вигоди у результаті використання цього ресурсу замість найкращого, альтернативного.

Неправильний вибір ресурсів, а також нераціональне використання власних ресурсів призводить до збільшення витрат обертання підприєм- ства і зменшує потенційно можливий розмір отримання прибутку при даному обсязі діяльності.

Економічний прибуток менший від бухгалтерського на величину не- явних витрат підприємства.

5. Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризується як мінімальний, цільовий і максимальний. Такі види прибутку пов'язані

фінансово-економічні результати діяльності торгових підприємств

351

з визначенням обсягів діяльності, досягнення яких обумовлює знаход- ження підприємства в зоні збитковості, беззбитковості або прибутковості. Підприємство може мати обсяги діяльності, при яких доходи від реалі- зації менші за витрати, але сума збитків може бути за розміром менша, ніж постійні витрати. У такому разі підприємству вигідніше функціону- вати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат. Беззбитковості підпри- ємство досягає при таких обсягах діяльності, коли при інших рівних умо- вах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумі витрат обігу.