3. Обгрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства
Ефективність управління процесами формування прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, його глибини, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обгрунтування прогнозів, складання планів та використання прибутку на майбутній період. Вся підготовча робота охоплює такі напрями. Перший і основний — обгрун- тування прогнозу і плану. Він зводиться до обгрунтування обсягу фор- мування прибутку підприємства на плановий період. Воно, з одного боку, передбачає визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умо- ви самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, з другого — розрахунок можливості отри- мання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.
Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, за- лежить від обраної стратегії. Вона може бути мінімальною, нормальною і необхідною.
Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу підприєм- ства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз
Фінансово-економічні результати діяльності торгових підприємств
361
відсоткової ставки банків) і прогнозу норми прибутку на капітал (серед- ньогалузева рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини ка- піталу слід враховувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск облігацій, продаж акцій, а також вплив на його вартість інфляційних очікувань).
Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходя- чи з потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціаль- ного розвитку, забезпечення необхідного споживання, утворення фондів ризику і фонду виплати дивідендів власникам підприємства, створення фінансових резервів, а також виплати податкових й інших обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибу- ток визначає умови для самофінансування підприємства. Розрахунок розміру необхідного прибутку на плановий період здійснюється у такій послідовності:
Проводиться обгрунтування потреб підприємства в фондах фінан- сових ресурсів на виробничий і соціальний розвиток, шо утворюються за рахунок чистого прибутку підприємства.
Визначається питома вага податків і обов'язкових платежів з при- бутку в його загальній величині, що склалася в передплановому періоді. В тому випадку, коли у плановому періоді змінюється порядок оподатку- вання або ставка податків, потрібно за звітними даними минулого року провести розрахунок питомої ваги податків у складі прибутку, які підля- гають оплаті з урахуванням змін в умовах їх оплати.
Розраховується величина необхідного прибутку, виходячи з потре- би прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток) та частки обов'язкових платежів у загальній сумі прибутку.
П . = (ЧП . ) / (100 -С)- 100,
т'оах. у нема.' ' It
де Піісі,х — необхідний прибуток; ЧП ' — потреба в чистому прибутку в грошах; Си — середній рівень податку і обов'язкових платежів у % до балансового прибутку.
Розрахунок можливого розміру отримання прибутку може здійсню- ватися методом прямого розрахунку або розрахунково-аналітичним ме- тодом. Метод прямого розрахунку передбачає визначення суми прибут- ку як різниці між прогнозним розміром доходів підприємства, ПДВ і його
де Піім,х — необхідний прибуток; ЧП ' — потреба в чистому прибутку в грошах; Си — середній рівень податку і обов'язкових платежів у % до балансового прибутку.
Розрахунок можливого розміру отримання прибутку може здійсню- ватися методом прямого розрахунку або розрахунково-аналітичним ме- тодом. Метод прямого розрахунку передбачає визначення суми прибут- ку як різниці між прогнозним розміром доходів підприємства, ПДВ і його
362 Розділ IV
поточними витратами. Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їх величину. Величина можливого прибутку визначається шляхом множення рівня рентабельності товарообороту звітного періоду на плановий товарооборот ± прогнозні зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину. Результати розрахунків цільового та можливого прибутку потрібно по- рівняти. Якщо можливості отримання прибутку відповідають його цільо- вому розміру, то такий варіант приймається як плановий. У тому разі, коли можливості підприємства з отримання прибутку недостатні для за- безпечення самофінансування, слід розробити заходи з урегулювання цієї невідповідності шляхом пошуку і мобілізації додаткових (неврахованих) резервів збільшення доходів або зменшення витрат. При цьому потрібно прагнути до максимального наближення планового прибутку до його цільового розміру.
Після прийняття рішення про величину планового прибутку розрахо- вують планові показники рентабельності підприємства, які використовують- ся при прийнятті конкретних рішень з формування ресурсного потенціалу підприємства, здійснення комерційних угод, інвестиційної діяльності тощо.