Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
163
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
3.15 Mб
Скачать

3. Попит і товарна пропозиція. Попит як форма прояву потреби, як елемент ринку

Попит — це економічна категорія, властива лише товарному вироб- ництву. Конкретніше, це усвідомлена потреба суспільства в цілому та його членів зокрема у матеріальних, духовних та інших благах, які можна дістати за умов, що визначаються характером і рівнем розвитку виробничих відно- син. Попит є формою прояву потреби, яка складається під впливом роз- витку суспільного виробництва та рівня матеріального добробуту народу. Він визначається також географічними, національними та соціальними умовами життя.

За умов товарного виробництва через попит задовольняються потре- би суспільства на засоби виробництва і предмети споживання, задово- лення попиту здійснюється через ринок за допомогою купівлі й продажу.

Розрізняють купівельний попит. Тут, перш за все, розуміють плато- спроможну потребу, і не тільки потребу, але й можливість придбати то- вар, маючи при цьому відповідні кошти. Наявність купівельного попиту означає можливість обміну і завершення кругообороту товару в процесі його відтворення.

Торгівля в період розбудови ринкової економіки в Україні 61

За ринкових умов під впливом безперервних коливань попиту і пропо- зиції товарів відбувається відхилення цін від вартості. У кінцевому резуль- таті це регулює розподіл суспільної праці і засобів виробництва між різни- ми галузями, у зв'язку з чим попит є своєрідним епіцентром виробництва. У ньому, як у фокусі, знаходять відображення інтереси споживачів і ви- робників.

Подальший розвиток товарного виробництва й обігу обумовлює роз- ширення дії купівельного попиту як форми прояву платоспроможних по- треб на шляху до насичення предметами споживання та засобами вироб- ництва товарного ринку.

Поглиблення розвитку товарно-грошових відносин сприяє розширен- ню дії попиту й активно впливає на всі сторони діяльності суспільства.

Складні зв'язки проявляються між споживанням і моментом прояву но- вого попиту через мотивацію та призначення конкретної споживчої вартості. Купівельний попит завжди передує споживанню і водночас є його відобра- женням. На підставі споживчої вартості проявляється новий попит на на- ступну споживчу вартість. Однак попит неповністю відображає споживан- ня, оскільки він характеризує тільки товарне споживання, тобто ту частину фонду споживання, яка розподіляється за допомогою торгівлі у формі купівлі- продажу. Тому не будь-які зміни у споживанні відображаються у попиті на- селення. Наприклад, збільшення величини споживання за рахунок натураль- них надходжень із власного виробництва чи надходжень із суспільних фондів споживання викликають підвищення величини споживання, не збільшую- чи попиту на товар. Глибоке вивчення купівельного попиту є однією з най- важливіших умов подальшого розвитку торгівлі.

Розглядаючи попит як узагальнюючу економічну категорію, слід та- кож зазначити, що попит на конкретні товари чи послуги треба сприйма- ти як суму вимог значної маси покупців, які не розчиняються в загальній масі споживачів, а зберігають свої індивідуальні смаки і потреби. Вод- ночас попит є динамічним економічним явищем, в якому відбуваються безперервні зміни. Однак, при всій своїй різноманітності й динамічності, ці явища підпорядковані відповідним закономірностям розвитку народ- ного споживання.

Попит як економічна категорія тісно пов'язаний з пропозицією.

Пропозиція — це категорія ринкової економіки, яка характеризує кількість і вартість товарів та послуг, представлених для реалізації

62 Розділ І

товаровиробниками і торгівлею. У різних суспільно-економічних фор- маціях співвідношення попиту з пропозицією проявляється по-різному.

За ринкових умов коливання попиту і пропозиції вказує виробничнику на ту кількість товарів, яку треба виготовити в цей період. За допомогою таких коливань створюються об'єктивні передумови для досягнення відпо- відної пропорційності між попитом і пропозицією, оскільки для забезпе- чення нормального процесу обертання товарів на ринку має існувати ди- намічна відповідність між ними, яка здійснюється через механізм ціноут- ворення. При зниженні рівня цін на ту чи іншу продукцію населення на ту ж саму суму грошових доходів зможе придбати цих товарів більше, ніж до зниження, і навпаки. Отже, обсяг попиту у грошовому вираженні являє собою сукупну суму грошових засобів, за які населення може придбати певну кількість предметів споживання у торговій мережі чи отримати платні послуги. Попит на конкретний товар визначається сумою грошей, по- трібних для придбання конкретних видів товарів. У сукупності з пропози- цією попит відображає взаємозв'язок виробництва, обміну і споживання.

Попит у взаємозв'язку з пропозицією розглядають за товарними гру- пами, внутрішньогруповим асортиментом та формами його прояву.

Виділяють реальніш (реалізований) попит, він же задоволений. Це та частина загального попиту населення, яка фактично задоволена внаслі- док купівлі товарів у роздрібній торговій мережі і підприємствах гро- мадського харчування. Незадоволений попит — це та частина попиту населення, яка не задоволена через те, що заважало здійснити купівлю: відсутність конкретної речі, низьку якість, високу ціну чи ще щось. Виділя- ють прихований попит. Він виникає тоді, коли у споживача є потреба, але задовольнити її за рахунок наявних товарів і послуг на ринку він не може (наприклад, за рахунок високоякісних товарів імпортного виробництва).

Розрізняють також ажіотажиий попит. Він виникає під впливом фак- торів, що спричиняють нестабільність в економіці (інфляції, прямого підвищення цін тощо).

Окремо слід виділити попит, що формується. У ньому відображаєть- ся сукупність нових вимог покупців щодо функціонального призначен- ня, якості та зовнішнього оформлення товарів.

Комплексне вивчення попиту з урахуванням форм його прояву дозво- ляє своєчасно і правильно орієнтувати промисловість на випуск товарів потрібного обсягу й асортименту, відповідних споживчих властивостей.

Торгівля в період розбудови ринкової економіки в Україні

___

М