6. Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства.

Ці товарні запаси можуть за певною мірою умовності бути представлені двома частинами:

Організаційно-економічні основи функціонування підприємств

141

• змінною, розмір якої обумовлюється розміром та динамікою това- рообороту підприємства;

• умовно-постійною, розмір якої не залежить від зміни товарообо- роту підприємства. До другої частини відносять товарні запаси в межах асортиментного представницького набору товарів, що мають постійно знаходитися в торговельній мережі підприємства. їх розмір обумовлюєть- ся встановленим асортиментним переліком товарів, розмірами торговель- ної площі підприємства, формою торговельного обслуговування.

До товарних запасів, розмір яких не залежить від обсягів товарооборо- ту підприємства, відносять також товарні запаси цільового призначення.

7. Залежно від моменту та характеру оцінки. Виділяють:

• запаси на початок (вхідні), що характеризують розміри, які фак- тично склалися на початок звітного чи планового періоду;

• вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фактич- но склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);

• середні товарні запаси, які характеризують середній обсяг наяв- них товарних запасів протягом певного періоду та розраховують за се- редньою арифметичною чи середньою хронометричною;

• планові (прогнозовані) товарні-запаси, які підприємство планує або очікує забезпечити на певну дату.

8, Залежно від відповідності нормативу. Щодо встановленого нор- мативу виділяють запаси в межах нормативу та понаднормативні.

Потреба нормування як однієї з функцій управління запасами обу- мовлена тим, що недостатній обсяг товарних запасів призводить до по- рушення ритму продажу, неотримання належного обсягу товарообороту та прибутку підприємства, формування незадоволеного попиту насе- лення.

Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призводить до "замороження" оборотних коштів підприємства, зростання втрат та витрат обігу, зниження ефективності використання матеріальних ресурсів. Оцінка розмірів запасів у позиції дотримання нормативу потрібна для обґрунтування оцінки ефективності комерційної діяльності підприєм- ства, його стратегії і тактики у формуванні та управлінні товарними за- пасами.

142 Розділ II

2. Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства

Для обліку, аналізу та планування товарних запасів використовують різні показники вимірювання:

• абсолютні (у натуральних чи вартісних одиницях);

• відносні (у днях, разах, відсотках до товарообороту).

Показники натурального виміру товарних запасів використовуються для планування товарних ресурсів, отримання товарів, організації робо- ти складської мережі, розрахунку потреби в матеріально-технічній базі підприємства, оперативного обліку залишків товарів. Одиниці виміру, що використовуються при цьому, відображають особливості споживчих характеристик товарів.

Оскільки товари, крім споживчої вартості, характеризуються ще і вар- тістю, абсолютний розмір товарних запасів завжди визначається в гро- шовій формі, причому ціни виміру можуть бути як фактичними, так і по- рівняльними.

Вартісні оцінки вимірювання дозволяють оцінити рівень забезпече- ності запасами підприємства.

Вартісні показники виміру товарних запасів використовуються в об- ліку, звітності, аналізі та плануванні товарних запасів, а також в інших показниках діяльності, пов'язаних із ними обсягу та структурі товарообо- роту, витратах обігу, при обґрунтуванні потреби в обігових коштах, кре- дитної політики.

Вартісні показники розміру товарних запасів використовуються для оцінки забезпеченості товарообороту товарними запасами, аналізу періо- ду та швидкості обертання товарних запасів, тобто для характеристики якісних показників формування товарних запасів.

Для оцінки забезпеченості товарообороту товарними запасами ви- користовують показник рівня товарних запасів у днях обороту. Він визна- чається як частка від ділення абсолютного розміру товарного запасу під кінець періоду на середньоденний товарооборот цього періоду (місяця, кварталу чи року, для яких цей запас є кінцевим).

Рівень товарних запасів у днях обороту обчислюється та аналізуєть- ся як у цілому за підприємством, так і за окремими товарними групами, а також за окремими періодами року. Особливу увагу приділяють рівню

І

Організаційно-економічні основи функціонування підприємств 143

запасів у днях під кінець року, виходячи з товарообороту IV кварталу, оскільки цей показник використовується при обгрунтуванні планів діяль- ності підприємств на наступний рік.

Співвідношення середнього розміру товарних запасів з одноденним обсягом товарообороту підприємства визначає тривалість перебування товарів у сфері обігу або час товарного обертання. Час товарного обер- тання — це період, за який товар проходить увесь шлях від виробництва до кінцевого споживача. Цей шлях складається з часу переміщення това- ру від робітника до складів оптової чи роздрібної торгівлі, часу перебу- вання на складі і перетворення виробничого асортименту в торговель- ний, та часу, потрібного для роздрібного продажу товару. Час товарного обертання вимірюється за певний період. Різниця між показниками, рівень товарних запасів (у днях обороту) та період товарного обігу (також у днях обороту) у тому, що для оцінки першого з них використовуються дані про наявність товарних запасів на будь-який конкретний момент, а для другого використовується інформація про середній розмір товарних за- пасів за будь-який (той же) період.

Розрахунок середнього розміру товарних запасів ведеться за серед- ньою арифметичною (при наявності інформації про стан товарних за- пасів на початок та кінець періоду) або за середньою хронологічною. Швидкість обертання, помножена на час обертання товарів, дорівнює кількості днів у звітному періоді (360, 90, 30). Якщо поділити кількість днів у звітному періоді на час обертання товарів, то отримаємо товаро- оборотність у разах. Поділивши кількість днів у звітному періоді на швидкість обертання товарів у разах, отримаємо час обертання в днях обороту.