3. Функції торгівлі й товарного обертання

Під поняттям "функція" слід розуміти коло питань, які відносять до господарської діяльності, що вирішуються тільки цією галуззю народ- ного господарства. Функції торгівлі й товарного обігу в цілому розкриті різними економістами досить глибоко.

Перш за все, тут виділяють функцію з реалізації вартості, потім функ- цію з продовження процесу виробництва в сфері товарного обертання. Деякі економісти ділять функції на притаманні їй і не притаманні. До притаманних, перш за все, відносять зміну форми вартості (товарну на грошову) і зміну форми власності. До непритаманних функцій відносять продовження процесу виробництва у сфері обігу (сортування, компле- ктування, пакування). Проміжне місце займає функція збереження і транспортування товарів. Ці функції часто називають чужими або гетерогенними.

Найбільш складні форми прояву мають притаманні функції торгівлі й товарного обертання.

Оскільки сам товар поєднує вартість і суспільну споживчу вартість, з допомогою якої задовольняється потреба в товарі, виділяється конкретна і абстрактна праця. Абстрактна праця створює вартість товару, а конкретна праця — споживчу вартість. У зв'язку з цим функції товарного обертання і торгівлі роздвоюються. По-перше, проходить задоволення індивідуальних потреб, які виступають у формі платоспроможного попиту окремих спожи- вачів з допомогою обміну товару на гроші, тобто реалізації товарів, а са- ме реалізації виготовленої продукції як споживчої вартості. До цієї функції можна також віднести вивчення купівельного попиту, рекламу товарів, вплив

32 Розділ І

на постачальників з метою виробництва необхідних товарів, формуван- ня товарного асортименту з урахуванням особливостей попиту населення.

По-друге, здійснюється зміна форм вартості, тобто при обміні відшко- довуються затрати суспільної праці. Це здійснюється внаслідок реалі- зації виготовлених товарів як вартостей. До цієї функції можна віднести такі операції: встановлення цін на товари, касові операції, перевірку пра- вильності оплати товарів, здійснення обліку тощо.

Коли товар є єдністю споживчої вартості й вартості, ці функції товар- ного обертання здійснюються в загальній єдності. Однак з появою гро- шей відбувається виокремлення цих функцій як самостійних.

З виокремленням торгівлі як галузі її основною функцією є найбільш повне задоволення наявних потреб (як індивідуальних, так і колектив- них). Потреби при наявності товарно-грошових відносин виступають у вигляді попиту, а виробництво — у вигляді пропозиції.

Таким чином, зв'язок між попитом і пропозицією, в якому попит ви- ступає як мета, а пропозиція — як засіб досягнення цієї мети, є конкрет- ною формою дії основного економічного закону в сфері обігу. Функції торгівлі не можуть бути визначені без урахування цих особливостей.

Другою функцією торгівлі, пов'язаною з відшкодованістю, що зна- ходить своє відображення в законі вартості, є компенсація суспільно не- обхідних затрат на виробництво товарів. Вона служить засобом досяг- нення мети як у торгівлі, так і у виробництві, оскільки метою виробниц- тва в ринкових умовах стає реалізація продукції.

Функції торгівлі й товарного обертання завжди мають, крім економіч- ного, ще й великий соціальний зміст. Як економічні, так і соціальні особ- ливості функцій торгівлі обумовлені виробничими взаєминами суспіль- ного ладу. А тому, коли йде мова про функції торгівлі, треба звернути увагу на їх специфічні особливості, які обумовлені ринковими умовами.

Слід відзначити, що у функціях торгівлі реалізуються розподільчі відно- сини. Суспільство завжди здійснює дві форми розподілу — платну і без- оплатну. Саме платна форма розподілу притаманна торгівлі. Якщо роз- глядати фонд споживання, то близько 90 % його розподільчої частини при- падає на торгівлю. У функціях товарного обігу й торгівлі знаходять своє відображення економічні інтереси як виробничника, так і споживача.

Товарний обіг повинен відшкодовувати затрати виробництва на ви- пуск товарів. Це можливо, якщо виготовлена продукція відповідає кон-

Торгівля в період розбудови ринкової економіки в Україні 33

кретним потребам, і затрати на її виготовлення не перевищують суспіль- но необхідних, тобто дотримуються інтереси споживачів.

Суспільству необхідно задовольнити потреби людей відповідно до їх грошових доходів і відшкодування затрат для забезпечення безперерв- ності суспільного відтворення. Складність цих процесів полягає в тому, що інтереси виробничників і споживачів не завжди збігаються. Мате- ріальна зацікавленість породжує прагнення при менших затратах отри- мувати більші прибутки, і виробники іноді надають перевагу вартості у шкоду споживчій вартості.

Споживачі зацікавлені в найбільш повному задоволенні своїх потреб при найменших затратах. Таким чином, економічні інтереси виробнич- ників і споживачів часто не співпадають. Виходячи з цього, важливим завданням торгівлі є врахування цих обставин і забезпечення поєднання інтересів як однієї, так й іншої сторони. Може виникнути питання, які інтереси є більш вагомими, важливими. Безперечно, інтереси спожива- ча, оскільки він визначає доцільність виробництва. У ринкових умовах уся система управління повинна бути спрямована на більш повне задо- волення потреб споживача. Це пов'язано з тим, що без задоволення інте- ресів споживача неможливо відшкодовувати здійснені затрати, тобто за- доволення інтересів виробничника.

Функціонування торгівлі ускладнюється ще тим, що як самостійна галузь господарювання вона повинна здійснювати діяльність рентабель- но. Між величиною затрат на організацію товарного обігу і рівнем вико- нання функцій торгівлі існує пряма залежність. Це породжує протиріччя між господарськими інтересами торгівлі й інтересами суспільства.

Важливою функцією торгівлі є забезпечення тісного зв'язку вироб- ництва і розподілу, з одного боку, і доведення товарів (обмін) і забезпе- чення потреб (споживання) — з іншого. Для успішного виконання цих функцій торгівля вивчає попит населення, закладає його в основу скла- дання замовлень для виробництва.

Доведення товарів від виробництва до споживача пов'язано з такими процесами, як транспортування товарів, зберігання, комплектування асор- тименту, доробка тощо. Хоча всі ці процеси мають місце в торгівлі, їх не можна вважати невід'ємною частиною функції доведення товарів до спо- живача. Зі зростанням товарного обігу і поглибленням суспільного роз- поділу праці виникає потреба частину перелічених видів роботи здійс- нювати не в торгівлі. В першу чергу, це стосується транспортування,

3 — 5-996

34

Розділ І

пакування, сортування, розфасовування. Виконання цих робіт за місцем виробництва дає можливість зекономити суспільну працю в народному господарстві.

Таким чином, торгівля, виконуючи свої функції, виступає важливою ланкою ринкових відносин, є не тільки товаропровідним механізмом, але водночас і споживачем відповідної частини сукупного суспільного про- дукту, і посідає провідне місце в народногосподарському комплексі держави.

Підтема 3. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання