§ 1. Спонукальні речення

Спонукальні речення виражають наказ, прохання, бажання, дозвіл, пораду того, хто говорить. Такі речення можуть бути і стверджувальними, і заперечними. Заперечні речення виражають заборону.

У спонукальному реченні стверджувальної форми спочатку йде дієслово-присудок у наказовому способі (однакова форма для однини і множини): Meet Eve. - Зустрінь Єву!

Зустріньте Єву! Tell me. - Розкажи мені!

Розкажіть мені!

§ 2. Відмінювання іменників і займенників

В англійській мові іменник має два відмінки: загальний і присвійний. Присвійний відмінок утворюється додаванням до іменника апострофа і закінчення -s. Іменник у присвійному відмінку відповідає на питання: чий? чия? чиє? чиї?

boy - хлопчик, boy's - хлопчика

Особові займенники мають також два відмінки: називний і об'єктний. Особові займенники у називному відмінку завжди виступають у ролі підмета, а в об'єктному виконують роль прямого чи непрямого додатків:

Meet me. Зустріньте мене. (Прямий додаток)

Tell me. Розкажи мені. (Непрямий додаток)

§ 3. Множина іменників (вимова)

Здебільшого іменники мають однину і множину. Множина багатьох іменників утворюється додаванням до основи закінчення -s, яке вимовляється:

1. [s] - після глухих приголосних: step - крок, steps - кроки [steps] list - список, lists - списки [lists] lip - губа, lips - губи [lips]

2. [z] - після голосної чи дзвінкої приголосної: bed - ліжко, beds - ліжка [bedz]

pill - пілюля, pills - пілюлі [pilz] dye - барвник, dyes - барвники [daiz]

3. Якщо іменник закінчується на -s, -ss, -х, -sh, -ch, додається закінчення -es, якевимовляється [iz]:

dress - плаття, dresses - плаття [dresiz]; box - коробка, boxes - коробки [boksiz].

4. Якщо іменник закінчується на -у і перед ним іде голосна, -s додається до основи:boy [boi] - хлопчик, boys [boiz] - хлопчики.

А якщо перед -у іде приголосна, тоді -у змінюється на -/ і додається -es: baby ['beibi] - немовля, babies ['beibiz] - немовлята.

§ 4. Артикль

В українській мові такої частини мови немає. Артикль відіграє роль означення іменників і стоїть перед ними, очолюючи решту означень. В англійській мові артиклів два: неозначений - a (an) та означений - the.

Неозначений артикль а утворився від слова one (один) і. в основному, зберіг його значення: a book - якась, будь-яка книга, про яку почули вперше. Цей артикль вживається лише з іменниками в однині:

a bag an egg

a name an apple

Отже, якщо іменник (прикметник) починається з приголосної - вживається а, а якщо з голосної - an.

Неозначений артикль означає:

• неозначений предмет (істоту);

• ставить в ряд йому подібних;

• який-небудь, будь-який, деякий;

• вперше згаданий;

• один із низки йому подібних.

Неозначений артикль слід вживати із злічуваними іменниками в однині і не можна вживати з іменниками маси або із абстрактними назвами: a cat, a box; water, salt, sugar; life, courage (кіт, коробка; вода, сіль, цукор; життя, відвага)

Означений артикль the утворився від слова this (цей) і зберіг його значення. Артикль the вживається з іменниками однини і множини. Якщо іменник (прикметник) починається з приголосної, то читається [дз], а якщо з голосної - [бі]:

the book, the books; the eggs, the apples

Означений артикль означає:

• певний предмет;

• індивідуалізує;

• конкретний, відомий, саме цей:

• згаданий не вперше;

• свого роду єдиний.

В англійській мові з означеними артиклями завжди вживаються назви морів, океанів, рік, пустель, гір, сторін світу. Без артикля вживаються назви місяців, днів тижня, власні назви, назви континентів, штатів, округів, міст, вулиць, озер, країн. Але існує багато винятків з правил: коли вживати і який вживати артикль, і коли не вживати і т.д.

Запам'ятайте, якщо функцію означення виконують вказівні займенники this, that, присвійні займенники або числівники, артикль не вживається:

I see a dog.

I see the dog.

I see this dog.

1 see his dog.

I see two dogs.