6. Інтонація

Необхідно не тільки правильно вимовляти окремі звуки, але й пам'ятати про наголос та інтонацію. Під інтонацією, чи мелодією, мають на увазі пониження чи підвищення тону в процесі мовлення.

Кожна мова має свою мелодику. В англійській мові є дві основні інтонаційні моделі: спадна (tune one) і висхідна (tune two). Якщо стрілочка, що стоїть перед останнім наголошеним складом, спрямована донизу - інтонація спадна, якщо вона показує догори -інтонація висхідна:

I am a ^student. Are you a f student? Спадна мелодія найчастіше вживається у стверджувальних і наказових реченнях, у спеціальних запитаннях і окличних реченнях, а висхідна - у загальних питаннях, проханні, при переліку:

Kate is ^fifteen.

Do you speak T English?

>lOpen the door!

May I ask you a tquestion?

I have a Tfather, a Tmother, Ttwo brothers and a isister.

7. Наголос

Кожна мова має свій характерний ритм. В англійському реченні наголошені склади здебільшого вимовляються через однакові проміжки часу. Наголошеними, як правило, можуть бути іменники, прикметники, основні дієслова, числівники, прислівники, питальні та вказівні займенники.

Наголос ставиться не на голосну, як в українській мові, а перед наголошеним складом і позначається знаком ( '):

a table [s'teibl ] - стіл.

Службові слова (прийменники, артиклі, сполучники) майже завжди вимовляються без наголосу.

В англійській мові дуже багато односкладових слів, у яких визначення наголосу не потрібне. У двоскладових словах наголос переважно падає на перший склад, якщо голосна входить до кореня слова. Префікси дуже рідко бувають наголошеними, отож, якщо в слові є префікс, то наголос звичайно падає на другий склад, тобто на корінь. У багатоскладових словах наголос в основному падає на третій склад з кінця слова:

man ['тгеп] - чоловік; unknown [лп'пзші] - невідомий; difficult ['difikslt ] - важкий.

Читання голосної залежить у більшості випадків від типу складу, у якому вона знаходиться (у відкритому/закритому, наголошеному/ненаголошеному).

8. Типи складів

Як зазначалось вище, читання голосної залежить від її положення щодо інших букв. В англійській мові, на відміну від української, де існують два типи складів - відкритий і закритий, є чотири типи складів:

1-й тип - голосна у відкритому складі. Голосна читається так, як в алфавіті, крім літери у [wai], яка читається як [аі]:

а [еі], е [і:], і [аі], о [зи], u [ju:], у [аі].

Відкритим склад буває:

1) в односкладових словах, що закінчуються на голосну: he, по, be;

2) коли за наголошеною голосною йде приголосна (крім г), а завершує слово "німа"буква е: eve, mine, note;

2-й тип - голосна у закритому складі, звук короткий:

а [аг]; е [е]; і [і]; о [d], u [л], є [і]. Голосні мають таке звукове значення в односкладових словах, які закінчуються на одну чи дві приголосних (крім г); у двоскладових словах вони відділені від наступної голосної двома приголосними (крім г + приголосна):

pin, inn, silly; cat, Ann, fatty; bed, end, splendid. 3-й тип - голосна з літерою г або голосна + приголосна (крім г). У такій позиції голосна довга: а [а:], о [з:], е [з:], u [з:], у [з:]. Наприклад, car [ка:] - машина; first [fs:st] -перший.

Якщо ж після голосної йде подвоєне /г, то голосна коротка:

carry ['кгегі] - нести;

sorry ['srjri] -- вибачте,

hurry [Тілгі] - поспішати. 4-й тип - голосна + г + голосна. У такій позиції звучить дифтонг з переходом у [з]: а [єз]; е [із]; і [аіз]; о [з:]; u Циз], [из]; у [аіз]. Якщо в кінці слова є "німа" е, то г не читається:

Магу ['тєзгі] - Мері;

care [кез] - доглядати, піклуватися;

fire [fais] - вогонь;

pure [pju:s] - чистий.

Голосна	1-й тип складу	2-й тип складу	3-й тип складу	4-й тип складу
а[еі]	[еі]		[a:]	[ез ]
	name	man	far, art	care
е[і:]	[і:]	[е]	[з:]	[із]
	me, eve	men. pen	her, term	here
і [аі]	[аі]	[і]	[з:]	[аіз ]
	ice, fine	if, film	first	fire
о [ео]	[зо]	М		[з:] [зз]
	no, поте	not, hot	or, for	more, store
u [ju:]	[(ЇМ	[л]	[з:]	[(J)™]
	flue, tune	up, bus	turn	sure, pure
у [wai]	[аі]	[і]	[з:]	[аіз]
	ту, type	myth	myrtle	tyre