2 2 0 Лексика і фразеологія

Термін (від лат. terminus "межа, границя") — спеціальне слово або

словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь га-

лузі науки.

Терміни характеризуються такими ознаками: 1) сис-

темністю (кожен термін належить дд якоїсь терміносисте-

ми і своє значення отримує саме в цій системі); 2) наяв-

ністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають); 3) тен-

денцією до моносемантичності (в межах свого терміноло-

гічного поля, тобто в межах певної науки, термін повинен

мати тільки одне значення); 4) відсутністю експресії; 5) сти-

лістичною нейтральністю.

Помітною є тенденція до інтернаціоналізації терміно-

логії, через що в ролі термінів виступають переважно за-

позичення.

Водночас слід зазначити, що між термінами і нетермі-

нами немає "китайської стіни". Між ними постійно відбу-

вається обмін: термінологізація загальновживаної лекси-

ки (пор. укр. гніздо зозулі — гніздо навушників, куле-

метне гніздо; корінь дерева — корінь слова; закінчення

роботи — нульове закінчення, залетіла мушка — приціл

на мушку; нім. Hahn "півень" — Hahn "кран", Ваг

"ведмідь" і Ваг "частина парового молота"; англ. to dress

"одягатися" — to dress "вишиковуватися" (військ.), horse

"кінь" — horse "станок") і детермінологізація (авіаційне

приземлитися "здійснити посадку" і жартівливе призем-

литися "упасти"; морське кинути якір "зупинитися для

стоянки, опускаючи у воду стержень із лапами" і кинути

якір "зупинитися, пристати де-небудь", морське пришвар-

____________туватися "закріпитися швартовом" і розмовне пришвар-

туватися "влаштуватися де-небудь, у когось, у чому-

небудь, біля когось").

Терміни — надзвичайно динамічний шар лексики. 90%

нових слів — це терміни. Вважають, що нині тільки в

хімії є 2 млн. термінів.

Терміни вивчає самостійна лінгвістична наука — тер-

мінознавство.

Професіоналізми (про них ішлося вище). Правда, не

всі професіоналізми можна віднести до високої лексики.

Зрозуміло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос.

мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а

низької лексики.

Публіцистична лексика: партократ, неділимщик, ідео-

логічні ритуали, шістдесятники, імперія зла, ідеологічні

Лексико-семантична система мови 221

противники, посттоталітарне суспільство, інформацій-

ний простір, порушити питання, тривожний сигнал.

Офіційно-ділова лексика (концеляризми) — слова,

які обслуговують канцелярське діловодство: протокол, за-

ява, акт, жилплоща, квартиронаймач, платоспроможний,

вищезгаданий, нижчепідписаний, нарахування, декрет, по-

зов; рос. уведомление, надлежит, оказывать помощь, на-

стоящим доводится до вашего сведения, взыскание с ра-

ботника имущественного ущерба.

До низького стилю належать:

Розмовно-побутова лексика — слова, поширені в роз-

мовно-побутовому стилі усного літературного мовлення:

дурниці, відлюдько, замазура, гуляка, зальоти, лахміт-

тя, перекинчик, бабахнути, барахтання, замакітрити-

ся, канючити, лупцювати, репетувати, шастати, хут-

кий, навсидячки; рос. наобум, охота "бажання", врасплох,

дребедень, сумбур, парень, картошка, мямлить, огорошить,

надо. Це літературні слова, але в офіційному мовленні не

допускаються.

Просторічна лексика — слова, які вживають у літе-

ратурній мові з метою зниженої, грубуватої оцінки пев-

них явищ чи предметів: пузо, звиняйте, замандюритися,

лісапед, самописка; рос. угробить, смыться, катись, ло-

жить (замість класть), сморозить "сказати дурницю", до

лампочки, помереть, глазеть, загибать, "прибріхувати",

спятить "зійти з розуму", обратно "знову" тощо. Просто-

річчя знаходяться на межі літературної мови.

Діалектизми. Потрібно зробити застереження, що хоча

діалектизми перебувають за межею літературної мови, од-

нак бувають випадки, коли окремі з них увіходять до лі-

тературної мови й навіть набувають ознаки високого сти-

лю, як, наприклад, полонина, плай, трембіта, тронка.

Вульгарна та лайлива лексика: пика, морда, гаспид,

дурило, хам, хамло, сволота, падло, стерво, сатана, га-

дина, шкуродер, балда, дилда; рос. обалдуй, подлец, мер-

завец, болван, прохвост, хрычовка, сдох тощо.

Жаргонізми та арготизми (див. с. 215—217).

Як бачимо, до стилістично забарвлених слів належать

слова пасивної лексики, а до стилістично нейтральних —

слова активної лексики, хоча ці групи співвідносних слів

не повністю збігаються, бо до стилістично нейтральної ле-

ксики належать і рідковживані слова.

Стилістичну класифікацію лексики можна представи-

ти такою таблицею:

Лексика і фразеологія

Таблиця Л/? З

стилістично нейтральна стилістично забарвлена

високого стилю

поетична

народно-поетична

наукова

професійна

публіцистична

офіційно-ділова

—'

розмовно-побутова

низького стилю

просторічна

діалектна

вульгарна

лайлива

жаргонна

арготизми

Необхідно відзначити, що слова, які позначають важ-

ливі поняття в житті людини, в усіх мовах мають кореля-

ти високого й низького стилів. Пор.:

рос. лик І.

англ. to bewitch.

to espouse

to wed

propertied

neophite

fledgling

нім. Ross

—- лицо

-— to attract

"приваблювати

•—- to marry

"одружуватися7

rich

"багатий"

beginner

"новачок"

Pferd

to get hitched

to get spliced

well-wedged

greenhorn

Mahre

Лексико-семантична система мови 223

Знання стилістичної належності слів, правильне їх

сприйняття, оцінка і використання — одна з доконечних

умов високої культури мовлення. Незнання стилістичних

особливостей слів може поставити людину в незручне ста-

новище. Уявіть собі, каже російський мовознавець В.Г. Ко-

стомаров, що чоловік запитує за обідом дружину, що вона

робила до обіду, і дружина відповідає: "В первую полови-

ну дня я ускоренными темпами обеспечила восстановле-

ние надлежащего порядка на жилой площади, а также в

предназначенном для приготовления пищи подсобном по-

мещении общего пользования. В последующий период мной

было организовано посещение торговой точки с целью при-

обретения необходимых продовольственных товаров".

Після такої відповіді чоловікові нічого не залишається, як

поцікавитися станом здоров'я дружини.

Література

ОСНОВНА