- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
264 Граматика
ною її метою є виявлення значень, що стоять за мовни-
ми структурами. Таким чином, основними для грамати-
ки є проблеми граматичної семантики (граматичних зна-
чень).
Граматичне значення
Граматичне значення - узагальнене (абстрактне) мовне значен-
ня, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і
яке має в мові регулярне (стандартне) вираження.
Так, слова весна, літо, парк, робітник, праця, голу-
бінь мають значення предметності; добрий, теплий, зеле-
ний, дзвінкий, золотий, дерев'яний — значення ознаки;
йти, летіти, співати, їсти — значення процесуальнос-
ті; дороги, книжки, стола, вікна, олії, бензину — значен-
ня родового відмінка; читав, думала, кричало, любили —-
значення минулого часу і т.д.
Крім тут згаданих, можна ще назвати граматичні зна-
чення роду, числа, особи, предикативності, суб'єкта, об'єк-
та та ін.
Як бачимо, граматичне значення відрізняється від лек-
сичного масовістю, груповим характером свого виявлен-
ня, тобто воно властиве великим групам слів. Крім цього,
граматичне значення відрізняється від лексичного:
1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
в'язковим (не можна вжити слово, не використавши при-
таманні йому граматичні значення роду, числа, відмінка
тощо). Оскільки граматичне значення характерне для ба-
гатьох слів, конструкцій тощо, то воно є значно частотні-
шим від лексичного. Якщо підрахувати, скільки разів тра-
пляються слова людина чи робити на 100 сторінках яко-
гось тексту і скільки там словоформ у родовому відмінку,
то виявиться, що названих слів там може і не бути, а
форма родового відмінка буде чи не в кожному реченні, а
то й декілька в одному реченні.
2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
ня пов'язане з узагальненням властивостей предметів і
явищ дійсності, то граматичне значення — з узагальнен-
ням властивостей слів, з абстрагуванням від їх лексично-
го значення. Саме тому на відміну від лексичних значень,
кількість яких є неосяжною, граматичні значення кіль-
кісно обмежені й строго фіксовані.
Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 265
3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
Якщо лексичне значення співвідноситься з об'єктивною
дійсністю, то граматичне значення може не співвідносити-
ся з позамовним референтом. Чому, наприклад, ліс чоло-
вічого роду, а діброва, яка є тим же лісом, жіночого роду,
обґрунтувати позамовними фактами неможливо. Якби гра-
матичне значення завжди співвідносилось із позамовною
дійсністю, то слова-відповідники в різних мовах мали б од-
ні й ті самі граматичні значення, однак цього немає навіть
у близькоспоріднених мовах. Наприклад, укр. степ, мо-
зіль, біль, Сибір є іменниками чоловічого роду, а рос. степь,
мозоль, боль, Сибирь — жіночого роду; укр. артист, дан-
тист, оркестр — чоловічого роду, а драма — жіночого ро-
ду, тоді як польськ. artysta, dentysta, orkestra — жіно-
чого роду, a dramat чоловічого роду; укр. дівча середнього
роду, а рос. девочка жіночого роду.
4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
гулярне (стандартне) вираження. Про наявність граматич-
ного значення в мові можна говорити лише в тому випад-
ку, коли воно формально виражене в мові. Так, значення
багатократно повторюваної дії в дієсловах виражається за
допомогою префікса по- і суфікса -ува- (пописувати, по-
свистувати), а значення давального відмінка іменників —
закінченнями -у (-ові), -і (сину, батькові, доньці). І хоч
одне граматичне значення може виражатися різними фор-
мальними показниками і, навпаки, різні граматичні зна-
чення — одним граматичним показником (сестра — на-
зивний відмінок однини, брата — родовий відмінок од-
нини, жнива — називний відмінок множини), однак спи-
сок морфем для вираження певного граматичного значен-
ня є строго фіксованим. Ця ознака граматичного значен-
ня настільки важлива, що дехто з мовознавців бере її за
основу його визначення: граматичне значення — значен-
ня, яке в даній мові регулярно виражається граматични-
ми засобами.
Граматичні значення бувають трьох типів: деривацій-
ні, реляційні й модальні.
ДЕРИВАЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ — це незмінні, постійні показники
слова, що дають йому певну граматичну класифікацію.
Так, значення роду іменників, виду дієслів, перехідності,
зворотності є дериваційними.
РЕЛЯЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ (ВІД лат. relatio "відношення") є
змінними. Вони видозмінюються від однієї словоформи до
іншої. Реляційні значення використовуються мовою для