264 Граматика

ною її метою є виявлення значень, що стоять за мовни-

ми структурами. Таким чином, основними для грамати-

ки є проблеми граматичної семантики (граматичних зна-

чень).

Граматичне значення

Граматичне значення - узагальнене (абстрактне) мовне значен-

ня, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і

яке має в мові регулярне (стандартне) вираження.

Так, слова весна, літо, парк, робітник, праця, голу-

бінь мають значення предметності; добрий, теплий, зеле-

ний, дзвінкий, золотий, дерев'яний — значення ознаки;

йти, летіти, співати, їсти — значення процесуальнос-

ті; дороги, книжки, стола, вікна, олії, бензину — значен-

ня родового відмінка; читав, думала, кричало, любили —-

значення минулого часу і т.д.

Крім тут згаданих, можна ще назвати граматичні зна-

чення роду, числа, особи, предикативності, суб'єкта, об'єк-

та та ін.

Як бачимо, граматичне значення відрізняється від лек-

сичного масовістю, груповим характером свого виявлен-

ня, тобто воно властиве великим групам слів. Крім цього,

граматичне значення відрізняється від лексичного:

1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-

в'язковим (не можна вжити слово, не використавши при-

таманні йому граматичні значення роду, числа, відмінка

тощо). Оскільки граматичне значення характерне для ба-

гатьох слів, конструкцій тощо, то воно є значно частотні-

шим від лексичного. Якщо підрахувати, скільки разів тра-

пляються слова людина чи робити на 100 сторінках яко-

гось тексту і скільки там словоформ у родовому відмінку,

то виявиться, що названих слів там може і не бути, а

форма родового відмінка буде чи не в кожному реченні, а

то й декілька в одному реченні.

2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-

ня пов'язане з узагальненням властивостей предметів і

явищ дійсності, то граматичне значення — з узагальнен-

ням властивостей слів, з абстрагуванням від їх лексично-

го значення. Саме тому на відміну від лексичних значень,

кількість яких є неосяжною, граматичні значення кіль-

кісно обмежені й строго фіксовані.

Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 265

3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.

Якщо лексичне значення співвідноситься з об'єктивною

дійсністю, то граматичне значення може не співвідносити-

ся з позамовним референтом. Чому, наприклад, ліс чоло-

вічого роду, а діброва, яка є тим же лісом, жіночого роду,

обґрунтувати позамовними фактами неможливо. Якби гра-

матичне значення завжди співвідносилось із позамовною

дійсністю, то слова-відповідники в різних мовах мали б од-

ні й ті самі граматичні значення, однак цього немає навіть

у близькоспоріднених мовах. Наприклад, укр. степ, мо-

зіль, біль, Сибір є іменниками чоловічого роду, а рос. степь,

мозоль, боль, Сибирь — жіночого роду; укр. артист, дан-

тист, оркестр — чоловічого роду, а драма — жіночого ро-

ду, тоді як польськ. artysta, dentysta, orkestra — жіно-

чого роду, a dramat чоловічого роду; укр. дівча середнього

роду, а рос. девочка жіночого роду.

4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-

гулярне (стандартне) вираження. Про наявність граматич-

ного значення в мові можна говорити лише в тому випад-

ку, коли воно формально виражене в мові. Так, значення

багатократно повторюваної дії в дієсловах виражається за

допомогою префікса по- і суфікса -ува- (пописувати, по-

свистувати), а значення давального відмінка іменників —

закінченнями -у (-ові), -і (сину, батькові, доньці). І хоч

одне граматичне значення може виражатися різними фор-

мальними показниками і, навпаки, різні граматичні зна-

чення — одним граматичним показником (сестра — на-

зивний відмінок однини, брата — родовий відмінок од-

нини, жнива — називний відмінок множини), однак спи-

сок морфем для вираження певного граматичного значен-

ня є строго фіксованим. Ця ознака граматичного значен-

ня настільки важлива, що дехто з мовознавців бере її за

основу його визначення: граматичне значення — значен-

ня, яке в даній мові регулярно виражається граматични-

ми засобами.

Граматичні значення бувають трьох типів: деривацій-

ні, реляційні й модальні.

ДЕРИВАЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ — це незмінні, постійні показники

слова, що дають йому певну граматичну класифікацію.

Так, значення роду іменників, виду дієслів, перехідності,

зворотності є дериваційними.

РЕЛЯЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ (ВІД лат. relatio "відношення") є

змінними. Вони видозмінюються від однієї словоформи до

іншої. Реляційні значення використовуються мовою для