2 1 4 Лексика і фразеологія

Словниковий склад мови

Лексико-семантична система мови має польовий харак-

тер, тобто її структура організована за принципом поля, в

якому є центр із його ядром і периферія. Польова структу-

ра лексико-семантичної системи передбачає неоднорідний

і нерівноцінний її склад. До лексико-семантичної системи

мови належать слова, різні за їх семантикою, функціями,

важливістю, використанням у мовленні, територіальним

поширенням, стійкістю в часі, стилістичною характерис-

тикою, походженням тощо.

До центра лексико-семантичної системи належать най-

більш необхідні слова, на периферії знаходяться рідковжи-

вані і не всіма вживані слова. Отже, за соціальною важли-

вістю лексику поділяють на активну й пасивну.

АКТИВНА ЛЕКСИКА — частовживані (вони ж і загальновжи-

вані) слова. Цю лексику використовують усі носії мови

незалежно від професії, освіти, місця проживання тощо

(в, і, на, я, бути, що, він, ви, ти, ми, цей, весь, все, свій,

який, такий, один, сказати, тільки, ще, говорити, наш,

знати, рік, великий, інший, час, новий, йти, люди, перший,

рука, життя, бачити, треба, дуже, день, хотіти (саме в

такому порядку за спадом частот наводять частотні слов-

ники найчастотніші слова української мови).

До активної лексики належать такі тематичні групи:

назви спорідненості, назви частин організму людини і тва-

рин, назви свійських і широковідомих диких птахів, назви

риб, рослин, явищ природи, часових понять, жител та їх

частин, предметів і процесів харчування, одягу, взуття, по-

чуттів, кольору, смаку, розміру, чисел, усі займенники й

широковживані службові слова.

Серед активної лексики виділяється основний словни-

ковий фонд — ядро словника, найбільш необхідні слова.

Критеріями основного словникового фонду є три ознаки:

ці слова вживаються 1) завжди (в часі), 2) всіма, 3) у всіх

випадках. Основний словниковий фонд дуже стійкий,

майже не змінюється. За даними американського вчено-

го М. Сводеша, за 1000 років змінюють свою семантику

чи зникають із мови 20% слів основного словникового

фонду.

ПАСИВНА ЛЕКСИКА — це рідковживані (вузьковживані, не-

частотні) слова, якими переважно є застарілі слова (зиг-

зиця, перст, челядь, пастир), слова, які тільки-но з'яви-

Лексико-семантична система мови 215

лися в мові (брифінг, кіднепінг, пейджер), а також профе-

сіоналізми, екзотизми, жаргонізми й арготизми.

Професіоналізми — слова, що їх уживають люди, об'єд-

нані певною виробничою діяльністю, тобто слова, прита-

манні мовленню представників певної професії: забій, вруб-

машина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мар-

тен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (стале-

вари); оранка, косовиця, скирдування, силосування (сіль-

ські трудівники); курсив, петит, набір, гранки (праців-

ники поліграфії), перкусія, пальпація, ремісія, кома (ме-

дики).

Діалектизми — слова, які вживають на певній терито-

рії: вуйко "дядько по матері", стрий "дядько по батько-

ві", нанашко "хрещений батько", шваґер "шурин", бара-

боля, крумплі "картопля", блават "волошки", жалива

"кропива", вивірка "білка", нецьки "ночви", кертиця

"кріт", когут "півень", маржина і товар "худоба", клю-

вак "дятел", гейби "ніби", чень "може, може-таки", бігме

"їй-богу"; рос. корец (літературне ковш), клукать (літера-

турне искать), лонись "у минулому році", лыбиться (лі-

тературне улыбаться), баз (літературне двор), кочет (лі-

тературне петух), гутарить (літературне говорить); нім.

Schlachter (північне), Metzger (південне), Metzler (рейн-

ське) — діалектні назви м'ясника, який у літературній

мові позначається словом Fleischer.

Екзотизми (від гр. exotihos "чужий, іноземний") — сло-

ва, які позначають властиві іншим народам або країнам

поняття: гуайява "плодове дерево з тропічної Америки",

чинара "дерево з роду платанових, яке росте в Середній

Азії й має символічне значення", чалма "мусульманський

головний убір", мінарет "башта біля мечеті для заклику

мусульман молитися", ікебана "мистецтво складання бу-

кетів, поширене в Японії, а також сам букет, складений

за принципами ікебани", корида "бій на великій арені кін-

них бійців із розлюченими биками; традиційне видови-

ще, поширене в Іспанії і в деяких країнах Латинської Аме-

рики".

Жаргонізми (від фр. jargon), або сленгові слова, —

слова, властиві розмовній мові людей, пов'язаних певною

спільністю інтересів. Наприклад, у студентському мовленні

можна почути такі жаргонізми, як хвіст "заборгованість",

плавати "слабо знати матеріал", засипатись "не скласти

іспит", стипуха "стипендія", автомат "залік за резуль-

татом роботи в семестрі", кайф "задоволення"; рос. кол