2(38 Граматика

Словозмінні (релятивні) категорії — граматичні кате-

горії, яких слово може набувати залежно від іншого слова,

з яким воно поєднується в реченні. До словозмінних нале-

жить категорія роду прикметників, бо прикметники не

класифікуються, а відмінюються за родами і родова фор-

ма прикметника залежить від поєднуваного з ним іменни-

ка (великий успіх, велика справа, велике враження). Суто

реляційною є також категорія відмінка: кожна іменна ча-

стина мови змінюється за відмінками.

У мовах світу найчастіше трапляються граматичні ка-

тегорії роду, відмінка, числа, означеності/неозначеності,

ступеня якості, часу, виду, стану, способу й особи.

Категорія роду — граматична категорія, яка полягає в розподілі слів

або форм за двома чи трьома класами, традиційно співвідносними

з ознаками статі або їх відсутністю.

Вона є в більшості сучасних індоєвропейських мов. Не-

має її в англійській, фінно-угорських, тюркських, япон-

ській та деяких інших мовах. В українській мові катего-

рію роду (чоловічого, жіночого або середнього) має кожен

іменник. У прикметниках, порядкових числівниках, при-

свійних, вказівних, питальних займенниках, дієприкмет-

никах і дієсловах у формі минулого часу ця категорія є

залежною від іменника, з яким названі класи слів поєд-

нуються. В італійській, французькій, іспанській і датсь-

кій мовах іменники мають два роди — чоловічий і жіно-

чий. Категорія роду має формальне вираження. В слов'ян-

ських мовах — це закінчення, в романських і німецькій —

артиклі (нім. der, ein для чоловічого роду, die, eine для

жіночого, das, ein для середнього, фр. le, un для чоловічо-

го, la, une для жіночого, італ. il, un для чоловічого, la,

una для жіночого роду.

Категорія відмінка — граматична категорія імені, яка виражає його

синтаксичні відношення до інших слів висловлювання.

Кількість відмінків у різних мовах неоднакова. Є мо-

ви, в яких відмінків зовсім немає: болгарська, італійська,

французька, таджицька, абхазька та ін.

Категорія числа — граматична категорія, яка виражає кількісні ха-

рактеристики предметів думки.

У мовах світу категорія числа не збігається. Є мови, в

яких, крім однини і множини, є двоїна і троїна. Двоїна '

Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 269

була в давньоукраїнській мові (дъва стола, дъвЪруцЬ, дъвЪ

селі; див. залишки цих форм у діалектах: дві руці, дві селі

тощо). Троїна є в деяких папуаських мовах на острові Но-

ва Гвінея. У давніх індоєвропейських мовах — санскриті,

давньогрецькій, давньогерманських було три числа: одни-

на, двоїна і множина.

Категорія означеності/неозначеності (детермінації) - граматич-

на категорія, яка вказує на те, чи мислиться ім'я предмета як єдине

в описуваній ситуації (означеність) чи як таке, що належить до класу

подібних йому феноменів (неозначеність).

Як уже зазначалося, ця категорія характерна для гер-

манських, романських, болгарської, македонської та інших

мов і виражається за допомогою артиклів. Означеними є

англійський артикль the, німецькі der, die, das, францу-

зькі іе, la, les (останній для множини), а неозначеними

відповідно a; ein, eine, ein; un, une. У болгарській, маке-

донській, румунській і скандинавських мовах існують пост-

позитивні артиклі, тобто артиклі, які стоять після слова,

приєднуючись до нього як постфікси. Пор.: болг. стол

"якийсь стілець" — столът "певний стілець", маса

"якийсь стіл" — тасата "певний стіл"; село "якесь се-

ло" — селото "певне село".

У тих мовах, де немає артиклів, значення означеності/

неозначеності виражається лексично і контекстуально. На-

приклад, в українській мові для цього використовують вка-

зівні займенники цей, ця, це, ці, топ, та, те, ті, частки

тільки, ще (Тільки учитель цього не знав. Ще чашку!),

неозначені займенники якийсь, якась, якесь, якісь, прикме-

тники певний, цілий, невідомий, незнайомий, числівник

один, порядок слів (перед присудком — означеність, піс-

ля — неозначеність: Хлопчик вийшов на вулицю; На вули-

цю вийшов хлопчик), фразовий наголос (Ось зошит; Ось

зошит). Найсильнішим засобом вираження значення озна-

ченості/неозначеності є контекст. Як бачимо, в українсь-

кій мові категорія означеності/неозначеності є не грама-

тичною, а поняттєвою, оскільки тут немає морфологічних

засобів ЇЇ вираження.

Категорія ступеня якості (порівняння) - граматична категорія, яка

виражає ступінь якості, що характеризує предмет чи дію.

Розрізняють звичайний, вищий і найвищий ступінь.

У деяких мовах є тільки два ступені порівняння — зви-