- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
2 2 8 Лексика і фразеологія
но неологізмами були космонавт, універсам, синтетика,
ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити,
безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, ві-
деотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебу-
дова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них
уже вийшли з активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще
не було зафіксоване в одинадцятитомному Словнику укра-
їнської мови, останній том якого вийшов у 1980 р.
Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.
Лексичні НЕОЛОГІЗМИ — абсолютно нові слова як за зна-
ченням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми
є лексичними.
СЕМАНТИЧНІ НЕОЛОГІЗМИ — нові значення в уже наявних
словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному
для нього контексті, згодом це контекстуальне значення
за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто
переходить із мовлення до мови. Так, скажімо, слово бе-
региня мало значення "русалка", тепер воно стало вжива-
тися у значенні "жінка"; слово більшовики з часу свого
виникнення вживалося у значенні "члени більшовицької
партії; комуністи", а з січня 2000 р. воно стало вживати-
ся у значенні "демократична (права) більшість у Верхов-
ній Раді України". Такими семантичними неологізмами
свого часу були супутник у значенні "запущений у кос-
мос об'єкт, який рухається за інерцією навколо небесного
тіла" (раніше це слово мало лише значення "той, хто йде,
їде, подорожує разом із ким-небудь"), п'ятикутник у зна-
ченні "знак якості" (раніше мало значення "геометрична
фігура, що має п'ять кутів), коробейник (колись уживало-
ся в значенні "мандрівний крамар, що розносив по селах
у коробі дрібний крам"); англ. egg "авіабомба" (основне
значення "яйце"), caravan "однокімнатна квартира на ко-
лесах" (основне значення "караван"). Семантичними нео-
логізмами колись були значення "мерзотник" у слові не-
гідник (спочатку воно означало "не годен до армії"), "дуже
здивувати" в рос. ошеломить (первинне значення "вдарити
по шолому"), "розгубитися, сторопіти" в рос. опешить (спо-
чатку означало "збити з коня, зробити пішим").
АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ, ЯКІ називають оказіоналізмами (від
лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу.
Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його говотвори, як
журбота, засмута, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павлич-
ка — ластівочість, у М. Вінграновського — зненавидь, у
Ліни Костенко — орліший, у І. Світличного — трояндить-
Історичні зміни словникового складу мови 229
ся, у __________В. Стуса — паверх, паниз, нажиття і паскін. Наве-
демо деякі авторські неологізми в контекстах: Ой летіли
лебеді та над Україною, Зорянопісенною, росянокалинною
(І. Світличний); Всі бджолята забджолили й сонячно між
ними (І. Драч); Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках Ді-
вулиня, дівчина, дівогоренько (І. Драч); У шовковиці —
шовковенятко. В гаю у стежки — стеженятко, У хмари
в небі — хмаренятко, В зорі над садом — зоренятко Вже
народилося (М. Вінграновський); Я влюблен, я очарован,
словом, я огончарован (0. Пушкін); Разулыбъте сочувст-
венные лица (В. Маяковський).
Деякі авторські неологізми увійшли до літературної
мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми бай-
дужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, І. Франком
чинник, І. Верхратським звіт міцно прижилися в нашій
мові, навіть увійшли до активного словника.
Загалом неологізми виникають декількома шляхами:
вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими
для даної мови словотвірними способами, інколи штучно
(газ, нейлон, кодак), часто запозичуються літературною
мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення
становлять наичисельнішу групу серед неологізмів.
Запозичення
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, ві-
дірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють
культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній
мові, крім "своїх", є "чужі", тобто запозичені слова. Так,
скажімо, в лексичному складі корейської мови є 75% ки-
таїзмів, в англійській — до 60% слів французького похо-
дження.
Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються
внутрішніми чинниками. По-перше, це намагання уник-
нути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні
смислові відтінки. Наприклад: варення "зварені в цукро-
вому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти" і джем
(англ. jam) "желеподібне варення"; подорож "поїздка або
пересування пішки по місцях, віддалених від постійного
місця проживання" і круїз (англ. cruise) "подорож по во-
ді"; розповідь "повідомлення про кого-, що-небудь" і ре-
портаж (фр. reportage) "розповідь кореспондента з місця