1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —

С 152 —169.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 203 — 211.

3. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —

С. 263-312.

4. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 101—

105.

5. Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С 117—

138.

ДОДАТКОВА

1. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 214—

219.

2. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С. 80—

93.

3. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С. 242—

245.

4. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973 —

С. 204—214.

5. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 212—226.

6. Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

1999. — С. 113-118.

7. Ющук І.П. Вступ до мовознавства. — К., 2000. — С. 106—108.

Граматика

Запитання. Завдання

1. Що ви розумієте під способом вираження граматичних значень?

2. Які способи вираження граматичних значень називають синтетич-

ними? Назвіть основні синтетичні способи вираження граматичних зна-

чень.

3. Опишіть усі різновиди афіксального способу вираження граматич-

них значень. До кожного з них наведіть приклади.

4. Чим відрізняється фузія від аглютинації?

5. Які синтетичні способи вираження граматичних значень викорис-

товуються в іноземній мові, яку ви вивчаєте?

6. В яких мовах поширені такі синтетичні способи вираження грама-

тичних значень, як внутрішня флексія і редуплікація?

7. Для якої мови великою мірою характерне словоскладення?

8. Назвіть випадки використання суплетивізму для вираження гра-

матичних значень в українській та іноземній мові, яку ви вивчаєте.

9. Які аналітичні способи вираження граматичних значень вам відо-

мі? Розкажіть про них і наведіть приклади.

10. Які аналітичні способи вираження граматичних значень пошире-

ні в іноземній мові, яку ви вивчаєте?

11. Розкажіть про історичну змінність способів і засобів вираження

граматичних значень.

4.4. Частини мови

Поняття частин мови.

Критерії виділення частин мови

Частини мови - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю

загального граматичного значення і його формальних показників.

Частини мови — одне з найважливіших понять у гра-

матиці. Без нього неможливо вивчати граматичну будову

будь-якої мови. Крім того, частини мови є важливим дже-

релом пізнавальної діяльності людини. За допомогою час-

тин мови людина диференціює речі, їх якості, процеси,

дії і стани та їх ознаки, виявляє відмінності в реальному

світі й здійснює його категоризацію. Частини мови, та-

ким чином, є важливим способом розуміння й інтерпрета-

ції дійсності.

Однак на питання, що таке частини мови, до цього

часу немає однозначної відповіді. Одні вважають, що це

лексичні розряди слів, другі — граматичні класи слів, а

треті — лексико-граматичні групи слів, тобто змішані: лек-

сичні й граматичні одночасно. Відповідно дискусійним за-

лишається питання основних критеріїв наукової класифі-

кації частин мови. На сучасному етапі використовують

такі три основні критерії: семантичний, морфологічний і

синтаксичний.

СЕМАНТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ — критерій, який передбачає

віднесення до однієї частини мови слів із спільним за-

гальним граматичним значенням, як, наприклад, предме-

тність, дія, якість тощо. Так, зокрема, слова зі значенням

предметності утворюють клас іменників, хоча до такого

класу, як іменники, в українській мові належать слова,

які позначають предмет (стіл, книжка), якість (краса, си-

ла), дію (ходіння, крик), кількість (сотня, тисяча) та ін.,

але більшість непохідних іменників позначає саме пред-

мети. Ця закономірність дає змогу говорити про загальне

значення предметності в іменнику як частині мови, по-

ширюючи цю семантичну характеристику й на іменники,

які позначають якість, дію, стан тощо. Отже, граматичні

значення частин мови не рівнозначні поняттям, що вира-

жаються словами, не рівнозначні й логічним узагальнен-

ням цих понять. Олівець, білизна, чорнота, біг, п'ятірка,

сотня, тисяча, краса, розум, крик, шум — це не предмети