- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
334 Література
Плунгян В.А. Почему языки такие разные. — М., 1996.
Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972.
Потапенко 0.1. Цікаве мовознавство. — Біла Церква, 1996.
Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996.
Рождественский Ю.В. Введение в общую филологию. — М.,
1979.
Росетті А. Вступ до фонетики. — К., 1974.
Фигуровский И.А. Введение в общее языкознание. — М., 1969.
Широков О.С. Введение в языкознание. — М., 1985.
Ющук І.П. Вступ до мовознавства. — К., 2000.
Milewski Т. Jqzykoznawstwo. — Warszawa, 1972.
П. Збірники вправ і завдань
Венцкович Р. Лингвистический тренажер. — М„ 1974.
200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
с Доленко М.Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і
завдань. — К., 1975.
Донець Л.С., Мацько Л .1. Вступ до мовознавства: Практикум. —
К., 1989.
Зиндер Л.Р. Введение в языкознание: Сборник задач. — М.,
1987.
Калабина СИ. Практикум по курсу "Введение в языкозна-
ние". — М., 1985.
Кодухов В.И. Задания к практическим занятиям и контрольным
работам по "Введению в языкознание". — М., 1976.
Кондрашов Н.А. и др. Сборник задач и упражнений по введе-
нию в языкознание. — М., 1991.
Копосов Л.Ф., Рупосова Л.П. Сборник задач и упражнений по
введению в языкознание. — М., 1985.
Малаховский В.А. Сборник задач и упражнений по курсу
"Введение в языкознание". — М., 1960.
Мучник И.П. Введение в языкознание: Сборник задач и
упражнений для практических занятий и самостоятельной работы
студентов. — М., 1961.
Норман Б.Ю. Сборник задач по введению в языкознание. —
Минск, 1989.
III. Довідкова література
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. — М.,
1966.
Вахек Й. Лингвистический словарь Пражской лингвистической
школы. — М., 1964.
Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. — К.,
1985.
Література 335
Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термі-
нів. — К., 1957.
Левицький Ю.-М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. —
Львів, 1998.
Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990.
Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. — М., 1960.
Немченко В.Н. Основные понятия морфемики в терминах. —
Красноярск, 1985.
Немченко В.Н. Основные понятия словообразования в терми-
нах. — Красноярск, 1985.
Нечаев ГА. Краткий лингвистический словарь. — Ростов-на-
Дону, 1976.
Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лин-
гвистических терминов. — М., 1976.
Українська мова. Енциклопедія. — К., 2000.
Хэмп Э. Словарь американской лингвистической термино-
логии. — М., 1964.
Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики:
Енциклопедичний словник. — К., 1998.
Энциклопедический словарь юного филолога. — М., 1984.
Предметний покажчик
Абрубтивні (глоталізовані, зімкнено-гортанні) приголосні 117
Абсолютні (повні) синоніми 202
Авторські неологізми 226—229
Аглютинативні мови 324, 325, 326, 328, 330
Аглютинація 285, 286, 287
Акомодація 135—136,147
Актанти 307
Активна лексика 214, 217, 221
Активні органи мовлення 109
Актуальне членування речення 317—318
Акумулятивна функція 21
Акустична фонетика 103,104—106
Акутований (висхідний) наголос 128
Аломорф 276, 280, 315
Алофон 159, 276
Алфавіт 175
Альвеолярні звуки 108,118
Аналіз за безпосередніми складниками 13,14—15
Аналітичні мови 322, 327, 328, 329, 330
Аналітичні словоформи 281
Аналітичні способи вираження граматичних значень 289—291
Аналітичні форми слів 186, 290
Антитеза 206
Антоніми 204—206, 207, 254
Антонімія 207, 211
Антропоніми 187
Антропоніміка 182
Аорист 36, 50
Апікальні приголосні 115
Арамейське письмо 174
Предметний покажчик 337
Арготизми 216—217, 221, 222
Артикль 266—267, 268, 269, 289, 304, 318
Артикуляторна фонетика 103—110
Артикуляційна база 110
Артикуляція 109—110
Архаїзми 225—226
Архетип (праформа) 63
Архісема 211
Асиміляція 135,136—138
Аспірати (придихові приголосні) 117
Астроніми 187
Атрибут 28
Атрибутивні словосполучення 310
Афазія 10
Афікс 277
Афіксація 284, 286
Африкати 115,116,118
Багатомовні (перекладні) словники 251, 258—260
Білабіальні (губно-губні) приголосні 114,118
Буквено-звукове письмо 173
Валентність 307
Вампум 166
Варваризми 215, 232
Варіанти фонем 158—159
Варіації фонем 159
Векторні антоніми 205
Вербоїди 303
Вершина складу 123
Вигук 300, 301, 304
Вигукова гіпотеза походження мови 39,41
Висловлення 315
Висока (книжна) лексика 219—222
Висота звука 104
Висхідні дифтонги 125
Вібранти (дрижачі приголосні) 116,118
Відкритий склад 123
Відкриті голосні 114
Вільне значення 191
Вказівні слова 186
Власні назви 187,189
Внутрішні причини мовних змін 46—47
Внутрішня флексія (чергування) 284, 286
Внутрішня форма слова 232, 235—236, 237
Внутрішня форма фразеологізму 252—253
338
Вокалізм 114
Вокалічна акомодація 136
Вокалічні мови 331
Волюнтативна функція 21
Вторинна номінація 242—246
Вульгарна лексика 221, 222
Вязь 174
Гаплологія 139
Генеалогічна класифікація мов 61—99,321
Герундій 303
Гетерогенні омоніми 199—200
Гіперизми 141
Гіперо-гіпонімія 206—207, 212
Гіпероніми 206, 207, 211
Гіпоніми 206, 207
Гіпонімія 211
Гіпотеза божественного (інопланетного, космічного) походження
мови 44
Гіпотеза вроджених структур 28
Гіпотеза жестів 39, 42—43
Гіпотеза походження мови Ф. Енгельса 43—44
Гіпотеза соціального договору 39,41
Гіпотеза трудових вигуків 39,42
Глаголиця 174 '••..;,.
Глухі приголосні 111,118
Гносеологічна функція 21
Головні члени речення 316
Голосні звуки 19,110,111—114,123
Гомогенні (етимологічні) омоніми 199
Градуальна опозиція 161
Граматика 50, 262—318
Граматична категорія 266—272 :
Граматична форма слова 280—282
Граматичне значення 264—266, 326—327
Графема 175
Графіка 174, 175—176
Грецьке письмо 173
Губні приголосні 19,114
Двоскладне речення 316
Деванагарі 172
Дедукція 11
Деетимологізація 236—237
Денотативне значення 188,189
Дентальні (зубні) приголосні 115,118
Предметний покажчик 339
Дериватологія (словотвір) 263
Дериваційне значення 265, 276
Дзвінкі приголосні 111,118
Дивергенція 148
Диктум 316
Дисиміляція 135,138—139
Дистанційна дисиміляція 139
Дистанційна (несуміжна) асиміляція 137,138
Дистрибутивний аналіз 13
Дистрибуція 14
Диференціація мов 47
Диференційні ознаки фонем 155—157
Диференційні словники 13, 259
Дифтонг 125
Діалект 25, 51
Діалектизми (діалектна лексика) 215, 221, 222
Діалектні словники 252
Діалектологія 25
Діахронічна граматика 262
Діахронічне мовознавство 36
Діахронія 35, 36
Діереза 135,139—140
Дієприкметник 297, 303
Дієприслівник 50, 303, 312
Дієслівні словосполучення 310
Дієслово 267, 297, 298, 300, 301, 303
Довгі приголосні 117
Довгота звука 104,133
Довготний наголос 104
Додаток 28, 302
Домінанта 204
Допоміжні дієслова 289, 290
Дорсальні приголосні 115
Другорядні члени речення 316
Евфемізми 218
Еквіполентна опозиція 161
Екзотизми 215
Екскурсія (приступ) 109,135
Експериментальна фонетика 103
Експіраторний (динамічний, силовий) наголос 126,128
Експлозивні (проривні, зімкнені, вибухові) приголосні 116,118
Експонент 185 ;
Експресивна функція 21
Елатив 270