- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
234 Лексика і фразеологія
(Mehrwert) тощо), французька (мода, дама, етикет, комп-
лімент, будуар, пальто, кашне, трюмо, революція, консти-
туція, патріотизм тощо і майже вся хореографічна термі-
нологія), італійська (банк, кредит, фасад, галерея, балкон,
салон, соната, кантата, батальйон, солдат тощо і майже
вся музична термінологія) мови.
Серед запозиченої лексики окрему групу становлять
інтернаціоналізми.
Інтернаціоналізми — слова, поширені у більшості мов
світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, універси-
тет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мо-
раль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються
переважно спеціальної термінології, різних галузей нау-
ки і техніки.
Щодо оцінки запозичень існують дві крайності: захоп-
лення іншомовними словами, з одного боку, і бажання
щоб то не стало очистити мову від них — з іншого. Обидва
погляди шкідливі. Не можна вважати нормальним яви-
ще, коли нині вивіски на вулицях наших міст рясніють
іноземними написами, а шпальти газет перенасичені зво-
ротами з незрозумілими більшості читачів іншомовними
словами на зразок: авантажна людина, яка звикла до фі-
оритур; імбецильний керівник, який викликає справедли-
ві ламентації колективу, осипає всіх філіпіками; всі на-
ші працівники альтруїсти і прозеліти прогресу; займає-
ться інсинуаціями, завдяки чому йому вдається утриму-
вати свою синекуру, але баражирування розкрило його
камуфляж; його ферули нас не лякають.
Невиправданим є й крайній пуризм (від лат. purus
"чистий") — навмисне цілеспрямоване усунення з мови
всіх іншомовних слів. Пуризм особливо шкідливий для
тих мов, яким не загрожує асиміляція. Так, зокрема, ні-
чим не обґрунтованими були пуристичні тенденції у дру-
гій половині XIX ст. у Росії, які особливо виявилися в
діяльності графа О.С Шишкова і частково лексикографа
та письменника В.І. Даля. Шишков пропонував усі іншо-
мовні слова замінити корінними, питомими. Наприклад,
замість тротуар уживати слово топталище, замість фор-
тепьяно — тихогромы. Знаменитий Словник Даля слово
фізкультура пропонує замінити штучноутвореним ловко-
силие, атмосфера — мироколица, колоземица, горизонт —
небозём, адрес — насылка, пенсне — носохватка,
эгоист — самотник, кокетка — хорошуха, миловидни-
ца. Якщо б запропонованими пуристами словами заміни-
Історичні зміни словникового складу мови 235
ти іншомовні слова у фразі Денди шел в калошах по тро-
туару в театр, то ця фраза звучала б Хорошилище шел в
мокроступах по гульбищу смотреть на позорище. Пури-
стичні тенденції були характерні й для української мови
початку XX ст., коли замість атом пропонувалося слово
неділка, синтаксис називали складнею, кому — протин-
ком, конус — стіжком, діагональ — косиною, період —
наворотом, формулу — взором тощо.
Виправданим є пуризм для тих мов, яким загрожує аси-
міляція. Коли тоталітарним адміністративним апаратом
заохочувалося зросійщення української мови (у мовознав-
стві навіть витворилася теорія про спільний "соціа-
лістичний фонд" лексики та спільні словотворчі процеси в
мовах народів СРСР), коли в словниках масово стали з'яв-
лятися русизми, а в перекладних словниках на перше міс-
це ставилися слова-відповідники, які були близькими за
звучанням до російських, а власне українські відповідни-
ки відсувалися на задній план, то помірні пуристичні тен-
денції в українській мові на сучасному етапі є доцільни-
ми, виправданими, як цілком виправданими вони були в
Чехії після майже суцільного онімечення чехів.
Отже, до проблеми запозичення потрібно підходити тве-
резо. Запозичувати слова необхідно лише в тому випадку,
коли без них не можна обійтися. Запозичення без потреби
є невиправданими і завдають мові тільки шкоди.
Історична __________лексикологія та етимологія
Історична лексикологія — розділ мовознавства, який вивчає істо-
рію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію
слів та їх значень, зміни в різних групах слів.
З історичною лексикологією тісно пов'язана етимологія.
Етимологія (від гр. etymon "істина" і logos "наука") - розділ мово-
знавства, який вивчає походження слів.
Слово етимологія вживається також у значенні "по-
ходження слова".
Завдання й основна мета етимології — знайти й пояс-
нити давні (первинні) значення та форми слів. Важливим
поняттям етимології є внутрішня форма, тобто спосіб мо-
тивації слова, семантична й структурна співвіднесеність