234 Лексика і фразеологія

(Mehrwert) тощо), французька (мода, дама, етикет, комп-

лімент, будуар, пальто, кашне, трюмо, революція, консти-

туція, патріотизм тощо і майже вся хореографічна термі-

нологія), італійська (банк, кредит, фасад, галерея, балкон,

салон, соната, кантата, батальйон, солдат тощо і майже

вся музична термінологія) мови.

Серед запозиченої лексики окрему групу становлять

інтернаціоналізми.

Інтернаціоналізми — слова, поширені у більшості мов

світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, універси-

тет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мо-

раль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються

переважно спеціальної термінології, різних галузей нау-

ки і техніки.

Щодо оцінки запозичень існують дві крайності: захоп-

лення іншомовними словами, з одного боку, і бажання

щоб то не стало очистити мову від них — з іншого. Обидва

погляди шкідливі. Не можна вважати нормальним яви-

ще, коли нині вивіски на вулицях наших міст рясніють

іноземними написами, а шпальти газет перенасичені зво-

ротами з незрозумілими більшості читачів іншомовними

словами на зразок: авантажна людина, яка звикла до фі-

оритур; імбецильний керівник, який викликає справедли-

ві ламентації колективу, осипає всіх філіпіками; всі на-

ші працівники альтруїсти і прозеліти прогресу; займає-

ться інсинуаціями, завдяки чому йому вдається утриму-

вати свою синекуру, але баражирування розкрило його

камуфляж; його ферули нас не лякають.

Невиправданим є й крайній пуризм (від лат. purus

"чистий") — навмисне цілеспрямоване усунення з мови

всіх іншомовних слів. Пуризм особливо шкідливий для

тих мов, яким не загрожує асиміляція. Так, зокрема, ні-

чим не обґрунтованими були пуристичні тенденції у дру-

гій половині XIX ст. у Росії, які особливо виявилися в

діяльності графа О.С Шишкова і частково лексикографа

та письменника В.І. Даля. Шишков пропонував усі іншо-

мовні слова замінити корінними, питомими. Наприклад,

замість тротуар уживати слово топталище, замість фор-

тепьяно — тихогромы. Знаменитий Словник Даля слово

фізкультура пропонує замінити штучноутвореним ловко-

силие, атмосфера — мироколица, колоземица, горизонт —

небозём, адрес — насылка, пенсне — носохватка,

эгоист — самотник, кокетка — хорошуха, миловидни-

ца. Якщо б запропонованими пуристами словами заміни-

Історичні зміни словникового складу мови 235

ти іншомовні слова у фразі Денди шел в калошах по тро-

туару в театр, то ця фраза звучала б Хорошилище шел в

мокроступах по гульбищу смотреть на позорище. Пури-

стичні тенденції були характерні й для української мови

початку XX ст., коли замість атом пропонувалося слово

неділка, синтаксис називали складнею, кому — протин-

ком, конус — стіжком, діагональ — косиною, період —

наворотом, формулу — взором тощо.

Виправданим є пуризм для тих мов, яким загрожує аси-

міляція. Коли тоталітарним адміністративним апаратом

заохочувалося зросійщення української мови (у мовознав-

стві навіть витворилася теорія про спільний "соціа-

лістичний фонд" лексики та спільні словотворчі процеси в

мовах народів СРСР), коли в словниках масово стали з'яв-

лятися русизми, а в перекладних словниках на перше міс-

це ставилися слова-відповідники, які були близькими за

звучанням до російських, а власне українські відповідни-

ки відсувалися на задній план, то помірні пуристичні тен-

денції в українській мові на сучасному етапі є доцільни-

ми, виправданими, як цілком виправданими вони були в

Чехії після майже суцільного онімечення чехів.

Отже, до проблеми запозичення потрібно підходити тве-

резо. Запозичувати слова необхідно лише в тому випадку,

коли без них не можна обійтися. Запозичення без потреби

є невиправданими і завдають мові тільки шкоди.

Історична __________лексикологія та етимологія

Історична лексикологія — розділ мовознавства, який вивчає істо-

рію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію

слів та їх значень, зміни в різних групах слів.

З історичною лексикологією тісно пов'язана етимологія.

Етимологія (від гр. etymon "істина" і logos "наука") - розділ мово-

знавства, який вивчає походження слів.

Слово етимологія вживається також у значенні "по-

ходження слова".

Завдання й основна мета етимології — знайти й пояс-

нити давні (первинні) значення та форми слів. Важливим

поняттям етимології є внутрішня форма, тобто спосіб мо-

тивації слова, семантична й структурна співвіднесеність