- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
кального наголосу, а також кореляції приголосних за м'я-
кістю/твердістю, на матеріалі слов'янських мов установив
два типи мов: вокалічний, до якого належать словенська,
сербська та хорватська мови, і консонантний, куди входять
українська, російська, білоруська, польська та інші мови.
Література
ОСНОВНА
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —
С 239—245.
2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —
С 211—214.
3. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 230—
237.
4. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —
С. 443—456.
5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 186—
188.
ДОДАТКОВА
1. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 353—
363.
2. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —
С. 316—328.
3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 250—
259.
4. Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. —С. 139 —
143,185 — 192.
5. Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,
1999. - С. 158-168.
6. Перетрухин В.Н. Введение __________в языкознание. — Воронеж, 1972. —
С. 273-288.
332 Мовна типологія
7. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995, —С 118—
121.
8. Широков О.С. Введение в языкознание. — М., 1985. — С. 232—
240.
9. Типологическое изучение языков//Новое в лингвистике. — М.,
1963. — Вып. 3.
10. Принципы типологического анализа языков различного строя. —
М., 1972.
И.Теоретические основы классификации языков мира. — М„ 1980.
12. Мещанинов И.И. Агглютинация и инкорпорация//Вопр. языкоз-
нания. — 1962. — № 5.
Запитання. Завдання
1. Яку класифікацію мов називають типологічною?
2. Чим типологічна класифікація відрізняється від генеалогічної?
3. Чому не бажано вживати термін морфологічна класифікація мов
як синонім терміна типологічна класифікація мов?
4. Які вчені зробили вагомий внесок у типологічне мовознавство?
5. Які типи мов виділяють за типологічною класифікацією?
6. Охарактеризуйте кореневі (ізолюючі) мови. Обгрунтуйте, чому їх
не можна називати аморфними.
7. У чому полягає особливість аглютинативного типу мов? Які мови
належать до цього типу?
8. Які мови називають інкорпоруючими, або полісинтетичними? По-
ясніть етимологічне значення цих термінів. Назвіть мови, які належать до
полісинтетичних.
9. Що таке флективні мови? Чим відрізняються флективні мови від
аглютинативних? На які два підтипи поділяють флективні мови? Охарак-
теризуйте кожен із цих підтипів і назвіть мови, які до них належать.
10. Чи бувають чисті типи мов? Доведіть свою відповідь.
11. Чому типологічна класифікація не є історичною? У чому помилявся
В. Гумбольдт, даючи оцінну характеристику типам мов?
12. Які ви знаєте інші типологічні класифікації мов? Яка з них, на вашу
думку, заслуговує на особливу увагу і чому?
Література
І. Підручники й посібники зі вступу до мовознавства
Ардентов Б.П. Введение в языкознание. — Кишинев, 1967.
Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973.
Баранникова Л.И. Основные сведения о языке. — М., 1982.
Білецький А.О. Про мову й мовознавство. — К., 1996.
Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей
фонетики. — СПб., 1991.
Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965.
Булаховский Л.А. Введение в языкознание. — М., 1954.
Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,
1959.
Георгиев В., Дуриданов И. Езикознание. — София, 1978.
Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983.
Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974.
Зиндер Л.Р. Общая фонетика. — М., 1979.
Калиновим М.Я. Вступ до мовознавства. — К.— Львів, 1947.
Камчатнов А.М., Николина М.А. Введение в языкознание. — М.,
1999.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К.— Одеса, 1991.
Касевич _______В.Б. Элементы общей лингвистики. — М., 1977.
Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987.
Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991.
Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. — М.,
1978.
Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987.
Матусевич М.И. Введение в общую фонетику. — Л., 1959.
Мурат В.П. Введение в языкознание: Методические указания
для студентов филологических факультетов университетов. — М„
1988.
Норман Б.Ю., Павленко Н.А. Введение в языкознание: Хресто-
матия. — Минск, 1977.