- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
340 Предметний покажчик
Емотивна функція 21
Емфатичний наголос 126
Енантіосемія 206
Енкліза 129
Енклітики 129
Енциклопедичні словники 189—190,2Ш— 251
Епентеза 135,140
Ергативні мови 330
Естетична функція 21
Етимологічні словники 13, 253—254
Етимологія 182, 235—239
Етимон 237, 238
Єгипетське письмо 174
Жаргонізми (жаргонна лексика) 215—216, 221, 222
Живі (актуальні) фонетичні процеси 146
Загальна лексикологія 181
Загальна фонетика 102
Загальне мовознавство 8, 9
Загальні назви 187,189
Задньоязикові звуки 107,115,118
Задньоязикові приголосні 107,115,118
Займенник 297, 298, 299, 300, 301, 304, 316
Закон відкритого складу 124
Закономірності розвитку мов 45—50
Закритий склад 123,124
Закриті голосні 114
Замикання 311, 313
Зворотні (інверсійні) словники 256—257
Звуження значення слова 197
Звуки мови ЗО, 102—119,122, 315
Звуконаслідувальна гіпотеза походження мови 39, 40
Звукосимволізм 40,41
Звукосимволічна гіпотеза походження мови 40—41
Зв'язане значення 191
Зв'язка 314
Зімкнені приголосні 116
Зімкнено-прохідні приголосні 115,116,118
Зіставна граматика 13
Зіставна лексикологія 181
Зіставна фонетика 103
Зіставне (типологічне) мовознавство 8
Зіставний метод 12,13
Знак 29—31
Зовнішні причини мовних змін 45—46
Предметний покажчик
Зооніми 187 .,
Зубні приголосні 107,118
Ідеограма 168—169,170
Ідеографічний (символічний) принцип орфографії 178—179
Ідеографічні словники 257
Ідеографія 168—172
Ідеоніми 187
Ідіоми 245
Ієрогліфи 170—172
Ізафет 311, 313—314
Ізолюючі (кореневі) мови 322—324, 328, 330
Іменні словосполучення 310
Іменник 50, 267, 295, 296, 297, 298, 300, 302, 303, 305
Імперфект 36, 50
Ім'я (частини мови) 300, 301, 305
Індекс синтетичності 329
Індивідуальні варіації фонем 159
Індукція 11
Інженерна лінгвістика 10
Ініціаль 123
Інкорпорація 311, 313
Інкорпоруючий комплекс 326
Інкорпоруючі (полісинтетичні) мови 325—326, 328, 329, 330
Інтегральні ознаки фонем 155
Інтеграція мов 47
Інтенсивність 130
Інтердентальні (міжзубні) приголосні 108,115,118
Інтернаціоналізми 234
Інтерфікс 277, 278
Інтонація 126,129—131,284,289,291,315—316,317,318,323,
327
Інфікс 277, 278
Інфіксація 285
Інфінітив (неозначена форма дієслова) 303, 312
Інформативна функція 22
історизми 226—227
Історико-традиційний принцип орфографії 177—178
Історична граматика 13
Історична лексикологія 181, 235
Історична фонетика 102
Історичні словники 253
Історичні фонетичні процеси 146—148
Какумінальні (церебральні) приголосні 115
Каламбур 201
342
Кальки 230
Калькування 230
Кана 172
Категорія активності/пасивності 267
Категорія виду (аспектуальності) 13,257,258,27Q*m271,286,303
Категорія відмінка 48, 267, 268, 272, 302
Категорія комунікативної спрямованості 267
Категорія означеності/неозначеності (детермінації) 13, 267, 268,
269, 289, 302
Категорія особи 267, 268, 271—272, 290, 303
Категорія роду 48, 266, 267, 268, 272, 289, 302
Категорія способу 267, 268, 271, 290, 303, 315
Категорія стану 268, 271, 272, 290, 303
Категорія стверджуваності/заперечуваності 267
Категорія ступеня якості 268, 269—270, 303
Категорія часу 48, 267, 268, 270, 286, 290, 303
Категорія числа 36, 48, 267, 268—269, 273, 288, 289, 290, 302,
303
Квазісинонімія 207
Квантитативний (кількісний, довготний) наголос 126,128
Керування 311
Кирилиця 173,174
Кількісна редукція 133—134
Кіпу 166
Класифікаційні (словотворчі, дериваційні) категорії 267
Клітики 129
Когнітивна функція 21
Койне47, 51
Комбінаторні зміни звуків 133,135—141
Комбіноване словосполучення 309
Коментатив (переповідний спосіб) 271
Комплементарні антоніми 205
Компонентний аналіз 13,15
Комунікативна функція 20, 21
Комунікативність 314
Конвергенція 148
Конверсиви 207, 212
Конверсія 207, 289
Кондиціонал 271
Конкорданси 252—253
Конкретна лексикологія 181
Конкретна фонетика 102
Конкретне мовознавство 8
Конотативне значення 188
Предметний покажчик
Конситуація 318
Консонантизм 119
Консонантна акомодація 136
Консонантне письмо 173
Консонантні мови 331
Контактна дисиміляція 139
Контактна (суміжна) асиміляція^іЗв
Контекст 213, 318
Контекстуальне значення 188
Контенсивна (семантична) граматика 262
Контрадикторні антоніми 205
Контрарні антоніми 205
Конструктивно зумовлене значення 192
Конструкція 263
Контактування мов 46—50
Контекстуальне значення 188
Конфікс 278, 325
Конфіксація 285
Концептуальне значення 188,190
Координація 311—312
Корелятивна опозиція 161
Корінь 277
Космоніми 187
Критерії класифікації частин мови 295—299
Кульмінація (витримка) 109
Кунмун172
Лабіалізовані голосні 113
Лабіалізовані (огублені) приголосні 117
Лабіальні (губні) приголосні 114,118
Лабіо-дентальні (губно-зубні) приголосні 114,118
Лайлива лексика 221, 222
Ларингальні (гортанні) приголосні 114,115,118
Латеральні (плавні, бокові) приголосні 116,118
Латинське письмо (латиниця) 173,174
Лекса 315 • .
Лексема 22, 28, 34,187
Лексика 181—223, 263
Лексико-граматичні розряди (категорії) 272—273
Лексикографія 182, 249—260
Лексикологія 34,181—183, 263
Лексико-семантична група 212, 213
Лексико-семантична система 50, 210—213, 214
Лексико-семантичне поле 211—213
Лексико-семантичний варіант 187,195
344
Лексична конверсія 207
Лексична сполучуваність 213
Лексичне значення 188—192, 264,265,266, 276, 326
Лексичні архаїзми 226
Лексичні запозичення 229—235
Лексичні неологізми 228
Лінгвістичні словники 250, 251
Лінгвогеографія 10
Лінгвосеміотика 10
Лінгвоцид 54—55
Літературна мова 23, 25—26, 53
Логічний наголос 126,129,130
Макросім'я мов 45, 99
Математична лінгвістика 10
Математичні методи 16
Матеріальне (лексичне) запозичення 230
Мелодика мовлення 130
Метатеза 135,140—141
Метафора 195
Метод 11—16
Метод глотохронології 45
Метамовна функція 21
Метонімія 196
Мислетворча функція 20, 21
Міжмовні омоніми 201
Міжнародні мови 53
Мова і базис 26
Мова і класи 23, 24
Мова і мислення 26—29
Мова і мовлення 31—34,315
Мова і надбудова 26
Мова і народ 23
Мова і суспільство 22—26
Мова й особа 23—24
Мовна політика 22—23, 53, 54
Мовний ген 20
Мовні норми 23
Мовознавство і психологія 10
Мовознавство і семіотика 10
Мовознавство і соціологія 10
Мовознавство і фізика 10,103
Мовознавство і фізіологія 10,103
Мовознавство і філософія 10—11
Мовознавство й анатомія 103
Предметний покажчик 345
Мовознавство й антропологія 10
Мовознавство й археологія 10
Мовознавство й географія 10
Мовознавство й етнографія 10
Мовознавство й історія 10
Мовознавство й кібернетика 10
Мовознавство й літературознавство 10
Мовознавство й логіка 10
Мовознавство й математика 10
Мовознавство й медицина 10
Модальні значення 266
Модальні слова 300, 301, 304, 315
Модальність 290, 315, 316
Модальні частки 315
Модус 316
Монофтонг 125
Морф 276, 280, 315
Морфема 22, ЗО, 34, 62,185, 263, 275—280
Морфеміка 280
Морфемний аналіз 280
Морфемні словники 257
Морфологічний принцип орфографії 177
Морфологічні категорії 267, 296—297
Морфологія 34, 50, 262, 263
Морфонологія 280
Морфосилабема 276
Музикальний (мелодійний, тонічний) наголос 104,127—128
Наголос 106,126—129, 284, 286
Надфразна єдність 263
Назальні (носові) приголосні 116,118
Напівкальки 230
Напівустав 174
Народна (побутова) етимологія 238—239
Народно-поетична лексика 219, 222
Натуралістичний напрям 18
Наукова лексика 219, 222
Наукове поняття 189
Національна мова 52—53
Нейролінгвістика 10
Нейтралізація фонем 157
Неологізми 227—229, 252
Неповна асиміляція 137
Непоширене речення 316
Непредикативні словосполучення 309
346
Неприкритий склад 123,124
Нерелевантна опозиція 152
Нерухомий (постійний) наголос 127
Несегментна морфема 277, 279—280
Нефіксований (вільний) наголос 126—127
Низхідні дифтонги 125
Номінативне значення 191
Номінативні мови 330
Носові голосні 113
Нульова морфема 275, 279,285
Обертони 105,107
Об'єкт 28
Об'єктні словосполучення 310
Обставина 303
Оглушення дзвінких приголосних 133
Одномовні словники 251—258
Односкладне речення 316
Означення 28, 302, 303, 312
Оказіоналізми 228—229
Оказіональні значення 198
Оказіональні слова 32—33
Оксиморон 206
Омографи 200
Омоніми 198—202, 272
Омонімія 185,198, 202
Омофони 159,200
Омоформи 200
Ономасіологія 182
Ономастика 182,187
Описова фонетика 102
Описовий метод 12
Опозиція 152,160—162
Опосередковані запозичення 231—232
Опрощення 292
Орфограма 176
Орфографічні словники 12, 255
Орфографія 176—179
Орфоепічні норми 143—146
Орфоепічні словники 12, 255
Орфоепія 141—146
Основа слова 281—282
Основний словниковий фонд 214
Осцилографія 103
Офіційно-ділова лексика 221,222
Предметний покажчик
Пазиграфія 168
Палаталізовані (м'які) приголосні 116—117
Палатографія 103
Палеографія 174
Парадигма 281
Парадигматика 213
Парадигматичні відношення в лексиці 211—213
Паралінгвістика 31
Пасивна лексика 214,215, 217, 221
Пасивні мови 330
Пасивні органи мовлення 109—110
Пауза 130
Первинне значення 195
Передньоязикові звуки 107,115,118
Передньоязикові приголосні 107,115,118
Перекладні словники 13, 259
Переносні значення 191,195—198, 246
Перерозклад 292
Перфект 36, 50
Письмо 164—179
Питальне речення 316
Піджини 47
Підмет 28, 297, 302, 312
Піднебінні приголосні 115,118
Підрядне словосполучення 309
Підрядний зв'язок 308
Піктограма 167—168
Піктографія 166—168,169,170
Післяйменник 289—290, 304
План вираження 185, 275, 276
План змісту 185, 275, 276
Плюсквамперфект 36, 50
Побутове поняття 189
Повна асиміляція 137
Повнозначні слова 186
Поетична лексика 219, 222
Позиції фонем 157—158
Позиційні варіації фонем 159
Позиційні зміни звуків 133—135
Полісемія 185,194—198
Політонічний наголос 128
Поліфтонг 125
Поняттєве (словесно-логічне) мислення 27, 28
Порівняльна типологія мов 13