- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
С 107-109, 117-122.
2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —
С 153—155.
3. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —
С. 104-107, 115-126, 133-151.
4. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 67—68,
69—73.
5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 177—
180,184—188.
ДОДАТКОВА
1. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,
1959. — С 79 - 83,103-113.
2. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —
С. 131-138.
3. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —
С 152—153, 167—173.
4. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К., 1996. — С 140—
150.
Запитання. Завдання
1. Обгрунтуйте системність лексичної семантики.
2. На чому грунтується системність лексики?
3. Які різновиди парадигматичних відношень існують у лексико-
семантичній системі?
4. Що таке лексико-семантичне поле?
5. На чому базується зв'язок між лексико-семантичними полями? Як
ви розумієте вираз безперервність семантичного простору мови?
6. Розкажіть, у чому полягає специфіка лексико-семантичних полів у
різних мовах.
7. Якою є структура лексико-семантичного поля?
8. ЯКБИ розумієте вираз польова структура лексико-семантичної си-
стеми?
9. Який ще вимір системності лексичної семантики, крім парадигма-
тичного, ви знаєте? Розкрийте його зміст.
10. На які групи ділиться лексика за вживаністю?
11. Які слова належать до активної лексики?
12. Назвіть групи слів, що входять до пасивної лексики?
13. Розкрийте зміст термінів професіоналізм, діалектизм, екзотизм,
жаргонізм, арготизм. Наведіть приклади.
14. Що таке табу й евфемізми?
15. Як членується лексика за стилістичною класифікацією?
16. Назвіть основні групи слів, що входять до лексики високого сти-
лю і лексики низького стилю.
17. Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна.
18. Для чого потрібно знати стилістичну класифікацію лексики?
3.4. Історичні зміни
словникового складу мови
Причини історичних змін у лексиці
Лексична система, як і мова в цілому, постійно зміню-
ється, причому порівняно з фонологічною і граматичною
системами — найшвидше. Одні слова зникають із мови,
інші — з'являються. Змінюються й значення слів.
Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і вну-
трішньомовними причинами.
ПОЗАМОВНІ (ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ) ПРИЧИНИ — це зміни в навколи-
шньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, су-
спільному житті, у сфері культури та ідеології супрово-
джується появою нових слів, а зникнення тих чи інших
знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зник-
нення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму сло-
внику віддзеркалює всі суспільні зміни.
ВНУТРІШНЬОМОВНІ (ІНТРАМОВНІ, ВНУТРІШНЬОЛІНГВАЛЬНІ) причини
зміни словникового складу представлені тенденціями до
економії, уніфікації, системності мовних засобів, варію-
вання номінацій із різними мотивацією, походженням, за-
вданнями експресивно-емоційної та стилістичної вираз-
ності.
Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі:
1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні
зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, істо-
ризми, неологізми і запозичення.
Архаїзми
Архаїзми (від гр. archaios "стародавній") - застарілі слова, які ви-
йшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.
Розрізняють власне архаїзми й історизми.
ВЛАСНЕ АРХАЇЗМИ — слова, які називають предмети та яви-
ща, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку
іншими синонімічними словами.
Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист", зегзиця
"зозуля", десниця "рука", самокат "велосипед", аероплан
gl-97