1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —

С 107-109, 117-122.

2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 153—155.

3. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —

С. 104-107, 115-126, 133-151.

4. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 67—68,

69—73.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 177—

180,184—188.

ДОДАТКОВА

1. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,

1959. — С 79 - 83,103-113.

2. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 131-138.

3. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С 152—153, 167—173.

4. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К., 1996. — С 140—

150.

Запитання. Завдання

1. Обгрунтуйте системність лексичної семантики.

2. На чому грунтується системність лексики?

3. Які різновиди парадигматичних відношень існують у лексико-

семантичній системі?

4. Що таке лексико-семантичне поле?

5. На чому базується зв'язок між лексико-семантичними полями? Як

ви розумієте вираз безперервність семантичного простору мови?

6. Розкажіть, у чому полягає специфіка лексико-семантичних полів у

різних мовах.

7. Якою є структура лексико-семантичного поля?

8. ЯКБИ розумієте вираз польова структура лексико-семантичної си-

стеми?

9. Який ще вимір системності лексичної семантики, крім парадигма-

тичного, ви знаєте? Розкрийте його зміст.

10. На які групи ділиться лексика за вживаністю?

11. Які слова належать до активної лексики?

12. Назвіть групи слів, що входять до пасивної лексики?

13. Розкрийте зміст термінів професіоналізм, діалектизм, екзотизм,

жаргонізм, арготизм. Наведіть приклади.

14. Що таке табу й евфемізми?

15. Як членується лексика за стилістичною класифікацією?

16. Назвіть основні групи слів, що входять до лексики високого сти-

лю і лексики низького стилю.

17. Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна.

18. Для чого потрібно знати стилістичну класифікацію лексики?

3.4. Історичні зміни

словникового складу мови

Причини історичних змін у лексиці

Лексична система, як і мова в цілому, постійно зміню-

ється, причому порівняно з фонологічною і граматичною

системами — найшвидше. Одні слова зникають із мови,

інші — з'являються. Змінюються й значення слів.

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і вну-

трішньомовними причинами.

ПОЗАМОВНІ (ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ) ПРИЧИНИ — це зміни в навколи-

шньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, су-

спільному житті, у сфері культури та ідеології супрово-

джується появою нових слів, а зникнення тих чи інших

знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зник-

нення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму сло-

внику віддзеркалює всі суспільні зміни.

ВНУТРІШНЬОМОВНІ (ІНТРАМОВНІ, ВНУТРІШНЬОЛІНГВАЛЬНІ) причини

зміни словникового складу представлені тенденціями до

економії, уніфікації, системності мовних засобів, варію-

вання номінацій із різними мотивацією, походженням, за-

вданнями експресивно-емоційної та стилістичної вираз-

ності.

Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі:

1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява

нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні

зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, істо-

ризми, неологізми і запозичення.

Архаїзми

Архаїзми (від гр. archaios "стародавній") - застарілі слова, які ви-

йшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Розрізняють власне архаїзми й історизми.

ВЛАСНЕ АРХАЇЗМИ — слова, які називають предмети та яви-

ща, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку

іншими синонімічними словами.

Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист", зегзиця

"зозуля", десниця "рука", самокат "велосипед", аероплан

gl-97