2 7 2 Граматика

цюю, він працює; англ. / work, he works). У деяких мовах

(самодійських, палеоазіатських) категорія особи характер-

на не тільки для дієслів, а й для імен у позиції присудка.

Так, у коряцькій мові г'оляйгым "чоловік-я", г'оляйгыт

"чоловік-ти", г'оля "чоловік-він"; нытуйгым "молодий-я",

нытуйгыт "молодий-ти", нытуйкын "молодий-він". Од-

нак є й такі мови, в яких категорія особи загалом не вира-

жена. До них належать японська, китайська, індонезійсь-

ка та деякі інші.

Лексико-граматичні розряди (категорії)

Від граматичних категорій треба відрізняти лексико-

граматичні розряди, які нерідко називають лексико-

граматичними категоріями.

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ (категорії) — це граматично

важливі групи слів у межах певної частини мови, які ма-

ють такі властивості:

1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.

Наприклад, лексико-граматичні розряди становлять збір-

ні іменники, речовинні іменники, іменники — назви іс-

тот, іменники — назви неістот, власні назви, загальні

назви, зворотні дієслова, бо кожна така група має спільну

семантичну ознаку — збірність, речовинність тощо.

2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-

логічне вираження. Якщо, скажімо, деякі збірні іменни-

ки мають формальне вираження — суфікси -ств(о), -j(a)

(студентство, ганчір'я), зворотні дієслова — постфікс -ся

(умиватися, листуватися, обніматися), то власні та за-

гальні назви, речовинні назви, назви істот/неістот фор-

мальних показників не мають (місто Орел і летить орел,

масло і вікно, ворона і корона);

3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними

категоріями. Так, від зворотності дієслів залежить кате-

горія стану (зворотні дієслова не належать до активного

стану); від істоти/неістоти — категорія відмінка (у назвах

істот форма знахідного відмінка збігається з формою ро-

дового, у назвах неістот форма знахідного відмінка збіга-

ється з формою називного); від особи/неособи — катего-

рія роду (назви осіб мають, як правило, категорію чолові-

чого або жіночого роду, назви неосіб — усі три роди); від

власних і загальних назв — категорія числа (власні назви

мають форму лише однини або лише множини (Київ, Су-

Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 273

ми), загальні назви мають форми однини і множини

(стіл — столи, книжка — книжки);

4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-

дині розряду ряди форм. Якщо, наприклад, власні назви

протиставляються загальним, назви істот — назвам не-

істот, перехідні дієслова — неперехідним дієсловам, то

всередині речовинних і збірних іменників подібного про-

тиставлення немає.

Література

ОСНОВНА

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 136-142.

2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 175-176,180-183.

3. Реформатский А.А. Введенение в языковедение. — М, 1996. —

С 244-263, 316-320.

4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 125—

131.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 205—

211, 227-232.

ДОДАТКОВА

1. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С. 99—

101, 105—108.

2. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 215—

227, 245—279.

3. Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С 72—

76, 95—116.

4. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С 70—

71, 77-80, 93-108.

5. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 171—176, 193—197, 215—230.

6. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 198-207.

7. Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

1999. — С. 110—113,118—127.

8. ЛайонзДж.Введениевтеоретическуюлингвистику. —М., 1978. —

С. 286-336, 459-466.

274 Граматика

Запитання. Завдання

1. Дайте визначення граматики.

2. Які різновиди граматики ви знаєте?

3. З яких розділів складається граматика? Дайте визначення цих роз-

ділів.

4. Що є предметом морфології і синтаксису?

5. Яке місце в структурі мови займає граматика? Обгрунтуйте свою

відповідь.

6. Що таке граматичне значення? Чим воно відрізняється від лек-

сичного?

7. Які типи граматичних значень ви знаєте?

8. Дайте визначення граматичної категорії. Що необхідно врахову-

вати при визначенні граматичної категорії?

9. Як класифікують граматичні категорії?

10. Назвіть і охарактеризуйте основні граматичні категорії.

11. Що таке лексико-граматичні розряди (категорії)? Чим вони різ-

няться від граматичних категорій?

4.2. Морфема і словоформа

Поняття морфеми

Морфема (від гр. morphe "форма") — мінімальна двостороння оди-

ниця мови.

Так, наприклад, у слові рука виділяються дві морфе-

ми — рук-а. Звукосполучення рук вважається окремою

морфемою тому, що за цим звукокомплексом (планом ви-

раження) закріплене значення, пов'язане з поняттям ру-

ки. Так само окремою морфемою є -а, бо це також двосто-

роння одиниця: має план вираження — звук [а] і план змі-

сту — "називний відмінок, однина, жіночий рід". Обидві

морфеми є мінімальними (елементарними) двосторонніми

одиницями, бо їх не можливо поділити на простіші (мен-

ші) одиниці, які б також мали вираження і зміст.

Морфеми виділяють шляхом порівняння слів за зву-

чанням і значенням. Якщо певні одиниці на основі порів-

няння виявляються мінімальними, тобто такими, що не

можуть далі ділитися, то це й будуть морфеми. Наприклад:

вода, роса, стіна, лоза, зима, весна

води

воді

водою

води

вод

водами

водах

Зіставивши форми в колонці, можна виділити спільну

частину вод і відмінні частини -а, -и, -і, -ою, -ами, ах, а

зіставивши форми в рядку — спільну частину -а і відмінні

вод-, рос-, стін-, лоз-, зим-, весн-. Усі виділені таким чи-

ном елементи мають вираження і зміст, тому їх слід вва-

жати окремими морфемами. Це-зіставлення вказує і на

те, що морфеми можуть мати матеріальне вираження і

можуть його не мати. Так, зокрема, вод визначаємо як

форму жіночого роду в родовому відмінку множини. Але

в цьому випадку немає матеріального показника цих зна-

чень. Саме відсутність матеріального закінчення і вказує

на ці значення. Отже, є всі підстави вважати, що тут на-

явна морфема, але вона матеріально не виражена. Такі

морфеми називають нульовими. Нульову морфему виді-