- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
2 7 2 Граматика
цюю, він працює; англ. / work, he works). У деяких мовах
(самодійських, палеоазіатських) категорія особи характер-
на не тільки для дієслів, а й для імен у позиції присудка.
Так, у коряцькій мові г'оляйгым "чоловік-я", г'оляйгыт
"чоловік-ти", г'оля "чоловік-він"; нытуйгым "молодий-я",
нытуйгыт "молодий-ти", нытуйкын "молодий-він". Од-
нак є й такі мови, в яких категорія особи загалом не вира-
жена. До них належать японська, китайська, індонезійсь-
ка та деякі інші.
Лексико-граматичні розряди (категорії)
Від граматичних категорій треба відрізняти лексико-
граматичні розряди, які нерідко називають лексико-
граматичними категоріями.
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ (категорії) — це граматично
важливі групи слів у межах певної частини мови, які ма-
ють такі властивості:
1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
Наприклад, лексико-граматичні розряди становлять збір-
ні іменники, речовинні іменники, іменники — назви іс-
тот, іменники — назви неістот, власні назви, загальні
назви, зворотні дієслова, бо кожна така група має спільну
семантичну ознаку — збірність, речовинність тощо.
2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
логічне вираження. Якщо, скажімо, деякі збірні іменни-
ки мають формальне вираження — суфікси -ств(о), -j(a)
(студентство, ганчір'я), зворотні дієслова — постфікс -ся
(умиватися, листуватися, обніматися), то власні та за-
гальні назви, речовинні назви, назви істот/неістот фор-
мальних показників не мають (місто Орел і летить орел,
масло і вікно, ворона і корона);
3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
категоріями. Так, від зворотності дієслів залежить кате-
горія стану (зворотні дієслова не належать до активного
стану); від істоти/неістоти — категорія відмінка (у назвах
істот форма знахідного відмінка збігається з формою ро-
дового, у назвах неістот форма знахідного відмінка збіга-
ється з формою називного); від особи/неособи — катего-
рія роду (назви осіб мають, як правило, категорію чолові-
чого або жіночого роду, назви неосіб — усі три роди); від
власних і загальних назв — категорія числа (власні назви
мають форму лише однини або лише множини (Київ, Су-
Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 273
ми), загальні назви мають форми однини і множини
(стіл — столи, книжка — книжки);
4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
дині розряду ряди форм. Якщо, наприклад, власні назви
протиставляються загальним, назви істот — назвам не-
істот, перехідні дієслова — неперехідним дієсловам, то
всередині речовинних і збірних іменників подібного про-
тиставлення немає.
Література
ОСНОВНА
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —
С 136-142.
2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —
С 175-176,180-183.
3. Реформатский А.А. Введенение в языковедение. — М, 1996. —
С 244-263, 316-320.
4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 125—
131.
5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 205—
211, 227-232.
ДОДАТКОВА
1. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С. 99—
101, 105—108.
2. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 215—
227, 245—279.
3. Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С 72—
76, 95—116.
4. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С 70—
71, 77-80, 93-108.
5. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —
С. 171—176, 193—197, 215—230.
6. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —
С. 198-207.
7. Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,
1999. — С. 110—113,118—127.
8. ЛайонзДж.Введениевтеоретическуюлингвистику. —М., 1978. —
С. 286-336, 459-466.
274 Граматика
Запитання. Завдання
1. Дайте визначення граматики.
2. Які різновиди граматики ви знаєте?
3. З яких розділів складається граматика? Дайте визначення цих роз-
ділів.
4. Що є предметом морфології і синтаксису?
5. Яке місце в структурі мови займає граматика? Обгрунтуйте свою
відповідь.
6. Що таке граматичне значення? Чим воно відрізняється від лек-
сичного?
7. Які типи граматичних значень ви знаєте?
8. Дайте визначення граматичної категорії. Що необхідно врахову-
вати при визначенні граматичної категорії?
9. Як класифікують граматичні категорії?
10. Назвіть і охарактеризуйте основні граматичні категорії.
11. Що таке лексико-граматичні розряди (категорії)? Чим вони різ-
няться від граматичних категорій?
4.2. Морфема і словоформа
Поняття морфеми
Морфема (від гр. morphe "форма") — мінімальна двостороння оди-
ниця мови.
Так, наприклад, у слові рука виділяються дві морфе-
ми — рук-а. Звукосполучення рук вважається окремою
морфемою тому, що за цим звукокомплексом (планом ви-
раження) закріплене значення, пов'язане з поняттям ру-
ки. Так само окремою морфемою є -а, бо це також двосто-
роння одиниця: має план вираження — звук [а] і план змі-
сту — "називний відмінок, однина, жіночий рід". Обидві
морфеми є мінімальними (елементарними) двосторонніми
одиницями, бо їх не можливо поділити на простіші (мен-
ші) одиниці, які б також мали вираження і зміст.
Морфеми виділяють шляхом порівняння слів за зву-
чанням і значенням. Якщо певні одиниці на основі порів-
няння виявляються мінімальними, тобто такими, що не
можуть далі ділитися, то це й будуть морфеми. Наприклад:
вода, роса, стіна, лоза, зима, весна
води
воді
водою
води
вод
водами
водах
Зіставивши форми в колонці, можна виділити спільну
частину вод і відмінні частини -а, -и, -і, -ою, -ами, ах, а
зіставивши форми в рядку — спільну частину -а і відмінні
вод-, рос-, стін-, лоз-, зим-, весн-. Усі виділені таким чи-
ном елементи мають вираження і зміст, тому їх слід вва-
жати окремими морфемами. Це-зіставлення вказує і на
те, що морфеми можуть мати матеріальне вираження і
можуть його не мати. Так, зокрема, вод визначаємо як
форму жіночого роду в родовому відмінку множини. Але
в цьому випадку немає матеріального показника цих зна-
чень. Саме відсутність матеріального закінчення і вказує
на ці значення. Отже, є всі підстави вважати, що тут на-
явна морфема, але вона матеріально не виражена. Такі
морфеми називають нульовими. Нульову морфему виді-