- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
Лексико-семантичні поля не є ізольованими об'єднан-
нями. Вони пов'язані між собою. Одним із засобів міжпо-
льових зв'язків є багатозначні слова, які окремими свої-
ми значеннями належать до різних полів. Так, скажімо,
слово година значеннями "час, пора", "60 хвилин"
належить до темпорального лексико-семантичного поля,
а значенням "гарна сонячна погода" — до метеорологічно-
го поля, слово підійти одним значенням належить до лек-
сико-семантичного поля переміщення, а іншим — до поля
розумової діяльності {підійти до висновку); уже згадувані
слова теплий, холодний, гарячий тощо одними значення-
ми належать до поля температури, а іншими — до поля
почуттів. Таким чином, лексико-семантичні поля перети-
наються. Зв'язок між полями забезпечує безперервність
семантичного простору, об'єднує всі поля в одну лексико-
семантичну систему мови.
Склад і структура лексико-семантичних полів у різних
мовах не збігаються. Якщо уявити собі лексико-семантичне
поле як певну мозаїку слів, то ця мозаїка в різних мовах
буде неоднаковою, тобто поля матимуть різну кількість клі-
тинок, не всі клітинки в одній із мов будуть заповненими і
те, що в одній мові міститься в одній клітинці, в іншій
може бути розподілене між двома чи кількома меншими
клітинками. Пор.: рос. общий — укр. спільний і загаль-
ний, укр. годинник — англ. watch "наручний, кишенько-
вий годинник", clock (для всіх інших видів), укр. годи-
на — англ. hour "60 хвилин", o'clock "час за годинами",
англ. boat — укр. човен і пароплав, англ. coat — укр. паль-
то і піджак, англ. desk — укр. парта і стіл, англ. dream —
укр. снитися і мріяти, англ. smell — укр. пахнути і ню-
хати, рос. любить — укр. любити й кохати — нім. haben
gem (про речі) і lieben (про людей) — англ. like, love, adore
(різний ступінь почуття); фр. flotter "нерухомо триматися
на воді" не має в українській мові відповідника; турецьке
kok покриває значення трьох українських слів — голубий,
синій, зелений; у мові хопі (північноамериканських індіан-
ців) немає іменників типу весна, зима, теперішнє, май-
бутнє, а передаються ці поняття прислівниками на зразок:
коли тепло, коли холодно тощо.
Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову. Воно
складається з лексико-семантичних груп, а лексико-
семантичні групи з менших за обсягом мікросистем — си-
нонімічних рядів, антонімічних пар, гіперо-гіпонімів, кон-
версивів тощо. Так, скажімо, в темпоральному лексико-
Лексико-семантична система мови 213
семантичному полі виділяються лексико-семантичні гру-
пи назв точних і неточних часових відрізків, а в межах цих
лексико-семантичних груп виділяються мінімальні семан-
тичні об'єднання: синонімічні ряди (час, пора; день, доба),
антонімічні пари (день — ніч, літо — зима, вічність —
мить). Найпоширенішими в лексико-семантичній систе-
мі є гіперо-гіпонімічні (родо-видові) відношення (тюльпан,
гвоздика, гладіолус,ромашка ... — квіти; квіти, кущі, де-
рева... — рослини; січень, лютий, березень... —місяці; хви-
лини, години, дні, місяці, роки ... — час). Вони притаманні
всім пластам лексики і є найважливішими чинниками, які
об'єднують і структурують лексико-семантичну систему.
СИНТАГМАТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ — лінійні зв'язки слова, його
сполучуваність, контекст. Кожне слово поєднується не з
будь-яким іншим словом, а тільки з певними словами. Так,
наприклад, слова гайнувати і розтринькувати поєднуються
тільки з одним словом — відповідно час і гроші, слово без-
пробудний — із двома лексемами — сон і п'яниця.
Між значеннями слова та його сполучуваністю існує
тісний зв'язок. Значенням слова зумовлюється його спо-
лучуваність, а розширення чи зміна сполучуваності слова
(вживання слова в незвичайних контекстах) призводить
до зміни його значення. Так, зокрема, вважають, що рос.
слово предать мало значення "передати", але оскільки
воно часто вживалося в словосполученнях і фразах типу
предать Христа, Иуда предал Иисуса, то згодом набуло
значення "зрадити".
Як і лексична парадигматика, лексична синтагматика
є специфічною для кожної мови. Пор.: укр. насипати
борщу — рос. налить борща, укр. брати участь — рос.
принимать участие; укр. дуже добре — болг. много доб-
ре; укр. чорний хліб — англ. brown "коричневий" bread.
Через стійкість опозицій між словами, стійкість по-
лів, сполучуваності слів, іншими словами через стійкість
парадигматики і синтагматики, лексико-семантична сис-
тема кожної мови є унікальною, неповторною. Вона відо-
бражає національний менталітет, глибокі традиції куль-
тури і сама стає фактом духовної культури народу. Виби-
раючи слова в процесі комунікації, мовець свідомо чи ми-
мовільно враховує їх парадигматичні й синтагматичні
зв'язки, які є в його мовній свідомості.