278 Граматика

тюркських, монгольських, тунгусо-маньчжурських, ко-

рейській, іранській, ескімоській мовах.

Постфікс (від лат. post "після" і fixus "прикріп-

лений") — афікс, що стоїть після кореня. До постфіксів

належать суфікси і флексії (закінчення).

Суфікс (від лат. suffixus "прикріплений") — афікс, що

стоїть між коренем слова і закінченням: баб-ус-я, знахар-

к-а, поль-к-а, орл-ин-ий; англ. teach-er "учитель", eatable

"їстівний", beauti-ful "прекрасний"; нім. Schon-heit "краса".

Флексія (від лат. flexio "згинання, відхилення"), або

закінчення, — змінний афікс, що стоїть у кінці слова і

виражає синтаксичні відношення між словами у слово-

сполученні й реченні. Наприклад: сел-о, біл-ий, англ. reads

"читає", нім. frag-st "питаєш". Флексія виражає реляцій-

не граматичне значення й утворює різні форми слова. її

не можна усунути зі складу слова без руйнування його

цільнооформленості: вікн/о, чорн/ий, розумн/ий, пиш/у.

У мовознавстві є й інше розуміння постфікса. Дехто

схильний ним вважати лише афікс, який стоїть у слові

після його закінчення, наприклад, укр. смієшся, рос. тру-

дящийся, нім. Kinderchen, де афікси -ся, -chen стоять

після закінчень -єш, -ий, -ег.

Інтерфікс (від лат. inter "між" і fixus "прикріпле-

ний") — афікс, що стоїть між двома коренями і служить

для зв'язку цих коренів у одному складному слові. На-

приклад: пароплав, земл-е-мір, нім. Klasse-n-heft

"класний зошит", Arbeit-s-tag "робочий день". Дехто до

інтерфіксів відносить й так звані прокладки між коре-

нем і суфіксом, які використовуються для утворення зру-

чної для вимови форми (для уникнення збігу приголос-

них, фонетичних чергувань тощо): шосе-й-ний, дністр-

ов-ський, ялт-ин-ський.

Інфікс (від лат. infixus "вставлений") — афікс, встав-

лений у середину кореня. Наприклад: гр. elabon "узяв" —

la-m-bano "беру", лат. pigmentum "фарба" (корінь pig-) —

pi-n-go "фарбую", англ. stood "стояв" — sta-n-d "стояти".

Циркумфікс (від лат. сігсит "навколо"), або конфікс

(від лат. confixus "разом узятий"), — перерваний афікс,

який охоплює з двох боків корінь. Як приклад такої мор-

феми можна назвати нім. ge-t, ge-en, які утворюють фор-

ми пасивного дієприкметника (Partizip II): ge-mach-t

"зроблений", ge-les-en "прочитаний". Дехто до циркумфік-

сів відносить усі випадки префіксально-суфіксального сло-

вотворення: за-річ-ч (я), рос. за-тыл-ок.

Морфема і словоформа 279

Трансфікс (від лат. trans "через, крізь" і fixus

"прикріплений") — перерваний афікс, вставлений у пе-

рерваний корінь. Трансфікси наявні в арабській мові: bank

"банк" — bunuk "банки" (трансфікси а, и-и).

Несєгментні морфеми — морфеми, які не можливо вичленити сег-

ментуванням слова.

До них належать нульова морфема і суперсегментні

морфеми.

НУЛЬОВИМИ можуть бути флексії (вода — водо, зима —

зим0; рос. беле — бела), суфікси (киян-ин — киян0, бол-

гарин — болгарв) і префікси (болг. охубав — по-хубав —

най-хубав "найкращий").

СУПЕРСЕГМЕНТНИМИ (ВІД лат. super "над") є морфеми, які

розміщуються над сегментами. Це морфеми наголосу (ру-

ки — руки, англ. progress "прогрес", progress

"прогресувати") і морфеми тону (в деяких мовах, як, зо-

крема, в мові тлінгіт, майбутній час дієслова утворюється

високим тоном, а минулий — низьким).

Із функціонального погляду афікси поділяються на сло-

вотворчі і формотворчі.

СЛОВОТВОРЧИЙ АФІКС — афікс, який служить для творен-

ня нових слів. Наприклад: учи-пги — учитель — учите-

лъ-к-а; англ. read "читати" — read-er "читач", friend

"друг" — friend-ship "дружба", help "допомога" — helpless

"безпорадний, безпомічний", book "книжка" — bookish

"книжковий"; нім. Bruder "брат" — Bruderschaft

"братерство", schon "гарний" — Schon-heit "краса", arbeiten

"працювати" — Arbeit-er "робітник".

ФОРМОТВОРЧИЙ АФІКС — афікс, який служить для творен-

ня форм того самого слова: стіл — стола, стол-у, іду —

ідеш — іде, голосний — голосн-іш-ий, писа-ти — писа-в —

писа-л-и; англ. book "книжка" — books "книжки", write

"писати" — writes "пише", нім. Feder "перо" — Feder-n

"пера", schreiben "писати" — schreib-e "пиши" — schreibst

"пишеш" — schreib-t "пише".

Як бачимо, формотворчі афікси поділяються на флек-

тивні, що служать для словозміни (стол-а, стол-у, ід-у,

ідеш), і власне формотворчі, які, як правило, займають

позицію між коренем і флексією (голосн-іш-ий, писа-л-и).

Є випадки, коли деякі афікси можна одночасно інтер-

претувати як словотворчі і як формотворчі. До цих випад-

ків належать префіксальне творення дієслівних видів (пи-

сати — на-писати, під-писати, с-писати, пере-писати

тощо), де префікс утворює форму доконаного виду і нове