1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.

Наприклад: укр. назустріч (перетворення прийменника

й іменника в прислівник), би (за походженням ця частка є

колишньою формою минулого часу дієслова бути, формою

аориста), рос. печь із пекти, де -кти —> чь, яке стало пока-

зником інфінітива); прислівники босяком, временами (за-

кінчення перетворились у суфікси); человек—люди (різні

лексичні одиниці закріпилися за певною числовою фор-

мою);

292 Граматика

2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-

сами опрощення, ускладнення і перерозкладу.

Опрощення — злиття в одну морфему двох або декіль-

кох морфем. Так, слово сусід утворене з префікса су "поруч"

і кореня сід і мало значення "той, хто сидить (живе, меш-

кає) поруч". Згодом колишній префікс злився з колишнім

коренем в одну морфему — корінь сусід (сусідка, сусіди-

ти, сусідній, сусідський, сусідство). Слово червоний утво-

рене з кореня черв (червона фарба виготовлялась із чер-

в'яків) і суфікса -он-, однак тепер у цьому слові виділяєть-

ся тільки корінь червон (червоний, червонавий, червоняс-

тий, червоненький, червонити, червоніти, червоніння, чер-

воність). У слові подушка виділяють корінь подуш, хоч

колись воно мало префікс под- і корінь уш ("те, що клали

під вушко"). Російське вкус етимологічно складається з

префікса в- і кореня кус (від кусати; те, що добре куса-

лося, тобто їлося, було вкусным "смачним"), тепер ці дві

морфеми злиті в одну — корінь вкус (вкусный, вкусняти-

на). У слові счастье етимологічно виділяється корінь част'

і префіксе- із съ "гарний", звідки первинне значення "гарна

частина, доля; спільна участь". На сучасному етапі ечаст

є одним коренем.

Ускладнення — процес, протилежний опрощенню. Так,

запозичене з голландської мови слово зонтик (голланд.

zondek) було розділене у свідомості українців на зонт- і

-ик під впливом слів типу фантик, бантик, винтик тощо.

Див. ще клинок (із голланд. kling), валець (із нім. Walze).

Перерозклад — перерозподіл меж між морфемами

("зсув морфемного шва"). Так, у словах бідняк, залізняк,

утворених від прикметників на -н- бідний, залізний, -н-

відділилося від основи і відійшло до суфікса (бідняк, за-

ліз-няк; ці слова стали сприйматися як утворення від імен-

ників біда, залізо). Перерозклад відбувся в таких російсь-

ких словах, як внушить, внутрь, снискать, де префік-

сальне н відійшло до кореня (раніше були такі префікси,

як вън-, сън-)\

3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-

сійській мові нормативними були форми опенок — опен-

ки, але теленок — телята. Оскільки пара теленок —

телята є більш звичною для російської мови, то і в парі

опенок — опенки множина набула в розмовному мовленні

суфікс -ят (до недавнього часу літературно правильною

вважалася лише форма опенки, в останньому орфоепічно-

Способи вираження граматичних значень 293

му словнику дається як нормативна і варіантна форма опя-

та). У рос. слові отворить генетично виділяється пре-

фікс от- ____________і корінь вор (пор. ворота, воротник). За аналогі-

єю до слова творить відбувся перерозклад: отворить, за-

творить, рас-творить, при-творить.

Змінюються не тільки способи й засоби вираження гра-

матичних категорій, а й самі категорії (в українській, як

і в більшості інших слов'янських мов, зникла двоїна, змі-

нилася видо-часова система дієслова, скоротилося число

відмін іменників та ін.).

Література

ОСНОВНА