2 0 6 Лексика і фразеологія

саме багатозначне слово може належати до різних антоні-

мічних пар і рядів:

вільний (селянин) — безвільний, панський, кріпак;

вільний (черевик) — тісний, вузький;

вільна (розмова) — вимушена, офіційна;

вільна (держава) — залежна, поневолена;

вільна (аудиторія) — зайнята;

повна (дитина) — худа;

повна (бочка) — порожня тощо.

Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія,

за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення.

Наприклад, укр. позичати має значення "давати в борг" і

"брати в борг" (пор.: у російській мові цим значенням від-

повідають різні слова — одалживать і занимать), слово

напевно поєднує значення "можливо" і "безперечно, точ-

но", слово безцінний має значення "дуже цінний" і "нічого

не вартий"; рос. просмотреть означає "ознайомитися з чим-

небудь, швидко прочитуючи" і "дивлячись, не помітити,

пропустити", а задуть — "запалити" (задуть домну) і

"загасити" (задуть свечу) тощо. Поляризація значень у ме-

жах одного й того ж слова називається енантіосемією (від

гр. enantios "протилежний" і дпута "ім'я, ознака").

Антонімія — важливий стилістичний засіб. Вона є ос-

новою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis

"протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні проти-

лежних явищ, образів для посилення враження (любов і

ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатий

його кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron "дотепно-

безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом по-

нять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гаря-

чий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих,

живий труп тощо).

Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія

Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" і

onyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній сис-

темі.

Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна — дерево;

троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис — квітка;

корова, кінь, коза, вовк, лисиця, заєць — тварина.

Родові слова називають гіперонімами, а видові — гі-

понімами.

Лексико-семантичні категорії 2U І

Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть назива-

ють квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"),

але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню за-

міну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гі-

перо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — за-

міна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підбе-

резовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут не-

можлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезо-

виками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гі-

пероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим.

Гіпоніми включають у себе зміст гіпероніма і протиставля-

ються один одному певними семами. Так, слова троянда,

рожа, настурція, тюльпан у своєму змісті мають спільне

значення "квітка", але кожне з них протиставляється всім

іншим за певними ознаками.

Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") - спосіб

вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом

реченнях.

Лексична конверсія виражається словами-конверси-

вами.

Конверсией - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні

відношення в лексико-семантичній системі.

Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Сте-

пан продає Романові книжку. Сестра молодша від бра-

та оБрат старший від сестри. Тут конверсивами є сло-

ва купувати — продавати, молодший — старший.

Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й

ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В

і навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і

об'єкт міняються в реченні ролями.

Конверсивами бувають дієслова (давати — брати, пе-

редавати — отримувати, здавати — приймати, здава-

ти — наймати, лякати — боятися), іменники (попе-

редник — наступник, учитель — учень), прикметники (ви-

щий — нижчий, багатший — бідніший), прислівники (кра-

ще — гірше, тяжче — легше), прийменники (над — під).

Якщо гіперо-гіпонімія близька до синонімії, то кон-

версія — до антонімії (конверсивами є і справжні антоні-

ми —прикметники і прислівники, але лише у формі вищо-

го ступеня порівняння). Однак на відміну від антонімів, які

трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в од-

ній фразі не можуть: один конверсив вживається у фразі, а

інший залишається за її межами.