- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
2 0 6 Лексика і фразеологія
саме багатозначне слово може належати до різних антоні-
мічних пар і рядів:
вільний (селянин) — безвільний, панський, кріпак;
вільний (черевик) — тісний, вузький;
вільна (розмова) — вимушена, офіційна;
вільна (держава) — залежна, поневолена;
вільна (аудиторія) — зайнята;
повна (дитина) — худа;
повна (бочка) — порожня тощо.
Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія,
за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення.
Наприклад, укр. позичати має значення "давати в борг" і
"брати в борг" (пор.: у російській мові цим значенням від-
повідають різні слова — одалживать і занимать), слово
напевно поєднує значення "можливо" і "безперечно, точ-
но", слово безцінний має значення "дуже цінний" і "нічого
не вартий"; рос. просмотреть означає "ознайомитися з чим-
небудь, швидко прочитуючи" і "дивлячись, не помітити,
пропустити", а задуть — "запалити" (задуть домну) і
"загасити" (задуть свечу) тощо. Поляризація значень у ме-
жах одного й того ж слова називається енантіосемією (від
гр. enantios "протилежний" і дпута "ім'я, ознака").
Антонімія — важливий стилістичний засіб. Вона є ос-
новою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis
"протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні проти-
лежних явищ, образів для посилення враження (любов і
ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатий
його кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron "дотепно-
безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом по-
нять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гаря-
чий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих,
живий труп тощо).
Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія
Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" і
onyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній сис-
темі.
Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна — дерево;
троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис — квітка;
корова, кінь, коза, вовк, лисиця, заєць — тварина.
Родові слова називають гіперонімами, а видові — гі-
понімами.
Лексико-семантичні категорії 2U І
Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть назива-
ють квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"),
але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню за-
міну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гі-
перо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — за-
міна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підбе-
резовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут не-
можлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезо-
виками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гі-
пероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим.
Гіпоніми включають у себе зміст гіпероніма і протиставля-
ються один одному певними семами. Так, слова троянда,
рожа, настурція, тюльпан у своєму змісті мають спільне
значення "квітка", але кожне з них протиставляється всім
іншим за певними ознаками.
Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") - спосіб
вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом
реченнях.
Лексична конверсія виражається словами-конверси-
вами.
Конверсией - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні
відношення в лексико-семантичній системі.
Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Сте-
пан продає Романові книжку. Сестра молодша від бра-
та оБрат старший від сестри. Тут конверсивами є сло-
ва купувати — продавати, молодший — старший.
Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й
ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В
і навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і
об'єкт міняються в реченні ролями.
Конверсивами бувають дієслова (давати — брати, пе-
редавати — отримувати, здавати — приймати, здава-
ти — наймати, лякати — боятися), іменники (попе-
редник — наступник, учитель — учень), прикметники (ви-
щий — нижчий, багатший — бідніший), прислівники (кра-
ще — гірше, тяжче — легше), прийменники (над — під).
Якщо гіперо-гіпонімія близька до синонімії, то кон-
версія — до антонімії (конверсивами є і справжні антоні-
ми —прикметники і прислівники, але лише у формі вищо-
го ступеня порівняння). Однак на відміну від антонімів, які
трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в од-
ній фразі не можуть: один конверсив вживається у фразі, а
інший залишається за її межами.