290 Граматика

тесит porto "Все своє ношу з собою" (тесит буквально

"мною з"); угор. a hdz melletti kert "сад біля дому" (букваль-

но "дому біля сад").

У російській мові як післяйменник вживається слово

ради в деяких сполученнях: шутки ради, потехи ради

тощо. У німецькій мові постпозитивно можуть вживатися

прийменники zu, nach, gegeniiber, entlang та ін.

Допоміжні дієслова служать для творення складних

(аналітичних) дієслівних форм і використовуються як гра-

матичний спосіб вираження категорії особи, числа, часу,

стану і способу в сучасних індоєвропейських мовах. На-

приклад: укр. я буду читати, ти будеш читати, ми бу-

демо читати; англ. / shall read "я буду читати", / am

reading "я читаю", І have read "я читав"; нім. ich bin

gegangen "я пішов", ich habe gelesen "я прочитав", schwarz

werden "чорніти", schwarz machen "чорнити".

Слова ступеня виступають як спосіб творення ступе-

нів порівняння якісних прикметників і прислівників у

мовах різних родин. Такими словами в українській мові є

більш, менш, дуже, вельми (зручний — більш зручний,

вигідний — менш вигідний, цікавий — дуже, вельми ціка-

вий), у російській — более, менее, очень (красивый — бо-

лее красивый, удачный — менее удачный, большой — очень

большой), в англійській more, most (interesting "цікавий" —

more interesting "цікавіший" — most interesting "най-

цікавіший").

Пусті слова — це повнозначні слова, які супроводжують

інші повнозначні слова, беручи на себе вираження їх гра-

матичних значень. Наприклад: англ. he-cat (він-кіт), shecat

(вона-кіт, "кішка"), укр. рись-самець, рись-самка, рос.

ворон-самец, ворон-самка.

Сполучники виражають граматичні відношення між

словами в реченні і між предикативними частинами ре-

чень.

Частки передають різні модальні значення, а також

деякі інші відтінки граматичних значень (запитання, за-

перечення, оклик, невизначеність та ін.). Частка би в укра-

їнській та російській мовах використовується для творен-

ня (і вираження) умовного способу (читав би, пел бы).

СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження грама-

тичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інто-

нації виражаються:

а) модальність речення (впевненість, запитання, сум-

нів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він го-

Способи вираження граматичних значень 291

ворить тощо). Пор.: Він прийшов. Він прийшов? Він при-

йшов! Він ... прийшов;

б) групування членів речення. Пор.: Читати довго/не

міг. Читати/довго не міг. Казнить, /нельзя помиловать.

Казнить нельзя, /помиловать;

в) розрізнення простого й складного речення. Пор.:

Бачу матір в садочку. Бачу: /матір — в садочку;

г) розрізнення сурядності й підрядності. Пор.: Хмари-

ться, дощ буде і Хмариться — дощ буде (у першому ви-

падку сурядність, у другому — безсполучникове речення

з різнотипними частинами);

ґ) актуальне членування речення (див. про це в темі

"Словосполучення і речення");

д) виділення вставних слів і речень. Пор. Він безпе-

речно має рацію і Він, безперечно, має рацію; Он может

быть здесь і Он, может быть, здесь.

СПОСІБ ПОРЯДКУ СЛІВ. Цей спосіб у деяких мовах у певних

випадках розрізняє:

а) підмет і додаток. Пор.: Буття визначає свідомість

і Свідомість визначає буття; Якір зачіпає ланцюг і Лан-

цюг зачіпає якір; рос. Мать любит дочь і Дочь любит

мать; Дом загораживает флигель і Флигель загоражива-

ет дом;

б) означення й означуване. Пор.: глухі вчені і вчені

глухі. Див. ще англ. stone wall "кам'яна стіна", wall stone

"стінний камінь", table tennis "настільний теніс", tennis

table "тенісний стіл".

Історична змінність способів і засобів

вираження граматичних значень

Способи й засоби вираження граматичних значень не

є статичними, а протягом історії постійно змінюються. Ці

зміни стосуються: