- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
290 Граматика
тесит porto "Все своє ношу з собою" (тесит буквально
"мною з"); угор. a hdz melletti kert "сад біля дому" (букваль-
но "дому біля сад").
У російській мові як післяйменник вживається слово
ради в деяких сполученнях: шутки ради, потехи ради
тощо. У німецькій мові постпозитивно можуть вживатися
прийменники zu, nach, gegeniiber, entlang та ін.
Допоміжні дієслова служать для творення складних
(аналітичних) дієслівних форм і використовуються як гра-
матичний спосіб вираження категорії особи, числа, часу,
стану і способу в сучасних індоєвропейських мовах. На-
приклад: укр. я буду читати, ти будеш читати, ми бу-
демо читати; англ. / shall read "я буду читати", / am
reading "я читаю", І have read "я читав"; нім. ich bin
gegangen "я пішов", ich habe gelesen "я прочитав", schwarz
werden "чорніти", schwarz machen "чорнити".
Слова ступеня виступають як спосіб творення ступе-
нів порівняння якісних прикметників і прислівників у
мовах різних родин. Такими словами в українській мові є
більш, менш, дуже, вельми (зручний — більш зручний,
вигідний — менш вигідний, цікавий — дуже, вельми ціка-
вий), у російській — более, менее, очень (красивый — бо-
лее красивый, удачный — менее удачный, большой — очень
большой), в англійській more, most (interesting "цікавий" —
more interesting "цікавіший" — most interesting "най-
цікавіший").
Пусті слова — це повнозначні слова, які супроводжують
інші повнозначні слова, беручи на себе вираження їх гра-
матичних значень. Наприклад: англ. he-cat (він-кіт), shecat
(вона-кіт, "кішка"), укр. рись-самець, рись-самка, рос.
ворон-самец, ворон-самка.
Сполучники виражають граматичні відношення між
словами в реченні і між предикативними частинами ре-
чень.
Частки передають різні модальні значення, а також
деякі інші відтінки граматичних значень (запитання, за-
перечення, оклик, невизначеність та ін.). Частка би в укра-
їнській та російській мовах використовується для творен-
ня (і вираження) умовного способу (читав би, пел бы).
СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження грама-
тичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інто-
нації виражаються:
а) модальність речення (впевненість, запитання, сум-
нів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він го-
Способи вираження граматичних значень 291
ворить тощо). Пор.: Він прийшов. Він прийшов? Він при-
йшов! Він ... прийшов;
б) групування членів речення. Пор.: Читати довго/не
міг. Читати/довго не міг. Казнить, /нельзя помиловать.
Казнить нельзя, /помиловать;
в) розрізнення простого й складного речення. Пор.:
Бачу матір в садочку. Бачу: /матір — в садочку;
г) розрізнення сурядності й підрядності. Пор.: Хмари-
ться, дощ буде і Хмариться — дощ буде (у першому ви-
падку сурядність, у другому — безсполучникове речення
з різнотипними частинами);
ґ) актуальне членування речення (див. про це в темі
"Словосполучення і речення");
д) виділення вставних слів і речень. Пор. Він безпе-
речно має рацію і Він, безперечно, має рацію; Он может
быть здесь і Он, может быть, здесь.
СПОСІБ ПОРЯДКУ СЛІВ. Цей спосіб у деяких мовах у певних
випадках розрізняє:
а) підмет і додаток. Пор.: Буття визначає свідомість
і Свідомість визначає буття; Якір зачіпає ланцюг і Лан-
цюг зачіпає якір; рос. Мать любит дочь і Дочь любит
мать; Дом загораживает флигель і Флигель загоражива-
ет дом;
б) означення й означуване. Пор.: глухі вчені і вчені
глухі. Див. ще англ. stone wall "кам'яна стіна", wall stone
"стінний камінь", table tennis "настільний теніс", tennis
table "тенісний стіл".
Історична змінність способів і засобів
вираження граматичних значень
Способи й засоби вираження граматичних значень не
є статичними, а протягом історії постійно змінюються. Ці
зміни стосуються: