282 Граматика

учен-ий

учен-ого

учен-ому

учен-им форманти

учен-ім

учен-і

учен-их

основа

Трапляються випадки, коли багатоформене слово не

має єдиної основи для всіх словоформ, і різні словоформи

цього слова утворюються від різних коренів. Наприклад:

йде — йшов, я — мене, поганий — гірший, англ. good

"добрий" — better "кращий", нім. du "ти" — dich "тебе",

лат. bonus "добрий" — optimus "найкращий". Це явище

називається суплетивізмом (від лат. suppleo "доповнюю",

suppletivus "доповнювальний").

Література

ОСНОВНА

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 142 —161.

2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 176 - 180,183 - 200.

3. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 108 —

110.

4. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 211—

214.

5. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 131 —

155.

ДОДАТКОВА

1. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 227—241.

2. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. —К.,

1959. — С 200 — 212.

3. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 176 —197.

4. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С. 71 — 80.

5. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 207 — 212.

Морфема і словоформа 283

6. Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С. 76 — 81.

7. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. —

К., 1998.

8. Клименко Н.Ф. Як народжується слово. — К., 1991.

9. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. — М., 1978. —

С. 193 - 207.

Запитання. Завдання

1. Дайте визначення морфеми й обгрунтуйте його.

2. Як ви розумієте вираз варіювання морфем? Як називаються варі-

анти морфем?

3. Які типи значень властиві морфемам? Підкріпіть свою відповідь

конкретними прикладами.

4. На які два види поділяються всі морфеми?

5. Назвіть різновиди сегментних морфем. До кожного різновиду на-

ведіть приклади.

6. Що таке суперсегментні морфеми?

7. Як класифікуються морфеми з функціонального погляду?

8. Як називається розділ мовознавства, який вивчає морфеми? На-

звіть основні проблеми цього розділу.

9. Чим відрізняється морфемний аналіз від словотворчого?

10. Що таке граматична форма слова?

11. Наведіть приклади синтетичних і аналітичних форм слова. Проко-

ментуйте їх.

12. Що таке суплетивізм?

4.3. Способи вираження

граматичних значень

Граматичні значення виражаються різними матеріаль-

ними засобами (суфіксами, префіксами, закінченнями то-

що). Ці засоби об'єднуються на основі спільних характе-

ристик у групи, які називаються способами. Для всіх мов

світу граматичні способи зводяться до таких: 1) афікса-

ція; 2) чергування; 3) наголос; 4) повтори; 5) словоскла-

дення; 6) суплетивізм; 7) спосіб службових слів; 8) спо-

сіб порядку слів; 9) спосіб інтонації. Способи, які виража-

ють граматичні значення засобами, що знаходяться у ме-

жах слова, називають синтетичними, а способи, які вира-

жають граматичні значення засобами, що знаходяться по-

за словом, — аналітичними.

Синтетичні способи

вираження граматичних значень

До синтетичних способів вираження граматичних зна-

чень належать афіксація, чергування, наголос, редуплі-

кація, словоскладення і суплетивізм.

. АФІКСАЦІЯ — це вираження граматичних значень за до-

помогою афіксів (суфіксів, префіксів, закінчень тощо).

Оскільки в мовах світу використовуються різноманітні

афіксальні засоби, то в афіксальному способі виділяють

такі його різновиди:

а) суфіксація — вираження граматичних значень за

допомогою суфіксів. Це один із найбільш поширених спо-

собів вираження граматичних значень в індоєвропейсь-

ких і семітських мовах. Пор. укр. перечитати — пере-

читувати (недоконаний вид), спати — спатоньки (зна-

чення пестливості), гарний — гарніший (вищий ступінь);

рос. стучать — стукнуть (доконаний вид), веселый —

веселее (вищий ступінь), солома — соломина (значення

одиничності); нім Arbeit "робота" —Arbeiter "робітник" —

Arbeiterin "робітниця", hrank "хворий" — Krankheit

"хвороба"; англ. write "писати" — writing "який пише";

б) префіксація — вираження граматичних значень за

допомогою префіксів. Це основний спосіб вираження лек-

сико-граматичних значень дієслів у індоєвропейській мов-

Способи вираження граматичних значень 285

ній родині: укр. нести — занести, внести, принести,

піднести, перенести; рос. читать — прочитать, пи-

сать — написать; нім. gehen "йти"— vergehen "про-

ходити", entgehen "відходити"; болг. червен "червоний" —

почервен "червоніший";

в) конфіксація — вираження граматичних значень ком-

бінацією з двох афіксів — префікса й суфікса, які, хоча й

являють собою дві морфеми, але діють сукупно, разом. У

німецькій мові за допомогою конфіксації творяться паси-

вні дієприкметники: machen "робота" — gemacht "зроб-

лений", schreiben "писати" — geschrieben "написаний",

fahren "їхати" — gefahren "який приїхав";

г) інфіксація — вираження граматичних значень за

допомогою інфіксів, тобто морфем, вставлених у середину

кореня. Лат. vici "переміг" — vinco "перемагаю", fidi

"колов" — findo "колю", тагальськ. sulat "письмо" —

sumulat "писати";

ґ) трансфіксація — вираження граматичних значень

за допомогою трансфіксів, тобто афіксів, котрі, розриваю-

чи корінь, що складається з одних приголосних, самі роз-

риваються і служать "прошарком" голосних серед приго-

лосних, визначаючи словоформу й оформляючи її грама-

тично. Трансфіксація характерна для семітських мов. Дав-

ньоєвр. гноб "красти" — ганаб "крав", гонеб "той, що кра-

де; злодій", гануб "украдене"; араб, катаба "написав",

кутіба "написаний", катібу "той, що пише", кітабу

"написання", уктуб "пиши";

д) нульовий афікс, тобто відсутність афікса в одній з форм

парадигми за наявності афіксів в інших формах. Укр. сті-

на — стін, робота — робіт; рос. бел — бела, вода — вод,

крестьянин — крестьяне. У тюркських мовах нульовий

афікс є показником називного відмінка однини іменників:

бала "дитина", балага "дитині", балада "на дитині", бала-

лар "діти"*, балаларга "дітям", балаларда "на дітях".

Говорячи про афіксацію, потрібно розрізняти фузію та

аглютинацію. При фузії афікси неоднозначні (пор. стіна,

вола, рукава, де закінчення -а виражає називний відмінок

однини жіночого роду, родовий відмінок однини чоловічо-

го роду і називний відмінок множини чоловічого роду), не-

стандартні (стіни, пісні, імена; тут закінчення

-и, -і, -а виражають одне й те саме значення називного

відмінка множини), основи без афіксів, як правило, не

вживаються (двері, грабл-і,ручк-и, червон-ий), відбуваєть-

ся ніби сплав основи й афікса (козацький із козак+ськ(ий);