Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ до мовознавства.docx
Скачиваний:
962
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
860.78 Кб
Скачать

302 Граматика

ники, і прислівник. Прикметники об'єднані з дієсловами

в одну частину мови на основі здатності бути присудком

без допоміжної зв'язки. Подібне маємо і в бірманській

мові. У деяких мовах виокремлюють лише іменник і діє-

слово, як, наприклад, в індіанській мові йума.

В англійській мові протиставлення прикметника й імен-

ника зведене до мінімуму. У тюркських мовах є проблема

тлумачення так званих "зображувальних слів", тобто та-

ких, які імітують звук або є "образними", як окрему час-

тину мови. Ускладнюють класифікацію слів за частинами

мови і явища переходу слів із однієї частини мови в іншу,

що свідчить про існування більш-менш стабільних про-

міжних ланок між частинами мови. У тюркських, мон-

гольських та тунгусо-маньчжурських мовах перехід імен-

ників у прикметники та прислівники і навпаки має масо-

вий характер.

Характеристика основних частин мови

Кожна частина мови характеризується специфічними

ознаками.

Іменник має граматичне значення предметності, яке

реалізується в категоріях роду, числа та відмінка (за на-

явності тих категорій у мові). У деяких мовах (германсь-

ких, романських, болгарській та ін.) іменнику притаман-

на граматична категорія означеності/неозначеності. Імен-

ники здатні приєднувати прикметники і дієслова. Спів-

відносяться із займенниками хто або що. Первинна син-

таксична функція іменника — бути в реченні підметом і

додатком.

Прикметнику властиве граматичне значення ознаки

(якості або властивості). Він граматично залежить від імен-

ника (ознаки завжди стосуються якогось предмета). Імен-

ник може бути без означення, а прикметник тільки з імен-

ником. Залежність прикметника від іменника реалізуєть-

ся у формі узгодження з іменником або, як то маємо в

англійській мові, позиційно. Категорії роду, числа і від-

мінка прикметника не є самостійними, а залежать від

поєднуваного з ним іменника, що засвідчує граматичну

підпорядкованість прикметника іменнику. Прикметник

має супутні ознаки якісності/відносності і ступенів по-

рівняння. У деяких мовах прикметник формально мало

Частини мови 303

відрізняється від іменника. Пор.: англ. damp "волога" і

damp "вологий", dark "темнота" і dark "темний", dead

"смерть" і dead "мертвий"; нім. Licht "світло" і licht

"світлий", Laut "звук" і laut "звучний, голосний". Пер-

винна синтаксична функція прикметника — виконувати

функцію означення або іменної частини присудка.

Дієслово характеризується граматичним значенням

процесу (дії або стану) і наявністю граматичних категорій

особи, числа, часу, способу, виду та стану. Первинна син-

таксична функція дієслова — виступати в реченні при-

судком.

Крім власне дієслів, існують ще вербоїди — гібридні

слова, які мають ознаки дієслова та якихось інших час-

тин мови. До них належать інфінітив, супін (був у латин-

ській і старослов'янській мовах) та герундій англійської

мови, в яких поєднані властивості дієслова та іменника, а

також дієприкметник, який має властивості дієслова (стан,

вид, час) та прикметника (рід, відмінок), і дієприслівник,

в якому поєднані властивості дієслова (вид, стан) і при-

слівника (виражає дію як ознаку іншої дії).

Гібридними є й недієслівні предикативи (категорія ста-

ну як частина мови), які омонімічні з прислівниками (весе-

ло, холодно, незручно, лячно), іменниками (пора, час, лінь,

гріх), прикметниками (радий,рада,раде,раді), але на відміну

від них виражають стан людини (мають граматичне зна-

чення стану), характеризуються категоріями часу та спосо-

бу, поєднуються з іменниками та займенниками у формі

давального відмінка і виконують у реченнуюль присудків.

Наприклад: Йому було (є, буде) радісно. Йому було б весе-

ло. Мені час додому. Жаль серцю буде. Гріх було б скаржи-

тися на погоду. Вона рада йому, як рідній дитині.

В англійській мові до категорії стану (предикативів)

відносять такі слова, як awake "в бадьорому стані", alive

живих (живим) бути", afloat "на плаву", asleep "в стані сну"

тощо.

Прислівник має граматичне значення "ознака ознаки"

(дуже солодкий, зовні красивий, їхати швидко, зовсім

дитина), не змінюється і не має граматичних категорій,

крім ступеня порівняння у якісних прислівників. Функ-

ціонує в реченні як обставина. Від прислівника може за-

лежати лише прислівник (дуже холодно, надто цікаво,

страшно лячно).

Числівнику притаманне граматичне значення кількості

або порядку (місця в ряді). Числівники сполучаються з