- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
мі значень складових частин (англ. typewriter = не "шрифт"
+ "писець", а "друкарська машинка", killjoy = не "убий" +
"радість", а "людина, яка псує всім настрій", франц.
cachnez = не "ховай" + "ніс", а "шарф, кашне").
288 Граматика
Не для всіх мов однаковою мірою характерне складення.
Вирізняється зі всіх мов багатством складень німецька мова:
Taschenwdrterbuch "кишеньковий словник", Kaufmann
"купець", Handschuh "рукавичка", Wanduhr "стінний годин-
ник", Stundenplan "розклад уроків" Vergifimeinnicht
"ne3&6yjw.a.",Dampfschiffahrtgesellschafdirectorsstellvertretersgemahlin
"дружина заступника директора товариства паро-
плавних сполучень".
З історичним розвитком мови один із складових елемен-
тів складного слова може втратити своє лексичне значен-
ня, перетворитися на суфікс або префікс. Так, німецький
суфікс -heit (Schonheit "краса", Wahrheit "правда" тощо) ра-
ніше був іменником зі значенням "вид, спосіб", суфікс -schaft
(Wissenhchaft "наука", Gesellschaft "суспільство") означав
"властивість, стан, якість". Англійські суфікси -ful (useful
"корисний", beautiful "гарний"), -less (helpless "безпорадний",
endless "безкінечний"), -able (suitable "відповідний", companionable
"компанійський, товариський", valuable "цінний") ще
й тепер мають омонімічні повнозначні слова full "повний",
less "менший", able "здатний". В українській мові суфікс -ин
(киянин, міщанин, селянин тощо) колись був займенником
инъ із значенням "той, один", через що цей суфікс не висту-
пає в формах множини (кияни, міщани, селяни). У німець-
кій мові є префікс ein- (einfahren "в'їжджати", einlegen
"вкладати", einkaufen "купувати", einschlafen "засинати",
eindecken "вкривати") і числівник еіп "один".
СУПЛЕТИВІЗМ — утворення граматичних форм одного й то-
го ж слова від різних коренів або від різних основ. Напри-
клад: брати (недоконаний вид) — взяти (доконаний вид),
говорити (недоконаний вид) — сказати (доконаний вид);
рос. садиться (недоконаний вид) — сесть (доконаний вид),
класть (недоконаний вид) — положить (доконаний вид),
человек (однина) — люди (множина); нім. Der Mensch
"людина" — die Leute "люди".
Суплетивізм як єдиний спосіб вираження граматич-
них значень характерний для парадигми особових займен-
ників в індоєвропейських мовах: укр. я — мене, вона —
її, ми — нас; нім. ich — mich, sie — ihr, wir — uns, англ.
/ — me, she — her, we — as; фр. je — me.
В індоєвропейських мовах спосіб суплетивізму вико-
ристовується також при творенні ступенів порівняння
прикметників зі значенням "гарний" і "поганий": укр. до-
брий — кращий, рос. хороший — лучше, нім. gut — besser,
англ. good — better, фр. bon — meilleur.
Способи вираження граматичних значень 289
Аналітичні способи
вираження граматичних значень
До аналітичних способів належить вираження грама-
тичного значення за допомогою службових слів, інтонації
та порядку слів.
СПОСІБ СЛУЖБОВИХ СЛІВ. Службовими словами, які вира-
жають граматичні значення, є артиклі, прийменники,
післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пус-
ті слова", сполучники та частки. І
Артиклі вживаються в арабській, романських та rep-*
манських мовах. Вони виконують такі функції:
а) виступають засобом частиномовного позначення.
Приєднання артикля до неіменних слів і форм переводять
неіменні слова в іменники (явище конверсії): нім. schreiben
"писати" — das Schreiben "письмо", англ. to play "грати" —
the play "гра", фр. diner "обідати" — le diner "обід";
б) розрізняють граматичні категорії означеності/
неозначеності: нім. der Knabe "визначений, певний хло-
пець" — ein Knabe "якийсь хлопець", англ. the man "певна
людина" — о man "якась людина", фр. le table "певний
стіл" — ип table "якийсь стіл";
в) виражають категорію роду: нім. der Deutsche
"німець" — die Deutsche "німкеня"; der Frieden "мир, спо-
кій", die Lampe "лампа", das Fenster "вікно";
г) виражають категорію числа: das Fenster "вікно" —
die Fenster "вікна", das Buch "книга" — die Biicher "книги";
ґ) служать способом вираження відношень між слова-
ми в реченні, тобто мають функцію вираження категорії
відмінка: нім. наз. відм. der Tisch, род. des Tisches, дав.
dem Tisch, знах. den Tisch. Крім препозитивних, у деяких
мовах (болгарській, шведській, румунській) є постпози-
тивні артиклі. Див. болг.: езикьт, земята, небото.
Прийменники виражають відношення між словами в
мовленнєвому ланцюжку, тобто вказують на відмінок імен-
ника. Пор. їду в метро (місцевий відмінок), піду до метро
(родовий відмінок). Таку ж функцію виконують післяймен-
ники. Відмінність між прийменниками й післяйменника-
ми в тому, що післяйменники знаходяться не перед імен-
ником, а після нього. Післяйменники — один з найваж-
ливіших граматичних показників у тюркських, фінно-
угорських, монгольських і японській мовах. Наприклад:
азерб. Йер балалар УЧУН "місце дітей для", татар. Мин
трамвай белэн барам "я трамвай на їду"; лат. Отпіа теа