3 0 8 Граматика

Синтаксичні (вільні) словосполучення потрібно відріз-

няти від фразеологічних. У синтаксичному словосполу-

ченні зберігаються лексичні значення всіх повнозначних

слів, що входять до нього; синтаксичний зв'язок є жи-

вим, продуктивним (бити лежачого, бити скло, бити в

бубон). У фразеологічному словосполученні лексична са-

мостійність одного чи обох його компонентів ослаблена

або зовсім утрачена, і воно повністю за характером зна-

чення наближається до одного слова (байдики бити).

Словосполучення будується за певними граматичними

зразками, які формуються в мові на основі категоріаль-

них властивостей слів і ґрунтуються на синтаксичному

зв'язку між словами. Водночас слід не забувати, що здат-

ність слова поєднуватися з іншими словами і форми ви-

яву цієї здатності залежать не тільки від граматичних вла-

стивостей слова (передусім від належності слова до тієї чи

іншої частини мови), але й від його лексичного значення.

Розрізняють сурядний і підрядний зв'язок між сло-

вами у словосполученні. Трактування сурядності як гра-

матично незалежного зв'язку, як це маємо в деяких шкі-

льних підручниках, є некоректним. І при сурядності, і

при підрядності слова є залежними, але в першому ви-

падку залежність рівноправна, а в другому — нерівно-

правна.

Підрядні зв'язки є закритими, а сурядні — відкрити-

ми. Один підрядний зв'язок може об'єднувати в складі

одного словосполучення лише два повнозначних слова, тоді

як сурядний — два і більше. Пор.: читання газет і газе-

ти, журнали, книжки... (лежали на столі).

Отже, словосполучення бувають сурядні та підрядні.

Щоправда, в мовознавстві існує й інший погляд на це пи-

тання, згідно з яким словосполученнями вважають лише

ті сполучення слів, які об'єднані підрядним зв'язком, од-

нак останнім часом усе більше утверджується думка, що

будь-яке поєднання двох чи більше повнозначних слів,

яке характеризується наявністю між ними формально ви-

раженого смислового зв'язку, є словосполученням.

Стосовно підрядного зв'язку слід розрізняти два його

різновиди: сильний і слабкий. Сильний зв'язок виникає в

тих випадках, коли слово вимагає поширення, тобто коли

поширення слова передбачене й зумовлене його лексико-

граматичними властивостями; без поширення воно не є

самодостатнім. Наприклад: відчути спрагу, добігти до фі-

нішу.

Словосполучення і речення 309

За слабкого зв'язку, який визначається тільки части-

номовною належністю головного (стрижневого) слова, ре-

алізуються означальні відношення (цікавий захід, книж-

ка студента, одягнутися швидко).

Зі структурного погляду словосполучення можуть бу-

ти двочленними, тричленними і чотиричленними. Двочлен-

ні словосполучення утворюються на основі одного зв'язку

(чудовий концерт, співати пісню). Тричленні й чотири-

членні словосполучення утворюються на основі подвійно-

го й потрійного сильного зв'язку (віддати борг державі,

перекласти текст із англійської мови на українську). Три-

членні словосполучення можуть бути також утворені на

основі поєднання сильного зв'язку і такого слабкого зв'яз-

ку, який неможливий без сильного (показати дорогу ту-

ристу, відчинити двері гостеві).

Складні словосполучення утворюються поєднанням

двох чи більше простих словосполучень із одним і тим

самим стрижневим словом (новий сусід збоку, швидко за-

вершити сівбу).

Комбіновані словосполучення утворюються на основі

зв'язків, які йдуть від різних стрижневих слів, і являють

собою поєднання словосполучень. Наприклад: захоплено

дивитися новий фільм. Тут словосполучення утворюється

поєднанням трьох простих: дивитися фільм, дивитися за-

хоплено, новий фільм.

Відмінність __________між складними і комбінованими словоспо-

лученнями добре помітна, коли графічно показати зв'яз-

ки між їхніми компонентами:

1 І І І

швидко завершити сівбу

захоплено дивитися новий фільм

Підрядні словосполучення поділяють на предикатив-

ні, тобто такі, які співвідносні з підметом і присудком

(пташки співають, поле зазеленіло) і непридикативні (спів

пташок, зелене поле). Деякі мовознавці, наприклад,

В.В. Виноградов, предикативні сполучення слів виключа-

ють із словосполучень, уважаючи, що при наявності пре-

дикативного зв'язку будь-яке сполучення слів є реченням,

а не словосполученням. Таке твердження не є правомір-

ним, оскільки, по-перше, словосполучення вичленяються

з речення (Як гарно в діброві пташки співають!), по-друге,