2 3 8 Лексика і фразеологія

з'ясування морфемної структури слова. Так, слово пир по-

ходить від пити, тому що це не заперечується його мор-

фемною будовою: корінь пи- і суфікс -р (такий суфікс ма-

ють слова жир, дар, які відповідно походять від жити і

дати).

Генетичний (генеалогічний) принцип полягає в зістав-

ленні слів тільки споріднених мов, тобто в забороні вихо-

дити за межі мовної сім'ї.

Речовий принцип передбачає звернення до позначува-

них словом реалій і речей, до етнографії. Так, назва квіт-

ки братики стає зрозумілою, коли врахувати, що кожна

квітка складається з поєднаних двокольорових пелюсток.

Етимологію слова червоний можна розкрити лише знаю-

чи, що червону фарбу виготовляли з черв'яків (кошенілі).

Просторовий принцип полягає в урахуванні географіч-

ної локалізації слова, що може допомогти встановити, з

якої мови запозичене слово.

Від наукової потрібно відрізняти народну етимологію.

НАРОДНА (ПОБУТОВА) ЕТИМОЛОГІЯ — етимологізування за пер-

шим випадковим співзвуччям, без врахування фонетич-

них законів, способів переходу значень, морфемного складу

та його змін і переосмислення невідомого (незрозумілого)

чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відо-

мим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлен-

ня внутрішньої форми, а часто й до фонетичного

"спотворення" слова. Так, слово козак, яке є давнім запо-

зиченням із тюркських мов, деякі "любителі етимологізу-

вань" пов'язують зі словом коза (мовляв, козаки високо і

легко стрибали, як кози). Слово кооператив у народі не-

рідко вимовляють, як купиратив, мотивуючи це слово як

"місце, де можна щось купити", а кросівки як красовки,

мотивуючи їх як красиві. Слово сальний у виразі сальний

анекдот нерідко зближують із сало ("жирний анектот"),

тоді як насправді воно походить від фр. sale "грязний".

Народною етимологією зумовлена перекручена вимова

таких слів, як копитал (капітал), помир (цигарки

"Памір"), мілкоскоп (мікроскоп), нервоз (невроз), нерво-

патолог (невропатолог); рос. спинжак (пиджак), верояции

(вариации), клеветон ____________(фельетон), гульвар (бульвар).

Дуже часто факти народної етимології трапляються в

дитячому мовленні, що відзначено К. Чуковським у книжці

"Від двох до п'яти": всадник — "это который в саду", де-

ревня — "где деревьев много", кустарник — "старик, ко-

торый караулит кусты", лодырь — "человек, который де-

Історичні зміни словникового складу мови 239

лает лодки", мельница — "жена мельника". У дитячому

мовленні нерідко можна почути слова мазелін (вазелін), ву-

лиціонер (міліціонер), теплометр (термометр).

Відомі випадки, коли слова у спотвореній під упливом

народної етимології формі закріплюються в мові. Так, ска-

жімо, рос. свидетель походить від слова вЬдіти "відати,

знати" і повинно було б писатися як сведетель, однак під

упливом більш відомого сучасним мовцям слова видеть

стало сприйматися як похідне від нього, чим і пояснюєть-

ся його теперішнє написання.

Література

ОСНОВНА

1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—

217.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 143—153,159—162.

3. Реформатский А.А. Введенение в языковедение. — М., 1996. —

С 107—112, 139—146.

4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 195—

210.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 187—

196.

ДОДАТКОВА

1. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,

1959. — С 53—78,114—138,166—179.

2. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 71—

133.

3. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 64—66,

68-69, 76-79.

4. Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

1999. — С 208-225.

5. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 138-152.

6. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 173-197.

7. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К, 1996. — С. 152—

155.

8. Вихованець І.Р. Таїна слова. — К., 1990.

Запитання. Завдання

1. Розкрийте причини історичних змін у лексиці.

2. Які слова називають архаїзмами? Яка відмінність між власне ар-

хаїзмами й історизмами?

3. Назвіть групи лексичних архаїзмів.

4. Що таке семантичні архаїзми?

5. Які слова називають неологізмами? Які різновиди неологізмів ви

знаєте? Що таке авторські неологізми? Який ще існує термін для їх по-

значення?

6. Розкрийте причини лексичних запозичень.

7. Яка різниця міжлексичними запозиченнями і кальками?

8. Опишіть шляхи та способи запозичень.

9. Яких змін зазнають запозичувані слова при їх адаптації в мові?

10. Які конкретно мови є найпотужнішими джерелами лексичних за-

позичень?

11. Що означає слово пуризм? Як потрібно ставитися до іншомовних

запозичень?

12. Що таке історична лексикологія?

13. Дайте визначення етимології.

14. Що розуміють під внутрішньою формою слова?

15. Як називається втрата словом своєї внутрішньої форми?

16. Як ви розумієте термін наукова етимологія? Назвіть принципи на-

укової етимології.

17. Що таке народна (побутова) етимологія? Чим вона відрізняється

від наукової етимології?

3.5. Фразеологія

Поняття фразеології

Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") - 1) сукуп-

ність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає

фразеологічний склад мови.

Предметом фразеології як науки є дослідження приро-

ди фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення законо-

мірностей функціонування їх у мові.

Фразеологізми — стійкі словосполучення. Це готові

сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно

до вільних словосполучень (новий костюм, великий буди-

нок, читати газети, йти до школи), а відтворюються:

якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його

вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеоло-

гічного запасу, а не будує його заново.

Щоб усвідомити різницю між фразеологічними й віль-

ними словосполученнями, порівняємо фразеологізм кури

не клюють і вільне словосполучення кури не клюють.

ВІЛЬНЕ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

кури не клюють.

Значення складається зі

значень слів, що входять

до словосполучення.

ФРАЗЕОЛОГІЗМ

__________кури не клюють.

Кожне слово зокрема не має

власного значення;значен-

ня притаманне фразеологіз-

му в цілому.

У нього грошей кури не клю-

ють.

Переставити слова не мож-

на, бо перестановка слів

руйнує фразеологізм.

*У нього грошей не клюють

кури. Кури у нього грошей не

клюють.

Від компонентів словоспо-

лучення не можна утвори-

ти зменшувальні (пестливі)

форми.

* У нього грошей курочки не

клюють.

Це зерно кури не клю-

ють.

Перестановка слів допус-

кається, і вона не впли-

ває на значення словоспо-

лучення.

Це зерно не клюють кури.

Кури це зерно не клюють.

Від компонентів слово-

сполучення можна утво-

рити зменшувальні (пест-

ливі) форми.

Це зерно курочки не клю-

ють.