2 4 2 Лексика і фразеологія

У середину словосполучен- У середину словосполучен-

ня не можна вставити якесь ня можна вставити якесь

слово. слово.

* У нього грошей кури зо- Це зерно кури зовсім не

всім не клюють. клюють.

Таким чином, фразеологізми характеризуються відтво-

рюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникніс-

тю. Достатньо навіть однієї з перелічених ознак, щоб вва-

жати словосполучення фразеологізмом. Усі ці ознаки збли-

жують фразеологізм зі словом. Переважна більшість фра-

зеологізмів еквівалентна окремому слову, і, як окремі сло-

ва, фразеологізми виступають у ролі єдиного складеного

знака: нуль без палочки = ніщо; кирпу гнути = гордува-

ти; на руку ковінька = вигідно; без року тиждень = не-

давно; ні кола ні двора = нічого; пекти раків = червоні-

ти; кіт наплакав = мало; лізти в вічі = набридати; рос.

спустя рукава = небрежно; одержать победу = победить;

точить лясы = бездельничать; англ. to skate on thin ice ('бу-

квально "кататися на тонкому льоді") = to risk "ризи-

кувати", a mare's nest (буквально: "кобиляче гніздо") = fable

"небилиця"; нім. in Wasser fallen (буквально: "впасти

у воду") = zerriittet werden "розстроїтися"; фр-piguer ип

chien (буквально: "уколоти собаку") = sommeiller "задрі-

мати".

На відміну від вільного словосполучення, де кожне пов-

нозначне слово є окремим членом речення, фразеологізм

у цілому виступає єдиним членом речення.

Із вільним словосполученням фразеологізм зближується

тим, що складається з окремих слів, тобто є нарізноофор-

мленим. Слово має один наголос, а фразеологізм має стіль-

ки наголосів, скільки є в ньому повнозначних слів.

Отже, фразеологізм, із одного боку, зближується зі сло-

вом, а з іншого — зі словосполученням. Виходячи з вище-

наведених характеристик, можна дати таке визначення

фразеологізму:

Фразеологізм — відтворювана ОДИНИЦЯ МОВИ з двох або більше слів,

цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою.

Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де об-

раз словосполучення, його первинна мотивація перенося-

ться на нову (іншу) ситуацію. Через те фразеологізмам

притаманна образність. Порівняємо речення: Йому цей ка-

Фразеологія 243

пелюх не потрібен і Йому цей капелюх так потрібен, як

рибі зонтик (як корові сідло, як п'яте колесо до воза).

При використанні цих фразеологізмів разом із значенням

непотрібності на поверхню спливає яскрава внутрішня фор-

ма (образ, ґештальт) цих фразеологізмів.

Очевидно, колись усі фразеологізми були вільними сло-

восполученнями. Вільне словосполучення, потрапляючи

в інший, не характерний для нього контекст, набуває пе-

реносного значення (пор. грати першу скрипку в

симфонічному оркестрі і грати першу скрипку в компа-

нії бізнесменів; рос. принимать лекарства в час по чай-

ной ложке і делать что-либо через час по чайной ложке).

Постійне вживання словосполучення в прямому й пере-

носному значеннях зумовлює усталення фразеологізму.

Водночас, для того щоб словосполучення стало фразеоло-

гізмом, необхідно, щоб хоч одне зі слів повністю або част-

ково втратило вільне значення (солом'яна вдова, дерев'я-

ний рубль, яловий професор). Перетворенню вільних сло-

восполучень у фразеологічні сприяє й частота їх вживан-

ня в певні періоди, пов'язана з актуальністю виражених

ними понять у той чи інший період (холодна війна, окса-

митова революція, празька весна тощо,).

Іншим джерелом виникнення фразеологізмів є запо-

зичення. Запозичені фразеологізми можуть виступати як

у перекладеному, так і в оригінальному вигляді: час —

гроші (англ. time is money), синя панчоха (англ. blue stocking),

бути чи не бути (англ. to be or not to be), лат. contra

spem spew "без надії сподіватись", memento mori "пам'ятай

про смерть", alma mater "мати-годувальниця", tabula rasa

"витерта (чиста) дошка", фр. C'est la vie "таке життя".

У науці існує проблема складу фразеології. Одні мово-

знавці до неї відносять лише номінативні форми, тобто

словосполучення. Інші, котрі дотримуються широкого ро-

зуміння фразеології, сюди відносять й комунікативні фор-

ми — крилаті вирази у формі речень.

Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразео-

логією, що пов'язано з неповторністю побуту, звичаїв,

культури та й загалом ментальності народу. У фразеології

ще більшою мірою, ніжу лексиці, відображено національну

картину світу. Фразеологізми з одним і тим самим зна-

ченням у різних мовах мають неоднакову внутрішню фор-

му (мотивацію). Пор. укр. сам на сам (на чотири ока),

рос. с глазу на глаз, фр. tete a tete "голова з головою",

англ. face to face "обличчя до обличчя", нім. unter vier