1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення

Первинні статистичні дані, одержані на першому етапі статистичного дослідження шляхом статистичного спостереження часто складні для розуміння. Щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, необхідно дані, одержані в процесі статистичного спостереження систематизувати і обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження.

Статистичне зведення – це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.

Основне завдання зведення – підвести підсумок, узагальнити результати спостереження так, щоб стало можливим виявити характерні риси, істотні властивості, закономірності досліджуваних процесів.

Складові елементи статистичного зведення:

1. Розробка програми систематизації та групування даних, вибір групувальних ознак і встановлення меж групування;

2. Статистичне групування;

3. Обґрунтування і розробка системи показників для характеристики груп і сукупності в цілому;

4. Визначення технологічних схем обробки інформації, типів ЕОМ, програмного забезпечення;

5. Безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок системи показників;

6. Викладення результатів зведення у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць, графіків.

За організацією робіт і формою обробки даних розрізняють централізоване і децентралізоване зведення.

При централізованому зведенні матеріали статистичного спостереження надсилають у централізований орган державної статистики, де їх обробляють за певною, заздалегідь встановленою програмою.

Децентралізоване зведення передбачає обробку і підрахунок результатів спостереження на місцях, а Держкомстату України надсилають уже зведені підсумки за певними адміністративними одиницями.

2. Статистичні групування. Види групування

Групування – це розподіл на групи за будь-якою істотною ознакою усієї сукупності інформації про суспільні явища, зібраної у процесі спостереження. У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань:

• виявлення соціально-економічних типів явищ;

• вивчення структури та структурних зрушень;

• дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками.

Відповідно до цих завдань групування поділяються на типологічні, структурні та аналітичні.

• Типологічні групування –дають можливість виділити із загальної маси інформації типові явища і процеси.

Прикладом типологічного групування є розподіл житлового фонду області за формами власності (таблиця 1.3.1.);

Таблиця 1.3.1. Розподіл житлового фонду за формами власності (у відсотках)

Показники	2000 р.	2005 р.
Весь житловий фонд у тому числі:	100,0	100,0
державний та колективний житловий фонд	45,6	22,6
приватний житловий фонд	54,4	77,4

• Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою.

Структурні співвідношення визначають на основі типологічних групувань і тому їх можна вважати похідними від типологічних групувань.

Типологічні і структурні групування відрізняються лише за метою дослідження, за формою вони повністю збігаються (таблиця 1.3.2).

Таблиця 1.3.2. Схема структурного і типологічного групування.

Межі групування за істотною ознакою	Кількість одиниць сукупності	Система показників
Разом

Прикладом структурного групування може бути розподіл підприємств за чисельністю працюючих (таблиця 1.3.3.).

Таблиця 1.3.3. Розподіл підприємств за чисельністю працюючих.

Чисельність працівників, чол.	Кількість підприємств
	одиниць	% до підсумку
До 50	431	51,4
51-200	291	34,7
201-600	90	10,7
601-1000	15	1,8
понад 1000	12	1,4
Разом	839	100,0

• Аналітичні групування застосовують для вивчення взаємозв’язків між явищами, впливу однієї ознаки на іншу.

Взаємопов’язані ознаки можна поділити на факторні і результативні.

• Факторна ознака – впливає на інші та зумовлює їх зміни;

• Результативна ознака – залежить від інших ознак і змінюється під їх впливом.

Якщо результативна ознака кількісна, то групування проводиться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки (таблиця 1.3.4.).

Таблиця 1.3.4. Залежність народжуваності дітей від віку матері.

Вікові групи, років	Частка жінок, %	Середня кількість народжених на 1000 жінок
До 20	16,1	57,4
20-24	14,1	165,1
25-29	15,9	91,4
30-34	16,6	44,0
35-39	15,6	16,1
40-44	13,3	3,7
45-49	8,4	0,2
Разом	100,0	54,6

За кількістю ознак покладених в основу групування розрізняють два види групування – просте і складне.

• Просте групування – це групування за будь-якою однією ознакою.

• Складне групування – може бути комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві і більше ознак, або багатомірним, якщо воно проводиться за певною множиною ознак одночасно.

Приклад комбінаційного групування наведено в таблиці 1.3.5.

Таблиця 1.3.5. Розподіл житлового фонду за формами власності та місцем знаходження.

Показники	Загальна площа, млн. кв. м
	у міських поселеннях	у сільській місцевості	Разом
Весь житловий фонд у тому числі:	28,1	21,9	50,0
державний та колективний житловий фонд	10,7	0,6	11,3
приватний житловий фонд	17,4	21,3	38,7

Комбінаційні групування можна здійснювати одночасно не тільки за двома ознаками, а і за трьома і більше ознаками.

Розподіл групувань на три види має відносний характер. Часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв’язок між ознаками.

• Первинні групування – це групування, здійснені на основі безпосереднього узагальнення первинних даних статистичного спостереження.

• Вторинне групування – це результат перегрупування, здійсненого шляхом об'єднання, або розбиття інтервалів первинного групування.