Тема 1.9. Вибірковий метод План

1. Вибіркове спостереження, причини і умови його застосування.

2. Методи і способи відбору у вибіркову сукупність.

3. Визначення середньої і граничної помилок та необхідної чисельності вибірки.

4. Способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність.

Основні терміни і поняття

Вибіркове спостереження, генеральна і вибіркова сукупність; просто випадковий відбір, систематичний (механічний) відбір; типова (районована) вибірка; повторний і безповторний відбір; одноступінчаста і багатоступінчаста вибірка; моментне спостереження; помилки реєстрації і репрезентативності; систематичні і випадкові помилки; спосіб прямого перерахунку і поправочних коефіцієнтів.

Рекомендована література

1. Бек В.Л. Теорія статистики. – ЦУЛ, 2003., с. 149-168.

2. Вашків П.Г. Теорія статистики. – К., Либідь, 2001., с. 268-295.

3. Вашків П.Г. Статистика підприємництва. – К., 1999., с. 242-268.

4. Горкавий В. К. Статистика. – К., Вища школа. 1995., с. 85-109.

5. Опря А. Т.Статистика. – К., Урожай, 1996., с. 155-130.

6. Уманець Т. В. Пігарєв Ю. Б. Статистика. – К., 2000., с. 112-124.

7. Статистика: Підручник / За науковою редакцією док. ек. н.

С.С. Герасименка. – К., 2000., с.81-99.

1. Вибіркове спостереження, причини і умови його застосування

Статистичне спостереження за охопленням одиниць обстеження сукупності поділяють на суцільне і несуцільне.

Вибіркове спостереження – це вид несуцільного спостереження, при якому обстеженню підлягає лише частина одиниць сукупності відібраних на основі науково – розроблених принципів, які забезпечують одержання достатніх даних для характеристики всієї сукупності.

Генеральна сукупність – це сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження.

Вибіркова сукупність – це сукупність, яку безпосередньо обстежують, а результати обстеження поширюють на генеральну.

Основні причини, що зумовлюють перевагу вибіркового методу:

• економія часу і коштів;

• зведення до мінімуму псування або навіть знищення досліджуваних об’єктів;

• необхідність поглибленого вивчення кожної одиниці спостереження при неможливості дослідити за такою програмою всі одиниці сукупності;

• досягнення більшої точності результатів дослідження завдяки скороченню помилок, що мають місце при реєстрації;

• застосування вибіркового спостереження як засобу контролю даних суцільного спостереження.

Основні етапи вибіркового спостереження:

• обґрунтування мети вибіркового спостереження;

• складання програми спостереження і розробка відповідних даних;

• вирішення організаційних питань щодо спостереження;

• визначення частки і способу відбору одиниць у вибіркову сукупність;

• здійснення відбору;

• реєстрація ознак досліджуваних одиниць;

• узагальнення даних спостереження та визначення вибіркових характеристик;

• обчислення похибок вибірки;

• поширення кількісних характеристик вибіркового спостереження на всю сукупність.

Переваги вибіркового спостереження над суцільним реалізуються лише при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, насамперед неупередженого, випадкового вибору елементів для обстеження. Принцип випадковості відбору забезпечує всім елементам генеральної сукупності рівні можливості попасти у вибірку.

Якщо генеральна сукупність містить N елементів, а для обстеження треба відібрати n елементів, то число можливих вибірок можна обчислити за формулою:

Усі вони мають однакову ймовірність , а кожна з них несе в собі певну похибку, що відображає факт випадковості вибору. Оскільки вибіркова сукупність не точно відтворює склад генеральної сукупності, то вибіркові оцінки не збігаються з відповідними характеристиками генеральної сукупності. Розбіжності між ними називають помилками (похибками) репрезентативності. Для середньої величини вона являє собою різницю між генеральною і вибірковою середніми, для частки – між генеральною та вибірковою частками.

Точність результатів вибіркового спостереження залежить від способу відбору одиниць, ступеня коливання ознаки в сукупності та від кількості відібраних одиниць.