Завдання для самостійної роботи

Задача №1

Обчислити середню річну вартість основних фондів, коли відомо, що вона становила:

на 1.01. – 1200; на 1.04. – 1290; на 1.10. – 1390;

на 1.01. наступного року 1420 тис. гр. од.

Задача №2

Охарактеризувати стан основних засобів ,якщо повна первісна вартість їх становила на кінець року 1420 тис. гр. од., а сума їх зношення за рік 450 тис. гр. од.

Задача №3

Розрахувати наявність основних виробничих фондів на кінець року. Розрахувати показники динаміки: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1 % приросту; коефіцієнти надходження, оновлення, вибуття загальний і за старістю.

Наявність на початок року, тис. гр. од.	Надійшли у звітному році		Вибули у звітному році
	Всього	В т. ч . введені нові ОФ	Всього	В т. ч. від старості
8500	3500	1500	1500	1300

Задача №4

За вихідними даними задачі №3 розрахувати показники ефективності використання основних виробничих фондів: фондовіддачу, фондомісткість, рентабельність і фондоозброєність, якщо у звітному році обсяг виробництва склав 120000 тис. гр. од., прибуток – 2500 тис. гр. од., середньоспискова чисельність 600 чоловік.

Задача №5

Обчислити сумарну енергетичну потужність підприємства за даними:

• загальна потужність первинних двигунів – 2500 кВт.;

• потужність електрогенератора, який обслуговує частина первинних двигунів – 1700 кВт.;

• потужність електродвигунів свого струму – 2200 кВт. і чужого – 4700 кВт. Потужність електроапаратів – 350 кВт.

Тема 2.3. Статистика продукції План

1. Поняття продукції та завдання її статистичного вивчення.

2. Система вартісних показників обсягу продукції.

3. Визначення динаміки обсягу продукції. Асортимент продукції.

4. Аналіз ритмічності роботи підприємства.

5. Статистика якості промислової продукції.

Основні терміни і поняття

Промислова продукція, готові вироби, напівфабрикати, незавершене виробництво; натуральні, умовно-натуральні та вартісні одиниці виміру; валовий оборот, внутрішньозаводський оборот, товарна продукція, відвантажена продукція, реалізована продукція; коефіцієнти валової, товарної, відвантаженої та реалізованої продукції; чиста продукція; індивідуальний, загальний і середній арифметичний індекси фізичного обсягу; коефіцієнт асортиментності; ритмічність виробництва; коефіцієнт ритмічності, сортність продукції, індекс сортності; якість продукції; коефіцієнт якості.

Рекомендована література

1. Вашків П.Г. Статистика підприємництва. – К., 1999., с. 429-457.

2. Уманець Т. В. Пігарєв Ю. Б. Статистика. – К., 2000., с. 345-373.

3. Головач А. В. Статистика – К., Вища школа. 1995., с. 182-257.

1. Поняття продукції та завдання її статистичного вивчення

Завдання промисловості – забезпечення особистих і суспільних потреб своєю продукцією.

Промислова продукція – це результат промислово-виробничої діяльності підприємства, виражений у формі продуктів або у формі виробничих послуг.

Це означає, що до обсягу продукції промисловості не входять такі елементи:

• відходи, що одержані в процесі виготовлення продукції, навіть коли вони реалізовані;

• виробничий брак, навіть за умови його реалізації;

• продукція непромислових, хоч і виробничих, підрозділів підприємства (транспортного цеху, будівельного підрозділу, теплиці та ін.);

• закуплена сировина.

Стосовно ступеня завершеності виробництва на даному підприємстві промислова продукція може виступати у вигляді готових виробів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва.

• Готові вироби – це продукти основного і побічного виробництва, що є кінцевим результатом промислово-виробничої діяльності підприємства, пройшли на ньому всі стадії обробки і прийняті відділом технічного контролю, мають документальне підтвердження про їх якість і придатність і здані на склад готової продукції.

• Напівфабрикати – це вироби, завершені виробництвом у межах однієї виробничої одиниці (цеху) і підлягають подальшій обробці в інших виробничих підрозділах. Деяка частина їх може відпускатися на сторону.

Крім того, до готової продукції та напівфабрикатів належать продукти підсобних і допоміжних цехів, які забезпечують нормальну роботу основних цехів підприємства і лише незначна їх частина відпускається на сторону.

• Незавершене виробництво – це продукти, які не пройшли виробничого процесу в окремому цеху підприємства, або технологічно завершена виробництвом продукція, що не прийнята відділом технічного контролю і не здана на склад готової продукції.

У процесі вивчення виробництва та збуту промислової продукції статистика розв’язує такі завдання:

• вивчаються обсяги виробництва окремих видів і всієї продукції в натуральному і вартісному виразах;

• вивчаються взаємозв’язки виробленої та реалізованої продукції;

• проводиться аналіз виконання планів виробництва і договірних зобов’язань з поставки продукції;

• вивчається динаміка виробництва і збуту продукції;

• вивчається асортимент, комплектність, ритмічність випуску продукції;

• аналізується якість продукції, визначаються економічні наслідки змін її якості.

Основою для здійснення різних способів обліку продукції є облік її в натуральному виразі, тобто у прийнятих для неї фізичних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і т. ін). Важливе значення має вибір одиниці виміру. Іноді для обліку окремих видів продукції використовують не одну, а дві одиниці, наприклад, стальні труби обліковуються у тонах і метрах погонних, папір – у тонах і квадратних (кубічних) метрах. При обліку продукції, яка складається з кількох різновидів однієї і тієї ж споживчої вартості, або з кількох різних видів продукції застосовують умовно-натуральні показники. Суть цього методу полягає в тому, що одиниця одного різновиду береться за умовну (еталон), а всі інші переводяться в умовні одиниці шляхом множення їх кількості в натуральному виразі на перевідні коефіцієнти.

Натуральні і умовно-натуральні показники не дають можливості безпосередньо визначати узагальнюючі показники, які характеризують обсяг всієї виробленої продукції як окремого підприємства, так і галузі загалом. Такою одиницею виміру є вартісна (грошова). Суть вартісного методу полягає у визначенні обсягу промислової продукції за допомогою цін шляхом множення кількості окремих видів продукції на ціну за одиницю кожного виду.