3. Зображення структурних явищ і структурних зрушень

Для статистичного дослідження складу сукупності використовують структурні діаграми – діаграми співвідношення питомої ваги, які характеризують відношення окремих частин сукупності до загального їх обсягу. Такі діаграми поділяють на стовпчикові, стрічкові і секторні.

Стовпчикові і стрічкові діаграми застосовують не лише для порівняння величин між собою, а й водночас для порівняння їхніх частин.

Наведемо приклад за даними таблиці № 1.8.2.

Таблиця 1.8.2. Обсяги виробництва м’яса за деякі роки.

Рік	Забійна вага м’яса, тис. тонн
	Загальна	Яловичина й телятина	Свинина	Баранина й козлятина	М’ясо птиці та інше
1980	4,7	1,9	1,7	0,7	0,4
1990	8,7	3,3	3,3	1,0	1,1
2000	15,0	6,7	5,1	0,8	2,4

Для характеристики та ілюстрації обсягу і структури виробництва м’яса в регіоні будуємо стовпчикову діаграму(рис. 1.8.6, а). Виберемо і відкладемо масштаб по осі ординат, у цьому прикладі 1 см відповідає 2 тис. т м’яса. На осі абсцис на однаковій відстані будуємо стовпчики, розбивши їх на частини відповідно до обсягів виробництва різних категорій м’яса.

Рис. 1.8.6 (а) Обсяги і структура виробництва м’яса за деякі роки.

Аналогічно будуємо і стрічкову діаграму, тільки в цьому разі масштабна шкала відкладається на осі абсцис, а перпендикулярно до осі ординат малюють смужки (стрічки), які відображають статистичне явище (рис. 1.8.6. б).

Рис. 1.8.6 (б) Обсяги і структура виробництва м’яса за деякі роки.

Наочніше зобразити структуру і структурні зрушення на графіку можна, відклавши не лише абсолютне значення, а й відповідну питому вагу. Стовпчики або стрічки в цьому разі однакові завдовжки, що відповідає 100 %. В такій діаграмі стовпчики або стрічки розбивають на частини відповідно до їхньої питомої ваги.

• Секторні діаграми – це графічні зображення на площі круга, розділеного радіусами на окремі сектори за кількістю різновидів номінальних ознак. Такі діаграми ілюструють структуру і структурні зрушення явищ. На секторних діаграмах можна зображувати частини абсолютних значень явищ або їх процентне вираження.

Для побудови діаграми за абсолютними значеннями спочатку знаходять радіуси кругів, добувши квадратні корені з цих абсолютних значень. Наприклад, для 1980 рік: см; 1990 рік: см; 2000 рік: см. У разі потреби використовують масштаб. Щоб розбити круг на сектори, потрібно 360⁰ поділити на обсяг цілого (в такий спосіб знайдемо, скільки градусів припадає на одиницю явища), добутий результат перемножити на значення належних частин.

Наприклад, для 2000 року: 360 ⁰ :15 = 24⁰, тобто одній тисячі тон м’яса відповідає 24⁰, в цьому разі сектор яловичини й телятини становитиме 24⁰ *6,7=160,8⁰; свинини - 24⁰ *5,1=122,4⁰; баранини й козлятини – 24⁰*0,8=19,2⁰; м’яса птиці та інше – 24⁰0*2,4=57,6⁰. Аналогічно визначаємо сектори виробництва різних категорій м’яса і за інші роки (рис. 1.8.7.).

Якщо секторна діаграма враховує лише питому вагу частин явища, круги креслять однакових діаметрів. Весь розмір явища приймають за 100 %, розраховують частки окремих його частин у відсотках. Круг поділяють на сектори пропорційно до частин зображуваного цілого.

Рис. 1.8.7. Обсяг і структура виробництва м’яса.

Секторні діаграми доречні, коли досліджувана сукупність ділиться не більше ніж на чотири-п’ять частин і описуються помітні структурні зрушення.