2. Предмет статистики

Статистика як наука має свій предмет дослідження. Об’єктом вивчення статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя.

Специфічна риса дисципліни – це призначення статистики говорити за допомогою цифр.

Статистику як суспільну науку характеризують:

• статистика вивчає суспільні явища;

• кількісна сторона суспільних явищ вивчається статистикою у нерозривному зв’язку з якісною стороною;

• кількісну сторону суспільних явищ статистика вивчає в конкретних умовах місця і часу;

• статистика вивчає масові суспільні явища, які повторюються в просторі або впродовж часу;

• статистика вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні зміни суспільного життя.

Отже, предметом статистики як суспільної науки є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця й часу.

3. Метод статистики

Під методом будь-якої науки розуміють спосіб дослідження наукою явищ природи і процесів суспільного життя.

Виявити та охарактеризувати розміри, зміни і кількісні співвідношення певних масових суспільних явищ можна, здійснюючи послідовно три основні етапи економіко-статистичного дослідження:

І етап – статистичне спостереження;

ІІ етап – статистичне зведення і групування даних;

ІІІ етап – аналіз статистичної інформації.

На кожному етапі статистичного дослідження використовують свої специфічні статистичні методи.

1. Методи статистичного спостереження , які використовують на першому етапі статистичного дослідження, виконують функції у збиранні і оцінці якості первинних статистичних даних.

Метод масового статистичного спостереження – це спостереження над множиною елементів, які складають статистичну сукупність.

2. Метод зведення і ґрупування первинного статистичного матеріалу.

Зведення включає в себе методи перевірки, систематизації, обробки, підсумовування даних і представлення їх у формі статистичних таблиць.

Зведення забезпечує систематизацію первинної інформації, підрахунок чисельності одиниць сукупності і об’єму ознак, що їх характеризують.

Методи групування дозволяють розділити досліджувану сукупність на однорідні у певному відношенні частини.

3. Методи (прийоми) визначення узагальнюючих зведених статистичних показників становлять третій етап статистичного дослідження і вирішують завдання визначення певних параметрів.

На цьому етапі використовують весь арсенал статистичних прийомів і методів дослідження розраховують такі узагальнюючі статистичні показники: абсолютні, відносні та середні величини.

4. Статистичні сукупності в суспільних явищах

Для визначення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує цілу низку понять і категорій: статистична сукупність, ознака, варіація, показник, система показників.

• Статистична сукупність – це маса однорідних у певному відношенні елементів (явищ, фактів), які мають єдину якісну основу, але різняться між собою за певними ознаками.

Одиниці сукупності – це окремі первинні елементи, або індивідуальні явища, які складають статистичну сукупність.

Статистичні сукупності у сфері суспільного життя можна поділити на дві групи:

• сукупності, створені самим життям, які утворюють єдність незалежно від того, чи підлягають вони вивченню статистикою (наприклад, вивчення у господарстві сукупності робітників за статтю, освітою, віком тощо);

• сукупності, утворені спеціально з метою статистичного аналізу (наприклад, сукупності підприємств за формою власності, сферою діяльності, чисельністю працюючих тощо);

• Ознака в статистиці – це відмінна риса, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об’єктів (явищ).

У статистиці ознаки умовно поділяють на якісні (атрибутивні) та кількісні.

• Якісні (атрибутивні) ознаки – це ознаки, варіанти яких, характеризуючи особливості окремих одиниць, не мають кількісного вираження (наприклад, стать людини, професія, національність).

Якщо якісні ознаки набувають лише одне з двох протилежних значень, їх називають альтернативними.

• Кількісні ознаки мають числове вираження (наприклад, стаж робітників, врожайність, вага виробу).

Розрізняють основні та другорядні ознаки:

• Основні ознаки розкривають основну суть досліджуваних явищ і процесів.

• Другорядні ознаки не пов’язані безпосередньо зі змістом явищ.

Крім того ознаки поділяють на варіаційні і постійні.

• Варіаційні ознаки набувають різні значення в окремих одиниць досліджуваного явища.

• Постійні ознаки мають незмінні значення усіх одиниць досліджуваного явища.

  • Варіанта (варіація) – це окреме значення ознаки.

  • Статистичний показник – це узагальнена кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця й часу (наприклад, чисельність населення, товарна продукція промислового підприємства, рівень продуктивності праці, рівень рентабельності тощо).

Статистичні показники умовно поділяють на об’ємні та якісні.

• Об’ємні статистичні показники вимірюють обсяг сукупності (наприклад, обсяг виробленої продукції, Чисельність працівників на підприємстві).

• Якісні статистичні показники характеризують рівень розвитку явища (наприклад, собівартість одиниці продукції, рівень рентабельності, рівень продуктивності праці тощо).

За способом обчислення розрізняють первинні і похідні (вторинні) показники.

• Первинні статистичні показники визначають зведенням даних статистичного спостереження і подають у формі абсолютних величин(наприклад, обсяг виготовленої продукції, фонд заробітної плати, чисельність робітників тощо).

• Похідні (вторинні) показники обчислюються на базі первинних статистичних показників.

За ознакою часу показники поділяють на інтервальні і моментні.

• Інтервальні показники характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, квартал, рік).

• Моментні показники дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу.

Характерною особливістю первинних показників є адитивність, тобто можливість підсумовування.

Похідні показники в більшості своїй неадитивні.

• Система показників – це сукупність показників, які всебічно характеризують розвиток суспільства.