Тема 1.1. Предмет і метод статистики.

Організація статистики в Україні

План

1. Статистика як суспільна наука.

2. Предмет статистики.

3. Метод статистики.

4. Статистичні сукупності в суспільних явищах.

5. Організація статистики в Україні.

Основні терміни і поняття

Статистика, теорія статистики, соціально-економічна статистка, галузеві статистики; предмет статистики, метод статистики; статистична сукупність, одиниці сукупності; ознака (якісна альтернативна, кількісна, основна, другорядна, варіаційна, постійна); варіанта (варіація); статистичний показник (об’ємний, якісний, первинний, похідний, інтервальний, моментний); адитивність; система показників; статистична служба; оперативно-технічний, бухгалтерський, статистичний облік.

Рекомендована література

1. Бек В.Л. Теорія статистики. – ЦУЛ, 2003., с. 7-23.

2. Вашків П.Г. Теорія статистики. – К., Либідь, 2001., с. 5-11.

3. Вашків П.Г. Статистика підприємництва. – К., 1999., с. 5-11.

4. Горкавий В. К. Статистика. – К., Вища школа. 1995., с. 5-17.

5. Опря А. Т.Статистика. – К., Урожай, 1996., с. 5-17.

6. Уманець Т. В. Пігарєв Ю. Б. Статистика. – К., 2000., с. 13-21.

7. Статистика: Підручник / За науковою редакцією доктора економічних наук С.С. Герасименка. – К., 2000., с. 3-8.

1. Статистика як суспільна наука

В умовах ринкових відносин життєдіяльність людських індивідумів, груп чи спілок, робота підприємців, комерсантів, економістів наповнюється новим змістом. Це позначається на зростанні ролі статистичної науки.

Термін “статистика” у практичній і наукових сферах застосовують у різних значеннях.

• Під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, спрямованої на збирання, обробку та аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів.

• Статистика – це галузь знань, тобто спеціальна наукова дисципліна.

• Статистика – це сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ.

Слово “статистика” походить від латинського “статус”(status), що означає стан, становище. Використовували його у значенні “політичний стан”; звідси в італійській мові “stato” – держава і “statista” – знавець держави. У науковий обіг термін “статистика” увійшов уже в ХVІІІ ст. і застосовувався спочатку в розумінні “державознавство”.

Однак, як наука статистика почала розвиватись ще з середини ХVІІ ст. у вигляді так званої “політичної арифметики”. Її засновниками були англійські вчені Джон Граунд (1620-1670) і Вільям Петті (1623-1687).

Історія статистики вказує на те, що статистична наука сформувалася внаслідок теоретичних узагальнень накопиченого людством досвіду обліково-статистичних робіт, зумовлених потребами управління виробництвом і життям суспільства.

Сучасна статистична наука є складною, багатогалузевою системою наукових дисциплін.

Основні розділи статистичної науки:

• теорія статистики – розглядає загальні принципи і методи вивчення соціально-економічних явищ і процесів;

• соціально-економічна статистика – вивчає методологію побудови макроекономічних показників та їх аналіз на рівні народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого, а також соціальних умов життя і праці населення, споживання ним матеріальних благ і послуг;

• демографічна, промислова, сільськогосподарська та інші галузеві статистики – вивчають окремі галузі народного господарства чи суспільного життя.