7. Статистика рівня життя населення. Показники динаміки споживання

Рівень життя народу – складна і багатогранна соціально-економічна категорія. Він характеризує рівень споживання матеріальних і духовних благ населення та ступінь задоволення потреб в цих благах.

Під задоволенням матеріальних потреб розуміють забезпеченість населення споживчими благами: продуктами харчування, взуттям, одягом, житлом, предметами домашнього вжитку, тощо.

Під задоволенням духовних потреб розуміють забезпеченість населення закладами дошкільного виховання, освіти, культури, охорони здоров’я і соціально-побутового обслуговування.

Завдання статистики рівня життя населення є вивчення тенденцій і закономірностей змін у споживанні членами суспільства матеріальних і духовних благ.

Кількісні і якісні зміни рівня життя населення статистика вивчає за показниками виробництва і використання валового національного продукту та національного доходу, доходів населення, витрат і споживання населення, показниками сфери обслуговування, умов праці і відпочинку, демографічними показниками. Особливу увагу приділяють показникам споживання і доходів населення.

Споживання – це заключна стадія руху виробленого суспільного продукту (використання його для задоволення потреб). Розрізняють виробниче і невиробниче споживання.

Під виробничим споживанням розуміють використання засобів і предметів праці в процесі виробництва продукції.

Невиробниче споживання складається із суспільного і особистого.

Суспільне споживання – це використання матеріальних благ і послуг закладами та організаціями невиробничої сфери (народна освіта, охорона здоров’я, управління, оборона тощо).

Особисте споживання – це використання населенням різних благ і послуг для задоволення особистих потреб.

Статистика вивчає обсяг споживання у натуральному і вартісному виразі в цілому і на душу населення.

Для характеристики рівня споживання населення визначають такі узагальнюючі показники:

• кількість і якість споживання продуктів харчування;

• кількість і якість предметів разового і короткочасного користування, спожитих протягом року;

• середньорічний розмір предметів споживання тривалого вжитку;

• обсяг спожитих послуг;

• розміри і благоустрій житлового фонду.

Для характеристики динаміки споживання застосовують індивідуальні (для окремих продуктів) і загальні (в цілому по всіх продуктах) індекси споживання.

Індивідуальний індекс обсягу споживання окремого продукту визначають за формулою:

де q₀ і q₁ – обсяг окремого продукту у базисному і звітному періодах у натуральному виразі.

Загальний індекс фізичного обсягу споживання по окремих групах і у цілому по всіх видах матеріальних благ

де р₀ – ціна одиниці окремих видів матеріальних благ у базисному періоді.

Щоб визначити індекс фізичного обсягу споживання, індекс споживання матеріальних благ у поточних цінах ділять на індекс цін:

Поряд з показниками обсягу споживання, які обчислюють для населення в цілому, в економічному аналізі широко використовують показники рівня споживання з розрахунку на душу населення. Рівень споживання окремих видів матеріальних благ і в цілому визначають діленням обсягу споживання за певний період на середню чисельність населення у цьому періоді. Як по окремих продуктах, так і в цілому індекси рівня споживання на душу населення можна обчислити двома способами:

1) як відношення споживання звітного періоду до рівня базисного періоду:

де – середньорічна чисельність населення у базисному і звітному періодах;

р₀ – порівнянні ціни за одиницю матеріальних благ;

2) як відношення індексу фізичного обсягу споживання до індексу чисельності населення

.